Приморський районний суд міста Одеси визнав невинуватою в одержанні неправомірної вигоди колишню начальницю відділу дозвільної документації управління благоустрою та екологічного контролю департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 20 серпня.
У 2018 році на адресу департаменту муніципальної безпеки міськради надійшла заяа підприємця щодо надання строкового дозволу на вʼїзд до пляжу «Отрада», через провулок Віце-адмірала Азарова, вантажівки з метою обслуговування торгівельного павільйону, розташованому на пляжі. Але в.о. директора департаменту підписав листа-відмову в погодженні вʼїзду лише з формальним посиланням на рішення Одеської міської ради та розпорядження Одеського міського голови та без пояснення, які саме положення нормативних документів були порушені підприємцем.
Приблизно через два тижні підприємець подав аналогічну заяву. І тоді в начальниці відділу дозвільної документації, начебто, виникл умисел на одержанні неправомірної вигоди.
10 липня у службовому кабінеті на третьому поверсі жінка, за версією обвинувачення, отримала хабара у вигляді металевої шафи вартістю 14 тисяч гривень і вручила підприємцю дозвід на вʼїзд вантажівки до пляжу «Отрада».
Колишня чиновниця вину не визнала і в суді повідомила, що рішення щодо видачі дозволів на проїзд приймав особисто директор. Вона не приймала жодних рішень за матеріалами, які входили до відділу благоустрою, не мала права підпису та прийняття рішень.
Початково в заяві про злочин підприємець зазначив, що прийшов до департаменту муніципальної безпеки 15 травня 2018 року, спілкувався зі співробітником якого не знає в кабінеті 112, і той вимагав у нього за щось 500 дол. США. Співробітника Департаменту, який працював в кабінеті № 112 слідчий не допитав.
У рапорті оперуповноваженого ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області вказано, що в травні 2018 року отримана інформація про можливий факт противоправної діяльності посадових осіб департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради. Під час перевірки було встановлено, що посадовці Департаменту, зловживаючи власним службовим становищем організували противоправну діяльність із вимагання неправомірної вигоди від субʼєктів господарювання за неперешкоджання їм підприємницькій діяльності. Так, одному підприємцю було відмовлено у видачі дозвільної документації із формальних причин, але пообіцяли, що в разі сплати 500 доларів неправомірної вигоди його питання буде вирішено в обхід «канцелярії».
У матеріалах справи є постанова про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 21.06.2018 року. Помічені 500 доларів США мали передати начальника відділу дозвільної документації управління благоустрою та екологічного контролю Департаменту муніципальної безпеки ОМР, тобто обвинеуваченій. Але, очевидно, передачу коштів не зафіксували, тому що це обвинувачення так і не було висунуто.
Обвинувачена звертала увагу, що підприємець вперше звернувся з заявою до Департаменту щодо вʼїзду автотранспорту в прибережну зону тільки 12 червня 2018 року, а відповідь про відмову отримав 19 червня. Однак повідомив у заяві про злочин, що знав, що йому відмовили ще більш ніж за місяць до цих подій. Обвинувачена вважає, що це свідчить про підготовку провокації злочину. Цей заявник не один раз співпрацював із СБУ, зокрема виступав викривачем директора КП «Узбережжя». Підприємець дійсно зайшов до неї в кабінет із проханням розʼяснити, чому йому відмовили в проїзді. Вона розповіла, що зараз дуже багато скарг і обурень від активістів, що вони пропускають автомобілі в прибережну зону і запропонувала йому подати документи через два тижні. При цьому нічого не вимагала, не просила якісь матеріальних благ ні для себе, ні для будь-кого зі співробітників. Підприємець потім подав повторну заяву і вона цей документ, як і всі інші, передала директору департаменту для прийняття рішення. Як і коли, і яке було прийняте рішення їй невідомо. Наскільки відомо від колишнього співробітника, саме він спілкувався з підприємцем, що саме підприємець запропонував допомогу Департаменту: пропонував і гроші, і сейф, і ще щось.
