Київський районний суд міста Харкова визнав громадянина винним у пособництві державі-агресору.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 27 грудня.
Йдеться про жителя Вільхівської сільської громади, який працював водієм на хлібокомбінаті.
На початку березня 2022-го, коли село Вільхівка ще не було окуповане, чоловік із власної ініціативи поїхав до окупованого селища Старий Салтів і з дружиною проживав там у квартирі тещі. У подальшому почав співпрацювати з військовими РФ. Він розвозити російську гуманітарну допомогу і переконував місцевих жителів не чинити опір окупантам, підкоритися та виконувати усі їхні вимоги.
У подальшому, за припущеннями місцевих жителів, він привів росіян до сіл Вільхівка та Верхня Роганка. У групі в Telegram люди переписувалися, що саме цей чоловік привіз окупантів, привів «орків». Із листування вбачалося негативне ставлення сусідів до нього як особи, котра має проросійські настрої та негативно налаштована до української влади.
Населені пункти Старосалтівської селищної та Вільхівської сільської територіальних громад були звільнені Збройними силами України до початку травня 2022 року.
11 травня 2022-го обвинувачений подав заявку про вступ до українського військового формування «Кракен». Наступного дня його затримали працівники СБУ разом з військовими «Кракена».
У судовому засіданні чоловік вину не визнав і пояснив, що з початком повномасштабного вторгнення, на прохання сусіда, погодився возити людям хліб.
Одного разу, коли везли хліб, їх зупинили окупанти. Дві машини відпустили, а його машину ні і всіх, хто був із ним, роздягнули та поставили на коліна. Побоюючись за життя родини, він погодився їхати з російськими військовими і його привезли до сільради. Там були декілька солдатів, серед яких військовий із позивним «Шаман», який почав розпитувати про поїздки за хлібом. Далі «шаман» наказав йому сідати в машину та їхати з ними. «Шаман» представив його людям, що він буде старшим по доставці гуманітарної допомоги. Він погодився, оскільки людям необхідна була їжа, крім того, тут жив його батько. Пізніше він переховувався на території дачного кооперативу і, коли поїхав за батьком, його затримали російські військові. 1-3 травня 2022 року окупанти тримали його в підвалі і потім відпустили. 6 травня він приїхав до Харкова і 11-го подав заявку про вступ до українського військового формування «Кракен», але його затримали, вивезли в ліс і били та змушували підписати все, що треба. Крім того, на його очах катували батька.
Обвинувачений у суді стверджував, що під диктовку написав пояснення, які вимагали працівники СБУ, а його батько помер під час допиту. Чоловік говорив, що що виконував всі вказівки російських військових, оскільки боявся за себе та свою родину, хоча окупанти його не били та не погрожували йому, але, враховуючи обстановку, він усвідомлював, що, у разі непокори може бути застосовано насильство.
Суд допитав десятьох свідків, які повідомили, що бачили обвинуваченого з російськими солдатами. Зокрема, як він виходив із машини з літерою «V».
Жителька Вільхівки розповіла, що в 20-х числах березня 2022 року вони з односельцями на вулиці готували їжу на вогнищі. У цей час до села приїхали на машинах з літерами «Z» російські військові. Обвинувачений прибув із ними і, підійшовши до мешканців села, сказав, що стане тут головним і залежно від того, як вони приймуть росіян, з ними все буде добре, росіяни все зроблять, місцеві жителі отримають гуманітарну допомогу, ліки, діти зможуть піти до школи.
Інша жінка прочитала в соцмережах, що обвинувачений привів у село російських військових. Маючи раніше з ним дружні стосунки, свідок написала обвинуваченому і той відповів, що росіяни хочуть налагодити контакт РФ із місцевою владою. Вона йому зателефонувала і в розмові він підтвердив, що привів окупантів, оскільки хоче стати головним у селі та через нього РФ буде привозити гуманітарну допомогу.
Ще один свідок бачив в Instagram відеоролик, на якому обвинувачений сидів за накритим столом і під відео був підпис, що «так треба зустрічати росіян». На іншому відео обвинувачений катався з російськими солдатами по селу і розповідав, що приїхали добрі люди, яких не треба боятися.
Доводи обвинуваченого про те, що він співпрацював із окупантами під тиском, суд оцінив критично, оскільки вони повністю спростовуються свідками, які повідомили, що не бачили фізичного або психологічного примусу.
Показання свідків захисту, що чоловік мав наляканий вигляд, на думку суду, мають субʼєктивний характер. Крім того, такі показання давали хрещена матір обвинуваченого та її сестра.
Після звільнення села за місцем проживання чоловік зберігав документи, які, начебто, знайшов у покинутій військовій техніці РФ. Східне Регіональне Управління Державної Прикордонної Служби України на адвокатський запит підтвердило, що обвинувачений на добровільній основі ініціативно передавав інформацію про пересування та розташування підрозділів збройних сил РФ. Але суд вирішив, що ці факти не виправдовують обвинуваченого і що такі дії не є взаємовиключними із пособництвом державі-агресору.
Показання обвинуваченого про недозволені методи слідства перевірялися Державним бюро розслідування і кримінальне провадження закрили у звʼязку з відсутністю в діях співробітників Управління СБУ в Харківській області складу злочину.
Чоловіка засудили до 10 років увʼязнення з конфіскацією всього майна.