Хмельницький апеляційний суд задовольнив скаргу прокурора і призначив більш суворе покарання за домашнє насильство.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 7 липня.
За матеріалами справи, протягом 2020 року громадянин вчиняв психологічне насильство щодо своєї матері, з якою проживає під одним дахом. Зокрема, висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.
Працівники поліції складали протоколи про адміністративні правопорушення. Один раз суд оштрафував чоловіка на 255 гривень, а потім ще двічі призначав громадські роботи.
Притягнення до адміністративної відповідальності не мало ефекту і син продовжував обзивати маму, погрожував фізичною розправою та виганяв її з будинку.
Підсудний офіційно не працевлаштований, не одружений, за місцем проживання характеризується негативно, зловживає спиртними напоями, є учасником бойових дій. Обставинами, що пом’якшують покарання, вважалося щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, а обтяжуючою обставиною — скоєння злочину щодо особи похилого віку.
У квітні 2022 року Ізяславський райсуд Хмельницької області притягнув чоловіка до кримінальної відповідальності, призначивши як покарання 200 годин громадських робіт. На той момент обвинувачений вже мав судимість — у 2020-му визнаний винним у крадіжці з проникненням у приміщення (ч.3 ст.185 ККУ). Йому призначили умовне покарання — 3 роки позбавлення волі, звільнивши з іспитовим строком на 1 рік. Тобто чоловік скоїв новий злочин (домашнє насильство) у період випробувального строку. Втім, суд першої інстанції покарав його тільки громадськими роботами і ухвалив, що попередній умовний вирок за крадіжку має виконуватися окремо.
Прокурор оскаржив рішення, вимагаючи більш суворого покарання, а саме реального ув’язнення.
Апеляційний суд задовольнив скаргу прокурора і зазначив, що місцевий суд не врахував, що обвинувачений раніше судимий, скоїв під час іспитового строку новий злочин, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення.
А тому покарання у виді 200 годин громадських робіт не є достатнім і необхідним для виправлення і попередження нових правопорушень.
Також апеляційний суд погоджується з тим, що перша інстанція неправильно застосувала закон України про кримінальну відповідальність, не застосувавши вимоги ст.71 КК України. Йдеться про те, що суд мав призначити остаточне покарання за сукупністю вироків, чого не зробив.
Апеляційний суд скасував попередній вирок і ухвалив новий. За домашнє насильство щодо матері чоловіку дали 1 рік позбавлення волі. І за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком, суд остаточно визначив покарання у виді 3 і одного місяця в’язниці.
22
0
20
20