Заявник у судовому засіданні показав, що мав кафе на берегу моря і йому потрібно було вивезти та завезти товари. Перший раз йому відмовили в дозволі, а другий раз сказали привезти сейф і нададуть дозвіл. Привіз сейф і йому надали дозвіл. Свідок повідомив, що обвинувачена йому особисто сказала, що потрібна шафа і назвала розміри. Крім того, в цьому ж департаменті у нього вимагали 500 доларів. Він надівав апратуру для зустрічі з працівниками департаменту, але не памʼятає кому передавав гроші. Свідок підтвердив, що і раніше брав участь у таких слідчих діях із дачі неправомірної вигоди і це його громадянська позиція.
Допитаний в судовому засіданні колишній начальник управління міської ради. Він пригадав, що колись спілкувався із обвинуваченою про те як зберігати документи по справах і вона запропонувала в металевому ящику (сейфі). Через деякий час співробітниця зателефонувала та сказала спуститись, він зайшов в кабінет де була вона та невідомий йому чоловік. Обвиунвачена сказала, що ця людина може зварити сейф. Через деякий час йому зателефонували і сказали, що сейф вже занесли. І того ж дня у Департаменті вже були співробітники СБУ, які проводили слідчі дії і забрали сейф. Свідок уточнив, що обвинувачена не мала дозволу на підписання документів, цим виключно займався директор. Відділ, яким на той час керувала обвинувачена, тільки готував проект документа на підпис.
У підсумку суд вирішив, що показання обвинуваченої про її непричетність до скоєння злочину не спростовані, дослідженими доказами.
Передусім суд вирішив, що при оголошенні підозри чиновниці були порушені вимоги Кримінального процесуального кодексу. Виявилося, що з 2012 року жінка мала свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю. Статус адвоката передбачає особливий порядок кримінального провадження і те, що вручати письмове повідомлення повинен був керівник регіональної прокуратури. Між тим, у цьому випадку повідомлення про підозру вручив не керівник регіональної прокуратури, а інша особа.
Тому обвинувачена не може вважатися особою, яка у встановленому законом порядку набула статусу підозрюваного.
Суд не побачив доказів того, що чиновниця вимагала від підриємця неправомірну вигоду в вигляді металевої шафи. У судовому засіданні свідок, як вважає суд, не підтвердив факту вимагання у нього неправомірної вигоди у вигляді металевої шафи з боку обвинуваченої.
За поясяненнями заявника, він спочатку отримав дозвіл, а потім десь через хвилин 30 передав шафу, але кому передав, він не памʼятає.
Також у матеріалах справи є відомості, що вартість шафи 14 тисяч грн., однак будь-яких документів не надано. У той же час захист надав інформацію з сайту магазину, що така шафа коштує 3400 грн.
Суду були надані копії відеозаписів та звукозаписів, на яких зафіксовані розмови між особами, яких не вдається ідентифікувати. У травні 2022-го прокурор у судовому засіданні надав відповідь СБУ, що матеріальні носії інформації, на які фіксувались негласні (слідчі) розшукові дії в цьому кримінальному провадженні знищені.
Окільки суд не має можливості дослідити оригінали відеозаписів та звукозаписів, на яких зафіксовані розмови не ідентифікованих осіб, то такі докази визнані недопустимими.
Суд дійшов висновку, що одних лише показань свідка-заявника, за відсутності інших належних та допустимих доказів, недостатньо для доведення винуватості особи, враховуючи також допущені під час досудового розслідування процесуальні порушення.
Існування припущень про ознаки інших порушень у діях обвинуваченої не уповноважує та не зобовʼязує суд самостійно відшукувати в діях цієї особи якийсь інший склад злочину, оскільки саме доведення перед судом винуватості особи є прямим обовʼязком прокурора.
Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобовʼязаний постановити виправдувальний вирок.
Ухваливши виправдувальний вирок, суд скасував арешт речових доказів в тому числі металевої шафи, яка повертається власниці, тобто обвинуваченій.
22
0
20
20
