Біглий нардеп Олександр Онищенко так чи інакше у всіх на слуху. То заяви антикорупційних органів, то його контроверсійні коментарі та інтерв’ю для обраних ЗМІ. У морі інформаційного шуму недавно проскочила звістка про те, що його адвокат в Україні намагався скасувати запит до іспанської сторони про екстрадицію. Спроба виявилась невдалою.
Скаргу на дії детектива НАБУ Солом’янський суд розглядав ще 4 грудня. За пару днів з’явився результат: дії детектива незаконні, але запит не скасували.
Запис того засідання пролежав у мене два тижні, оскільки, на мою думку, навряд чи був цікавим для мейнстрімових ЗМІ. Однак з точки зору уваги до роботи нових антикорупційних органів – усі стадії і подробиці гучних кримінальних справ заслуговують на висвітлення.
З іншого боку, я мала намір включити його уривки у підсумковий текст, коли з’явиться рішення у справі про заочне розслідування стосовно Онищенка. Але останнє також затягнулося, що, на жаль, уже тепер мало кого дивує. І поява блогу нагадала мені про це і я вирішила не чекати і опублікувати записи. Сподіваюся, вони багатьом згодяться.
ЗАПИТ НА ЕКСТРАДИЦІЮ ВЖЕ РІК ЯК В ІСПАНІЇ: ВІДМОВИ ПОКИ НЕМАЄ
Щонайперше, 4 грудня у засіданні суду стало відомо, що запит в Іспанію про екстрадицію існує. Раніше, я написала запити в НАБУ і ГПУ, чи зверталися вони про видачу Онищенка і куди. Але мені відповіли, що це таємниця слідства. За що люблю судові засідання – там про такі таємниці можуть розповісти ? і цілком легально (якщо процес відкритий).
Друге, чітко прозвучало, що іспанська сторона не відмовила в екстрадиції, а наразі вивчає це питання і навіть застосувала обмежувальні заходи щодо Онищенка.
«13.11.2017 Центральним слідчим судом №6 Національної аудієнції Королівства Іспанія прийнято рішення про призначення умовного звільнення Олександру Онищенку в якості запобіжного заходу в рамках розгляду справи про його екстрадицію… У рішенні суду також повідомляється про необхідність першого числа кожного місяця з’являтися перед Центральним судом №6 Національної аудієнції або іншим судом, відповідно до місця проживання», – повідомив суду прокурор САП Андрій Перов.
«Суд вислухав позицію сторони обвинувачення, запитав, чи згоден я на добровільну екстрадицію, я відповів, що ні, і що моя справа є політичним переслідуванням. Суд визнав наші аргументи досить переконливими, щоб не застосовувати до мене арешт», – сказав Онищенко.
Видання подало новину під заголовком: «Іспанія відмовила Україні в екстрадиції Онищенка».
Прикметно, що Онищенко не оприлюднив того самого рішення суду. Він начебто показав його кореспонденту УП. Але оскільки рішення складено іспанською, то прочитати його було б нелегко. До слова, на момент засідання у Солом’янському суді навіть сам прокурор ще не мав при собі перекладу цього рішення на українську.
Хай там як, а сьогодні уже точно ясно, що суд Іспанії не звільняв Онищенка, а почав розгляд запиту про екстрадицію. Суд Іспанії застосував до українського нардепа запобіжний захід і зобов’язав щомісяця з’являтись до суду. Буде цікаво дізнатися, як сумлінно виконує нардеп це рішення.
Крім того стало відомо, що запит про екстрадицію направили в Іспанію ще в грудні 2016. А розглядати його місцевий суд став тільки тепер. Це про швидкість, на яку ми так часто нарікаємо.
