Дніпровський апеляційний суд скасував виправдувальний вирок за зайняття посади в незаконному правоохоронному органі на окупованій території і справа слухається знову в суді першої інстанції.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на рішення суду.
Йдеться про жителя окупованого смт. Троїцьке Луганської області, який обійняв посаду помічника чергового «Изолятора временного содержания Троицкого РОВД МВД ЛНР». У січні 2024-го Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області заочно виправдав його від звинувачень у колабораціонізмі. Суд визнав недоведеним, що обвинувачений має громадянство України, а субʼєктом злочину за частиною 7 статті 111-1 Кримінального кодексу може бути тільки громадянин України.
Але в березні 2024-го апеляційний суд цей вирок скасував. У рішенні зазначено, що суд першої інстанції вибірково дослідив докази, не зазначив, чому взяв до уваги одні докази та відкинув інші і тому дійшов передчасних висновків.
Так, суд першої інстанції вибірково дослідив протоколи огляду телеграм-каналу і допитав двох свідків. Свідки впізнали обвинуваченого на відео з телеграм-каналу, де він був у формі «МВД ЛНР».
Інші письмові докази не досліджувались, оскільки суд першої інстанції вважав, що за своїм змістом ці документи не містять ознак доказів, а лише засвідчують відповідність окремих слідчих дій вимогам закону.
Висновки про недоведеність того, що обвинувачений є субʼєктом кримінального правопорушення, були вмотивовані посиланням на відповідь Управління ДМС у Кіровоградській області, що обліками ЄІАС УМП цей чоловік паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувався.
Але раніше в судовому засіданні як письмовий доказ ця відповідь Управління ДМС у Кіровоградській області не досліджувалася. Це свідчить про грубе порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального законодавства, оскільки суд вправі мотивувати свої висновки лише тими доказами, які були дослідженні безпосередньо під час судового провадження.
Поза увагою та оцінкою суду залишився факт, що обвинувачений є уродженцем Луганської області, тобто, народився на території України, від народження проживав в Україні і тут має зареєстроване місце проживання. До повномасштабного вторгнення Російської федерації, з 2016 по 2022 рік чоловік працював у ізоляторі тимчасового тримання в місті Білокуракине, тобто, обіймав посаду в правоохоронному підрозділі держави України, що підтвердили двоє допитаних свідків. Це може свідчити про наявність в особи громадянства України. Тому висновки суду першої інстанції апеляція вважає передчасними і такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.
Під час апеляційного перегляду виправдувального вироку прокурором долучив до матеріалів кримінальної справи копію паспорта обвинуваченого, виданого Троїцьким РВ УМВС України в Луганській області у березня 2005 року. Суд першої інстанції його не досліджував, бо передчасно дійшов висновку про недоцільність дослідження письмових доказів.
Справу повернули на новий розгляд у Синельниківський районний міськрайонний суд Дніпропетровської області.
21
0
20
20
