Красноармійський міськрайонний суд Донецької області за строками давності звільнив від покарання чоловіка, який працював у захопленій «ДНР» виправній колонії №124 міста Донецька.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 14 квітня.
За матеріалами справи, з кінця вересня 2014 року до початку червня 2015-го чоловік виконував обов’язки заступника чергового помічника начальника виправної колонії, сприяючи злочинній організації «ДНР» і отримуючи від неї дохід.
Обвинувачений провину не визнав. Він розповів, що з 1995 по 1999 рік працював в Селидівській виправнній колонії № 82, після чого перевівся до виправної колонії № 124, де і працював до жовтня 2014-го. У колонії до його обов’язків входило перебувати на міжзонному КПП, виводити засуджених на роботу, проводити обшуки. Графік був – доба через три. У серпні колонію обстріляли, ув’язнені втекли, він пішов у відпустку і на сімейній нараді прийняв рішення звільнитися. Після звільнення працював у чоловіка, який орендував приміщення в промисловій зоні на території колонії, де виготовлялися пластикові вікна. Обвинувачений підтвердив, що регулярно їздив до окупованого Донецька, приймав замовлення на виготовлення вікон, а оскільки працював на території колонії і мав камуфльований одяг, то допускає, що засуджені помилково вважали, що він там працює. Крім того, допускає, що засуджені його обмовляють, оскільки він тривалий час працював в колонії, можуть мститися за його роботу.
Справді, показання проти обвинувачені дали люди, які відбували ув’язнення в колонії при адміністрації «ДНР».
Один зі свідків утримувався в колонії з вересня 2014-го і до березня 2015, коли був умовно-достроково звільнений судом «ДНР». Він стверджує, що весь цей час бачив там обвинуваченого. Той був начальником наряду, проводив обшуки, був поганою людиною, оскільки за виявлені при обшуках заборонені предмети – телефони – вимагав кошти. Коли свідок прибув до колонії, то на території була державна символіка України. З жовтня-листопада 2014 року всі працівники колонії несли службу без шевронів, в потім з шевронами «ДНР», як і обвинувачений. Він бачив в обвинуваченого відповідні розпізнавальні знаки на рукавах. Всі тризуби на території колонії були зафарбовані.
Ще один свідок відбував покарання в колонії з березня 2013 року по квітень 2015 року, звільнився умовно-достроково, при звільненні йому була видана «ДНР». Обвинуваченого він знає як працівника колонії, старшого зміни. Знайомий з ним ще з 2010 року, оскільки в цій колоні відбував покарання двічі. Після обстрілу влітку 2014 року влада в колонії помінялася. Було замінено прапори з Українських на прапори «ДНР». Свіок бачив обвинуваченого в колонії до свого звільнення в квітня 2015 року, його обов’язки після зміни влади в колонії не змінилися.
Ще один свідок працював у Донецькій колонії №124 молодшим інспектором відділу охорони. Після того, як колонія перейшла під контроль «ДНР», їм на роботі сказали писати рапорти на звільнення з органів України та рапорти на прийом на роботу в «ДНР». Це було умовою продовження роботи. З кожним працівником бесіду вели індивідуально, він написав такі заяви і залишився працювати в колонії, заробітну плату отримував в рублях. Після зміни влади, функціональні обов’язки їх не змінилися. На території колонії замінили прапори, вивісили прапори «ДНР».
Інший свідок сказав, що всіх звільнили автоматично внутрішнім наказом по колонії № 124. Він не став залишився працювати в «ДНР», оскільки знав про наслідки.
Суд визнав провину підсудного доведеною. Невизнання чоловіком своєї провини і озвучені пояснння суд розцінює як намагання уникнути відповідальності.
Версію обвинуваченого, що на території колонії він працював у фізичної особи-підприємця з виробництва вікон, орендуючи приміщення промислової зони колонії та знаючи лише ім`я та по батькові цієї особи, спростовується дослідженими доказами. Відповідно до бази даних ІППС «Етап-Оренда» за вказаний період не значиться договорів оренди нерухомого державного майна, балансоутримувачем якого є Донецька виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області № 124.
Також суд враховує показання колишніх в’язнів, які чітко вказали, що обвинувачений працював у колонії.
Захист переконував не приймати показання цих свідків, бо раніше вони притягувалися до кримінальної відповідальності і відбували покарання в установі, де працював обвинувачений. Але суд із цим не погодився, адже свідки попереджалися про кримінальну відповідальність і приводилися до присяги. Крім того, їх показання не суперечать одні одному та іншим доказам.
Суд визнав чоловіка винним у сприянні учасникам злочинної організації (ст.256 ККУ) і призначив 3 роки позбавлення волі.
Але оскільки з дня скоєння злочину, який вважається нетяжким, минуло 5 років, то суд звільняє засудженого від покарання.
18
0
20
20
