Броварський міськрайонний суд Київської області виправдав громадянина від звинувачень у насильстві до адвоката.

Про це інформує «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 27 червня.

Інцидент трапився у жовтні 2018-го, в Броварах, біля дитсадка «Мандаринка». Обвинувачений перебував у процесі розлучення з дружиною. Жінка начебто переховувала дітей від батька. Тому він робив запити у різні служби з наміром знайти своїх дітей і, нарешті, отримав відповідь, що його донька є вихованкою дитячого закладу «Мандаринка». Чоловік приїхав із другом, привіз іграшки і цукерки. 

Завідувачка дитсадка перевірила документи батька, оскільки раніше його не знала, а також повідомила телефоном маму про такий візит. Після цього мама викликала поліцію в дитсадок, а також поїхала туди зі своїм адвокатом. Поліція перевірила документи батька і поїхала. А далі поблизу дитсадка відбувся конфлікт між колишнім подружжям за участі адвоката. Ексдружина викликала таксі, маючи намір поїхати їх дитиною додому. Чоловік заперечував, бажаючи поспілкуватися з донькою. Адвокат ставала між ними, хапаючи батька за одяг і відтягуючи.

Згодом адвокатка звинуватила колишнього чоловіка клієнтки в тому, що він бив її кулаком в обличчя і по ребрах. На місце викликали швидку. Медики зафіксували в захисниці струс мозку, гематому на грудній клітці і синці.

Сам батько вину не визнав. Рішенням органу опіки та піклування його колишню дружину зобов`язано не чинити перешкод у спілкуванні з дітьми. Біля дитсадка стояла якась незнайомка в чорному береті та чорних окулярах напівобличчя. Він поцікавився у неї, хто вона така. Однак жінка відмовилася себе ідентифікувати, жодного документу на підтвердження, що вона є адвокатом, не показала. Пініше, незнайомка зняла окуляри, то він впізнав у ній знайому своєї ексдружини. На той момент тривали судові процеси щодо розлучення і визначення місця проживання дітей, де представником його ексдружини була ця жінка. Сидячи в таксі на задньому сидінні за водієм, адвокатка все знімала на мобільний телефон, при цьому кричала, що їх б’ють, хоча насправді такого не було. На його думку, потерпіла створила штучний конфлікт.

Коли прибула колишня дружина, то потерпіла адвокат лаялася і однією рукою хапала його за рукава куртки, а іншою, а саме своїми довгими нігтями, намагалася схопити за обличчя, очі, шию, голову. Обвинувачений говорив, що не бив її, а лише відштовхував, щоб нігті не потрапили йому в очі, хвилювався, щоб не отримати ушкодження очей чи сонної артерії, але жодних ударів у бік потерпілої не робив, ні в голову, ні в живіт, ні в тулуб. При цьому зазначив, що, на його думку, такі дії потерпілої не є повноваженнями адвоката. 

Таксист у судовому засіданні розповів, що коли жінки з дитиною сіли до нього в машину, то два чоловіки перегородили дорогу. У подальшому він зрозумів, що конфлікт виник через те, що мама не дає батькові зустрітися із дитиною. Бачив, що батько приніс дитині ляльку (чи іграшку, точно не пам`ятає) та цукерки. Батько хотів сісти до машини, чи взяти дитину через двері, де сиділа мама, які були замкнені. Він як водій перешкоджав батькові через водійські двері потрапити до салону автомобіля. При цьому, жінки в салоні дуже голосно кричали, потерпіла була агресивно налаштована, на емоціях розмовляла, не контролювала, що і кому вона каже, дитина плакала. Сварка тривала приблизно хвилин 40. Таксист пояснив, що потерпіла сама вдарила його по плечам, коли із заднього сидіння не давала батькові проникнути руками через вікно водія до дитини. Потім він вийшов із автомобіля, а жінки замкнули дверцята авто. Свідок не бачив, щоб обвинувачений бив потерпілу чи розмахувався в її бік. Сам він звертався до клієнток, щоб вони не ховалися в його машину, а йшли до садочка, бо він дуже поспішав в особистих справах і йому ця ситуація була дуже неприємна. Зрештою, за цей виклик йому, як таксисту, ніхто так і не заплатив.

Друг обвинуваченого, який того дня приїхав із ним, пояснив суду, що батько просто приїхав до своєї дитини, приніс їй іграшки, але жінки так кричали, що був якийсь жах, хоча їх ніхто не чіпав. Вони своїми криками налякали дитину та інших присутніх. Свідок говорив, що не бачив, щоб обвинувачений бив потерпілу, вважає, цю справу надуманою. Аналогічне обвинувачення висунуто і йому та слухається окремо.

Завідувачка дитсадка стверджувала, що особисто конфлікт не спостерігала, не бачила, щоб хтось когось бив. Був обід і саме денний сон у дітей. Конфлікт відбувався за межами території садочка, з якого саме приводу їй не відомо. Вона бачила скупчення людей і поліцію, робила зауваження всім, щоб не шуміли, бо діти сплять. На її думку, у конфлікті, «винні усі, так як порядної поведінки з їхнього боку ні в кого не було».

У підсумку чоловіка визнали невинуватим.

Із договору про надання правової допомоги суд не переконався, що потерпіла була уповноважена на надання такої допомоги поблизу дошкільного дитячого закладу «Мандаринка».

Суд критично поставився до тверджень потерпілої, що в її повноваження як адвоката входило фізичне втручання між батьками малолітньої дитини, коли вона почула, що батько нібито хоче завдати фізичної шкоди матері та дитині і вона як представник стала на заваді цього. Суд наголошує, що такі повноваження не входять до правової допомоги.

Сторона захисту надала суду відеозаписи, як обвинувачений стоїть у дверях групи дитячого закладу, де його донька обіймає його і як чоловік запитує в потерпілої, хто вона, просить її представитися, на що та не відповідає, каже, що вона його не знає і знати не хоче. На іншому відеофайлі потерпіла закриваючи рукою своє обличчя, каже, що вона адвокат, проте документу на посвідчення своєї особи не надає.

З переглянутих у судовому засіданні відеофайлів події вбачається штовханина за участю потерпілої, обвинуваченого його колишньої дружини та інших сторонніх осіб. При цьому на відео видно, як потерпіла перша хапає обвинуваченого за куртку. Тому твердження потерпілої, що вона хапала обвинуваченого зі страху, суд ставить під сумнів.

При цьому суд також критично ставиться до потерпілої, що від удару в голову в неї сталося запаморочення та їй стало зле, у неї злетів капелюх. Такі показання спростовуються переглянутим у засіданні відео події, як після конфлікту потерпіла впевнено крокує по вулиці, щоб підняти свій капелюх. Будь-яких ознак того, що їй стало зле (наприклад, обвинувачена присіла, до неї підійшли інші люди для надання допомоги тощо), на відео не відображено, навпаки адвокат і надалі фізично втручалася у спілкування колишнього подружжя шляхом застосування сили, що суд не може розцінювати як надання правової допомоги потерпілою.

Крім того, удари ліктем у груди, в живіт і ребра, крім показань самої потерпілої, яка є зацікавленою особою у справі, не підтверджено жодними іншими належними та допустимими доказами. А тому суд не визнає обставини, зазначені в обвинувальному акті, щодо нанесення тілесних ушкоджень обвинуваченим потерпілій.

20

0

20

20