Суворовський райсуд міста Одеси виправдав двох колишніх оперуповноважених сектору кримінальної міліції у справах дітей Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 7 травня.
У 2015 році поліція затримала двох своїх працівників нібито після одержання 2000 доларів від громадянина Грузії, який перебував у розшуку. Підозрювані намагалися тікати і оскільки дорогу перекрили, то поїхали через клумбу. Працівника внутрішньої безпеки поліції, який намагався блокувати рух, збили і з вікна авто викинули гроші. Потім у салоні машини також знайшли згорток і пакет із канабісом та папіросу з цією ж речовиною. Поліціянта, який був за кермом, додатково звинуватили в заподіянні легких тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу і в зберіганні наркотиків.
У судовому засіданні колишні поліціянти сказали, що неправомірну вигоду не вимагали і не отримували. Заявник пообіцяв їм інформацію про осіб, які скоюють відкриті крадіжки майна в районі Лузанівки. Перевіривши чоловіка за базами МВС, вони впевнились, що в розшуку він не перебуває. Але після чергової зустрічі з інформатором їх почали переслідувати невідомі в цивільному одязі без ніяких ознак належності до правоохоронних органів. Лише після затримання вони дізналися, що то були співробітники УМВС Одеської області. Обвинувачені заявили, що вилучені в автомобілі предмети їм не належать.
Свідок, який був заступником керівника поліції у Суворовського району в справах неповнолітніх, повідомив, що обвинувачені підпорядковувались йому. У 2015-му на території району погіршилась криміногенна обстановка, тому правоохоронці бесідували з особами, які раніше притягались до кримінальної відповідальності. Громадянина Грузії запросили на розмову до райвідділу міліції. Свідок підтвердив, що разом із обвинуваченими спілкувався із цим чоловіком і його перевіряли за інформаційними базами МВС та переконались, що він не перебуває в розшуку. Іноземець мав звʼязки в злочинному світі та погодився надавати оперативну інформацію про правопорушення, тому його підлеглі поїхали на зустріч. Свідок сказав, що ніхто неправомірну вигоду не вимагав та вся ця історія є провокацією.
Слідча, яка розслідувала кримінальне провадження стосовно грузина за підозрою відкритого викрадення майна, пояснила, що той не сплатив заставу і його місцезнаходження було невідоме, тому вона ініціювала оголошення підозрюваного в розшук. Але до єдиної бази даних осіб у розшуку іноземця не включили, тому що слідчий не надав будь-якого документу, що підтверджував би особу підозрюваного. Слідча сказала, що не знайома з поліціянтами, які нібито вимагали гроші за те, що підозрюваного не шукатимуть, і до неї ніхто зі сторонніх осіб не звертався з цього питання.
Громадянин Грузії, який був ключовим свідком у суді заявив , що «прокуратура обіцяла йому свободу, однак обіцянку не виконала і тому він відмовився від надання показань».
Докази були отримані в результаті негласних (слідчих) розшукових дій. Але суд визнав їх недопустимими з низки причин.
По-перше, тому шо НСРД проведено без відповідного дозволу. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення НСРД не вказано особу, стосовно якої проводиться негласна слідча дія і дається дозвіл на проведення НСРД щодо невстановлених працівників Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, які вимагають неправомірну вигоду.
По-друге, протоколи про хід і результати НСРД були неналежно оформлені. По-третє, на думку суду, заявник, залучений до НСРД, і навіть поняті, присутні під час проведення негласної слідчої дії, повинні мати допуск до державної таємниці, оскільки їм відкривається державна таємниця про сам факт проведення негласної слідчої дії та методи її проведення. Матеріалами справи не підтерджується, що заявник і поняті мали допуск до державної таємниці.
Документи, на підставі яких проведилися НСРД, не були відкриті захисту по завершенні досудового розслідування і надані тільки в судовому засіданні. А прокурор не довів, що були вжиті всі необхідні заходи щодо своєчасного розсекречення документів до направлення справи в суд і що так сталося із незалежних від прокуратури причин.
Також суд визнав порушення права на захист. При затриманні підозрюваним не розʼяснили право мати захисника і право давати пояснення або не говорити нічого з приводу підозри. Протоколи затримання не містять повідомлення Центру надання безоплатної вторинної правової допомоги. Адвокати були запрошені з ініціативи родичів затриманих лише після огляду місця події та брали участь з моменту складання протоколу затримання у кабінеті слідчого.
Щодо заподіяння легких тілесних ушкоджень працівнику поліції і зберігання канабісу в машині, то суд вважає, що названі вище доводи про недопустимість доказів поширюються і на це обвинувачення. Тому що ці правопорушення були виявлені під час проведення слідчих дій за підозрою в одержанні неправомірної вигоди.
Суд повністю погодився, що прокурор не спростував версію захисту, що обвинувачений не знав, що потерпілий є працівником правоохоронного органу. Адже потерпілий вибіг із пістолетом в руках і в цивільному одязі та без розпізнавальних знаків. Тому обвинувачений намагався уникнути збройного нападу та врятувати життя собі і товаришу. Також суд погоджується з позицією захисту, що обшук в автомобілі без ухвали слідчого судді проводився незаконно. Це значить, що вилучені з авто згортки з канабісом і банкнота номіналом в 100 доларів США є недопустимими доказами.
Крім того, із відеозапису видно, що обшук проводив не слідчий, а оперативні співробітники Управління внутрішньої безпеки в Одеській області ДВБ МВС України. Вони мали наплічники і в салоні автомобіля виходили з поля зору камери, маючи доступ до багажника. Сам факт відшукання пакунків з канабісом не фіксувався на камеру, а фіксувалось тільки вилучення.
22
0
20
20