АДВОКАТ: НАБУ НЕ МАЛО ПРАВА ЗВЕРТАТИСЬ ІЗ ЗАПИТОМ
Зі скаргою на запит про екстрадицію звернувся адвокат Онищенка Олег Іщенко. До слова, цей адвокат також захищає іншого підозрюваного «газової справи», колясочника Валерія Постного, якому слідство відводить роль співорганізатора схем Онищенка. Але, на відміну від боса, Постний не втік і рік провів у СІЗО, з якого вийшов цього літа, коли йому зменшили заставу.
У справі щодо екстрадиції суть скарги адвоката Онищенка зводиться до того, що детектив НАБУ підготував документ, в якому звернувся від імені Бюро до компетентних органів Іспанії з запитом про екстрадицію. Тоді як за законом, звертатися з запитом має ГПУ. У статті 575 КПК йдеться, що слідчий (детектив) звертається з клопотанням в ГПУ, а генпрокурор чи його заступник уже направляє запит до іноземної держави.
У судовому засіданні був детектив Олександр Клименко, який повідомив, що діяв відповідно до КПК і склав клопотання про екстрадицію. У подальшому керівник НАБУ Ситник відіслав це клопотання в ГПУ, а ГПУ відправила його в Міністерство юстиції Королівства Іспанії.
В Іспанію пакет документів пішов з листом за підписом головного антикорупційного прокурора Назара Холодницького, який водночас є заступником генпрокурора. Тому в НАБУ і САП вважають, що процедури дотримались.
Більше того, прокурор Перов заявив, що суд взагалі мав би відмовити у відкритті провадження. Він сказав, що скарга на запит про екстрадицію не оскаржується на стадії досудового розслідування, а може розглядатися під час підготовчого провадження. Але суддя вирішила інакше і приступила до розгляду.
ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУ
Адвокат Онищенка повідомив, що заголовок клопотання НАБУ на англійську перекладено як запит – request. Тому, він вважає, що запитом був саме документ НАБУ, а не лист Холодницького.
«Прокурор называет этот документ ходатайством, а в Испанию оно пришло в виде запроса. Когда переводишь этот документ, в нем написано – запрос (request)… Мы получив документ и переведя его с английского на русский, увидели, что называется он не ходатайство, а запрос. Поэтому мы и подали такую жалобу», – пояснив адвокат Іщенко.
«Все наши разногласия сводятся к двум моментам. Сторона обвинения считает, что они подготовили ходатайство, направили в Генеральную прокуратура и ГПУ подготовила запрос, который предоставлен нам в виде документа без названия, и этот запрос направила в Королевство Испания. А наша позиция сводится к следующему, что НАБУ подготовило не ходатайство, а запрос, который также сегодня переводится с английского языка, направило в Генеральную прокуратуру, а ГПУ взяла «сопроводок» и направила его в Королевство Испания», – сказав адвокат Іщенко.
Прокурор Андрій Перов у відповідь сказав, що КПК не містить вимог, в якій формі Генпрокуратура направляє запит про екстрадицію. «Складається слідчим або прокурором і направляється Генеральною прокуратурою. А яким чином воно направляється Генеральною: листом, клопотанням, запитом? КПК не містить такої вимоги», – зазначив прокурор САП.
«Следователем или прокурором составляется ходатайство. Правильно говорит прокурор. Мы не возражаем, это безусловно. Это ходатайство, как мне представляется, не может быть адресовано Королевству Испания. Оно должно быть, как мне кажется, адресовано центральному органу (ГПУ – ред.). Центральний орган за наявності підстав звертається до компетентного органу іноземної держави з запитом. Тобто до іноземної держави надійшов запит і в ньому написано, що це запит, а не «ходатайство». Орган іноземної держави розцінює його як запит. Нам в Іспанії навіть не надано цього супровідного листа, – продовжив Іщенко.
Прокурор:Ваша честь, прошу зробити зауваження. Я декілька разів повторив, що це не запит, а клопотання.
Адвокат:Мы исходим из того, что там (лист за підписом Холодницького – ред.) не написано, что это «запыт». На сегодняшний день прокурор называет этот лист «запытом». Правильно я понимаю?
Суддя: Супровідний лист?
Прокурор:Так-так.
