Львівський апеляційний суд скасував умовне покарання і дав 5 років реального позбавлення волі за незаконне переправлення особи через державний кордон.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 16 травня.
У квітні-травні 2022 року житель селища Тячівського району Закарпатської області організував переправлення людини поза пунктами пропуску через державний кордон України. Для цього він попередньо домовився із прикордонником. Але той усе розповів своєму начальнику і погодився на співробітництво з метою викриття злочину.
У подальшому прикордонник сказав обвинуваченому, коли і де він заступатиме в наряд по охороні державного кордону. Усе відбулося 4 травня 2022 року в попередньо обумовленому місці, неподалік кордону, що проходить по річці Тиса. Обвинувачений підʼїхав на автомобілі і прикордонник сказав, що все чисто. Далі з машини вискочило двоє чоловіків у гідрокостюмах і почали йти в бік кордону, але були затримані. Обвинувачений втік і його зловили пізніше.
Переховуючись від правоохоронців, чоловік наступного дня спілкувався по телефону із невідомим спільником. Запис цієї розмови є в матеріалах справи.
Обвинувачений: Ти того запряч, щоб його не дай Бог знайшли.
Невідомий: Ти поки розберешся там, та я заховаю все буде добре, других ловили і нічого їм не було.
Обвинувачений: Гроші будуть тягнути адвокату 1000 доларів.
Невідомий: Їдь до мого адвоката в Мукачево, хай порадить, що робити. Я цього запрячу поки що.
Обвинувачений: Йоу.
Через 5 годин.
Обвинувачений: Твій адвокат їде з Тячева каже є інформація, це добре що N відпустили, хотя може визвуть потім повесткою. Тепер немає свідків і хай мені щось скажуть щось. Ти головне зроби, щоб того чоловіка не знайшли, ти там постарайся.
Невідомий: Я це того чоловіка не дам.
У судовому засіданні обвинувачений говорив, що домовився із військовослужбовцем на кордоні тільки про переправлення сигарет, а не чоловіків призовного віку, тому просив його виправдати.
Суд допитав свідка, який розповів, що односелець запропонував йому роботу — перенести через кордон сигарети і провести людину. Йому не було страшно, бо він думав, що про все домовлено.
Чоловік, якого треба було перевести, мав роботу в Румунії. Про незаконний перетин кордону домовився його роботодавець на імʼя Дані. Скільки це коштувало свідок не знає. Але одного дня йому обвинувачений і сказав, що організує йому перетин кордону. При зустрічі він дав йому гідрокостюм, тому що перетинати кордон треба було через річку.
У судовому засіданні прикордонник говорив, що обвинувачений пропонував винагороду, коли зробить роботу, але конкретної суми попередньо не назвав. Але на досудовому слідстві він розповідав, що, начебто, йшлося про 200 доларів за одну особу.
У січні 2024-го Тячівський райсуд Львівської області засудив чоловіка до 5 років позбавлення волі умовно, звільнивши з іспитовим строком 2 роки.
Прокурор оскаржив вирок. Оскільки всі судді кримінальної палати Закарпатського апеляційного суду вже брали участь у справі під час досудового розслідування, то справу передали до Львівської апеляційного суду.
Суд першої інстанції, звільняючи чоловіка від відбування покарання, зазначив як підставу лише обставини справи і те, що обвинувачений є особою молодого віку, за місцем проживання характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності.
При цьому чоловік не визнав вину та у вчиненому не розкаявся. Тому, як вважає апеляційний суд, нема підстав вважати, що обвинувачений зробив для себе належні висновки та може виправитись без реального відбуття покарання.
Водночас скоєний злочин належить до категорії тяжких і характеризується підвищеною суспільною небезпекою в умовах воєнного стану та мобілізації.
Адвокат заперечував проти реального увʼязнення і повідомив, що його підазахисний є волонтером відокремленого підрозділу Всеукраїнської організації інвалідів війни, Збройних Сил та учасників бойових дій у Тячівському районі, займається гуманітарною допомогою для потреб ЗСУ, а саме продуктами харчування домашнього виготовлення. За участь у допомозі Збройним Силам був відзначений подякою. Крім того, він є членом громадської організації «Голос народу територіальних громад» з 1 березня 2021 року. Чоловік проживає з матірʼю, виріс без батька, раніше проходив строкову військову службу в Збройних Силах України і за сумлінну службу неодноразово відзначався подяками з боку командування. Станом на сьогодні є зайнятою особою і працює на умовах трудового договору у ФОП укладальником-пакувальником.
Але на рішення суду такі аргументи не вплинули. Обвинувачений був у громадській організації і до введення в Україні воєнного стану, однак це членство не запобігло скоєнню злочину.
21
0
20
20
