Солом’янський суд Києва ввечері 17 вересня відправив під цілодобовий домашній арешт Василя Кононенка, який підозрюється у побитті судді Святошинського суду Сергія Дячука.
Про це повідомляє «Судовий репортер».
Такий запобіжний захід застосовано на 2 місяці – до 15 листопада. Також підозрюваний зобов’язаний носити електронний браслет і здати закордонний паспорт.
Кононенку інкримінується ч.4 ст.296 КК – хуліганство. Йому загрожує від 3 до 7 років позбавлення волі.
За матеріалами справи, суддя Дячук ввечері 14 вересня перебував вдома з дружиною і близько 20.30 відчув з вулиці запах горіння сміття. Суддя підійшов і побачив раніше наглядно знайомого Кононенка, власника автостоянки, який начебто палив це сміття. Дячук зробив йому зауваження. У відповідь сусід почав його ображати, зокрема як працівника суду, вживати нецензурну лексику. А далі начебто узяв металеву трубу і почав розмахувати нею та завдавати ударів судді. Такі його дії тривали близько 15 хвилин. Суддя отримав тілесні ушкодження – поріз раковини вуха, садно і гематому на потилиці, садна на щоці і грудній клітці, забій лівого ліктьового суглобу і лівого передпліччя. Дячука госпіталізувала швидка допомога.
Прокурор підкреслив, що Кононенко вибачення в судді не попросив, у слідчих діях участі брати не хотів. Прокурор просив максимально суворий запобіжний захід – взяття під варту без альтернативи у вигляді застави.
«У таких випадках треба викликати пожежну охорону. Якби пан Дяченко (правильно Дячук – ред.) не підійшов до пана Кононенка за таких обставин… то ніякої події сьогодні не відбулося б», – вважає адвокат Віталій Чумак.
Зі слів адвоката підозрюваного, слідчі досі не вилучили металеву трубу, якою суддю начебто били. Суддя Максим Вишняк запитав про це у прокурора і слідчого, але ті сказали, що їм поки невідомо, оскільки ще не передано всі матеріали справи. Спочатку справою займався Святошинський райвідділ поліції, але згодом її передали до Солом’янського.
Перед судом Кононенко намагався показати себе з кращого боку. Розлучений, «на даний час холостяк», але проживає з дочкою, допомагає няньчити онуку. Інвалід, пенсіонер. У матеріалах справи є довідка 1988 року, що Кононенко як колишній військовий отримав контузію.
Шановний суд, шановна громадо. Хочу искренне вам доповісти про ці події. З Дячуком Сергієм Івановичем я випиваю з 2005 року постоянно…
Адвокат спробував перервати клієнта, подаючи знак, що не треба це говорити. Але Кононенко продовжив.
Випиваю з 2005 року. Знає громада, що ми 100 грам п’єм вже давно. Ця подія проізошла дуже просто. Сергій Іванович бере машину і газує по району. Він чотири аварії вже зробив. Машину розбив. Драку устроїв на стоянке. Я не буду все розказувати, бо мені стидно за нього. Просто стидно… Біля стоянки там поставили такі, як Сергій Іванович, крутелики гараж металічний. Люди начали писать, жаловаться. Цей гараж забрали і оставили мусор. І направляють до мене, щоб виписувать штрафи. Благоустрій приходить до мене. Я задовбався вже давать, бо без грошей… А ця гора мусора лежить та й лежить. А він (Дячук) приходить: Ну что, когда уберешь?.. – Сергій Іванович, я ж не знаю чий це мусор… 14 числа горить мусор. Я беру два відра… поставив два відра і оглядаю цей мусор.
(діалог у версії Кононенка)
- Дячук: Что ты здесь творишь? Петух, ты майданутый. Я тебя бл#ть уничтожу!
- Кононенко: А я при чому? Давай потушимо спільно.
- Дячук: Я тебя сейчас потушу.
І як дав сюда! У печень дав!..
Я потеряв сознание. Проснувся утром. Міліція: ти страшное дело сотворив… Дячук з якимось слідчим вже тре… Хто б подумав, що суддя буде тушить мусор?! Визови пожарніків, визови поліцію… Але коли ти прогрієш організм, кров іграє, треба щось показати!..
Правоохоронець, який розслідував оце діло, так і сказав: Вася, я оце гівно вести не буду. Хай, хто хоче, той і веде.
Я воду носив заливати! Це не мій мусор!
За клопотанням адвоката суд також допитав чотирьох свідків – сусідів і дочку підозрюваного. Запрошені сусіди говорили про нього тільки добре.
Свідок: Спускаюсь і бачу драку… Мужчина здоровий б’є Васю. Чую, що крик там.
Адвокат: Цей чоловік високий – це хто?
Свідок: Ну Дяченко…
Адвокат: Ви чули якісь висловлювання?
Свідок: Я (це Дяченко) тебе гнида уничтожу… Щось таке.
Прокурор: Що саме Ви бачили?
Свідок: Я бачив, що Дяченко б’є Кононенка в груди.
Прокурор: Чим?
Свідок: Рукою?
Прокурор: Правою, лівою?
Свідок: В темноті не було видно.
Прокурор: А підозрюваний наносив удари?
Свідок: Я не бачив цього.
Прокурор: Чи бачили на комусь кров? Не бачили… А що саме в цей момент казав підозрюваний?
Свідок: Не було чутно. Не разборчиво було.
Прокурор: Ви на самому початку зазначили, що чітко чули, що Дячук щось сказав. А все інше?.. Одну фразу почули, а все інше?!
Свідок: Я чув, що хтось щось кричить. А що іменно… Неразборчиво.
Двоє зі свідків – військовослужбовці. Кононенко – сам колишній військовий.
Один із них розповів, що з Дячуком не знайомий, його прізвища не знає, але бачив суддю по телевізору. Також свідок говорив, начебто суддя нецензурно висловлювався, а Кононенка характеризував виключно позитивно. Те, що суддя отримав які-небудь ушкодження, ніхто зі свідків, судячи з їх заяв, не помітив.
Кононенко: Ви коли-небудь бачили, що я з цією людиною… випивав? Правду скажіть!
Свідок: Не можу сказати…
Кононенко: Та він боїться!
Дочка підозрюваного очевидицею подій не була. Вона зібрала показання решти сусідів і хотіла їх озвучити, але суддя наполіг, щоб вона говорила тільки про те, що бачила сама.
Нагадаємо, що Сергій Дячук є головуючим суддею у справі про розстріл 48 мітингувальників на вулиці Інститутській в Києві 20 лютого 2014 року. Обвинувачені — п’ятеро екс-співробітників київського підрозділу «Беркут».
Раніше суддя заявив, що пов’язує напад зі своєю професійною діяльністю.
22
0
20
20