Адвокат:Прокурор называет этот документ «запытом». А слово «запит» міститься на іншому документі.
Прокурор:Не міститься. Ваша честь, я ж показав, що це клопотання. Те, що переклали пану Іщенку десь і переклали це як запит. Це ж не проблема сторони обвинувачення. Я показав оригінал цього документа, який називається як клопотання, і складений він не вчора, не позавчора, а в грудні 2016 року.
Адвокат:Я називаю його запитом, бо так мені переклали в бюро переводів. Я исхожу из этого, я не знаю английского, мне сложно об этом говорить. Мы с таким же успехом можем говорить, что сторона обвинения составила ходатайство, но перевела его как «запыт». Тоже можем говорить, что не знаем, кто его переводил и каким образом. У нас такая коллизия, что, очевидно, нам придется допрашивать переводчика. Сторона обвинения считает «запытом» тот документ, который был подписан заместителем генпрокурора, а мы считаем «запытом» документ, который подписан детективом. Нам его так перевели, поэтому и обращаемся.
Суддя Ірина Усатова вивчає матеріали у справі і після того запитує, чи є у сторін, що додати.
Адвокат:Даже вот сейчас в судебном заседании я перевел слово «ходатайство» и оно звучит на английском языке как «solicitation». А вот как раз «request», который написан здесь, звучит как «запрос», «запыт». У нас только об этом речь и идет, как назван документ. Королевство Испания воспринимает этот документ как запрос. Так он и переведен. Запрос – не ходатайство. Если он был неправильно переведен, тогда мне сложно прокомментировать эту ситуацию. Он составлен как запрос, так по крайней мере он озаглавлен переводчиком или кем… А письмо, на которое ссылается сторона обвинения, оно вообще никак не озаглавлено. Мы не знаем, как называется этот документ. На сегодняшний день обращается с запросом заместитель генерального прокурора Холодницкий. Это вообще запрос или нет? Мы не видим, чтобы это был запрос… Непонятно, что это такое. Обращение? Там никто не просит выдать лицо.
Прокурор: Ваша честь, прошу зауважити, що саме прохання є в цьому листі. «Прошу затримати та видати громадянина України Онищенка Олександра Романовича».
Адвокат Іщенко: Возможно, я не дочитал. Не буду спорить с прокурором. Наверное, он лучше знает этот документ. Но тем не менее, не понятно, запрос это или какой-нибудь другой документ.
Прокурор: Оскаржуються дії детектива, який звернувся, на думку захисника, з тим, з чим не може звертатися. Я надав документи, щоб суд міг переконатися, що детектив звернувся саме з клопотанням. Надаються ці документи в двох пакетах, в українському і в англійському, і спрямовуються до Королівства Іспанія. Якщо вони вирішили відкрити екстрадиційну процедуру за цим запитом, то всім все зрозуміло, за винятком детектива пана Онищенка.
Адвокат:Дійсно, кримінально-процесуальний закон не містить вимог щодо запиту. Є вимоги до клопотання. Але, з моєї точки зору, з таким клопотанням детектив мав звертатися не до компетентних органів Королівства Іспанія, а до прокурора. І прокурор уже повинен був готувати запит і з ним звертатися. У нашому випадку детектив звернувся безпосередньо до компетентних органів Іспанії. Прошу визнати дії незаконними і скасувати. Я вважаю, що це запит, а не клопотання.
Прокурор:Ваша честь, я вважаю, що ця скарга не відповідає вимогам ст. 303 КПК як така, що подана на дії, оскарження яких не передбачено на стадії досудового розслідування. Я вважаю, що по суті скарга також є необґрунтованою.
Прокурор Перов попросив повернути скаргу як таку, що не оскаржується, а в разі розгляду по суті відмовити в її задоволенні.
Суддя повідомила, що рішення у цей же день не готова винести, бо їй треба подумати і призначила засідання на 10.00 у понеділок, 4 грудня.
РІШЕННЯ: ПРОЦЕДУРИ НЕ ДОТРИМАНО, АЛЕ ЗАПИТУ БУТИ
4 грудня суддя Усатова не змогла оголосити рішення і просиділа у нарадчій аж до наступного дня. Суддя задовольнила скаргу частково: визнала незаконними дії детектива, але сам запит не скасувала.
«Встановлено, що Директором Національного антикорупційного бюро України листом від 09.12.2016 за №01/187/44415 на адресу Генеральної прокуратури України направлено клопотання НАБУ до компетентних органів Королівства Іспанія про видачу особи Онищенка в Україну для притягнення до кримінальної відповідальності.
Як вказав прокурор, у подальшому, листом від 13.12.2016 №06-40411-15 Генеральною прокуратурою України вищевказане клопотання направлено на адресу Міністерства юстиції Королівства Іспанія.
Слід зазначити, що вказаний лист є саме листом, та вочевидь не відповідає положенням інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України 24.02.2016 № 103 (Зі змінами, внесеними наказом Генеральної прокуратури України від 12.07.2017 №208).
….
В наданому скаржником перекладі з англійської мови, вказаний документ (клопотання НАБУ – авт.) зазначений як «запит про видачу особи в Україну з метою кримінального переслідування». При цьому, документ за підписом заступника Генерального прокурора Холодницького Н. від 13.12.2016 №06-40411-15, наданий у судове засідання прокурором, взагалі не має назви, а тому вважати його запитом про екстрадицію особи у слідчого судді немає підстав.
…
законодавець не наділяв детектива НАБ України правом будь-яким чином та в будь-якій формі звертатися до іншої держави щодо видачі особи. І хоча, відповідно до п.1. ст. 575 КПК України, клопотання про видачу особи в Україну готує детектив, таке клопотання вочевидь не повинно містити звернення до іншої держави.
…
як вбачається з наданих матеріалів, до компетентного органу іноземної держави з запитом звернувся детектив за погодження з прокурором, а Генеральною прокуратурою було лише листом направлено запит до Міністерства юстиції Королівства Іспанія».
Отож суддя дійшла висновку, що запитом про екстрадицію був саме документ, складений детективом, а документ прокуратури – тільки листом. Відтак Усатова вирішила, що детектив порушив визначений процесуальним кодексом порядок звернення про екстрадицію. При цьому Усатова зазначила, що адвокат Онищенка оскаржує не саме рішення про екстрадицію, а лише вказує про порушення норм процесуального закону.
«Слідчий суддя вважає за необхідне частково задовольнити скаргу та визнати дії детектива незаконними, що стосується вимоги про скасування запиту детектива в ній слід відмовити, оскільки, дана вимога не грунтується на законі», – йдеться у рішенні.
***
В якості висновку моє особисте враження, як стороннього спостерігача без юридичної освіти і без зобов’язання обстоювати позицію якоїсь зі сторін.
З одного боку, Іспанія прийняла запит України про екстрадицію і розглядає його. З іншого, є такі начебто дрібниці, на які звертає увагу тільки український суд і адвокат Онищенка. Як, наприклад, що клопотання НАБУ було перекладено на англійську як запит, а вони за законом запитів про екстрадицію не можуть робити. А документ за підписом Холодницького, який мав зіграти роль запиту, пішов до Іспанії без назви і український суд розцінив його не як запит, а як лист. І тому суддя Усатова вважає, що запит таки підготувало НАБУ, а ГПУ тільки зі своїм листом його скерувала до Іспанії.
На фоні багатомільйонних оборудок Онищенка – це, звісно, формальності. Зрештою, Іспанія проблем в цьому не бачить. Та й навіть наш Солом’янський суд запит скасовувати не став. Однак антикорупційним органам необхідно бути вкрай скрупульозними в таких питаннях. Адже на ділі будь-які промахи сторони обвинувачення активно будуть використані адвокатами VIP-підозрюваних. І чекати від них поблажок не варто.