Полтавський апеляційний суд визнав ексначальника Кобеляцького районного відділу державної виконавчої служби винним в одержанні хабара.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 5 вересня.
За матеріалами справи, виконавча служби стягувала з чоловіка аліменти на утримання двох дітей від колишнього шлюбу. У лютому 2020-го голова райвідділу ДВС сказав громадянину, що в нього є 40 тисяч гривень заборгованості зі сплати прибутку за надання в оренду земельної ділянки. Посадовець нібито сказав, що за те, щоб борг не стягувався і за видачу довідки про відсутність таких доходів, треба заплатити 4000 гривень.
Пізніше при обшуку в машині чиновник дістав мічені гроші зі своєї сумки, кажучи, що отримав їх «за велосипед».
Кобеляцький райсуд Полтавської області у березні 2021-го колишнього співробітника виконавчої служби повністю виправдав.
На відеозаписі, на думку суду першої інстанції, не зафіксовано момент передачі коштів. Натомість перед цим на відео є телефонна розмова між заявником та невідомою особою, яка цікавиться, чи передані вже гроші. Заявник відповідає, що ні, а при повторному дзвінку, каже: «він не буде настаювати, я спитав коли той, він сказав пока не треба, бо він каже я тіки замовлю, бо вдруг шось не так». Тому суд зробив висновок, що обвинувачений не ставив умов щодо надання йому неправомірної вигоди.
Однак апеляційний суд з цим не погодився і вирок скасував, зазначивши, що відеоматеріалах чітко видно момент передачі грошей.
Судом першої інстанції бралися до уваги показання колеги обвинуваченого — державної виконавиці, яка розповіла, що начальник неодноразово вносив гроші за боржників через свою картку для виплат та через термінал, який розміщено у виконавчій службі. Також знайшлися два такі боржники, які підтвердили, що передавали кошти обвинуваченому, щоб він заплатив за них.
Місцевий суд вважав, що начальник відділу не мав повноважень займатися конкретним виконавчим провадженням і, отже, не діяв як службова особа. Втім, апеляційний суд це спростував, посилаючись на закон «Про виконавче провадження» та Інструкцію з організації примусового виконання рішень. А саме, що начальник відділу має права щодо всіх виконавчих проваджень у його підрозділі, у тому числі, може витребувати провадження для перевірки, передати його іншому державному виконавцю або прийняти до свого провадження.
Протокол за результатами негласної слідчої (розшукової ) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, під час якого передані гроші, суд першої інстанції визнав недопустимим доказом. Підставою стало те, що протокол склали не в присутності підозрюваного. Оскільки слідча дія закінчилась затриманням і відкритим фіксуванням, то, на думку суду, протокол мав складатися відкрито, щоб обвинувачений міг висловлювати свої заперечення чи зауваження.
Апеляційний суд зіслався на звід відомостей, що становлять державну таємницю, затверджений наказом Служби безпеки України №440 від 12.08.2005. Відповідно до цього документа, факт складання протоколу за результатами проведення НСРД становить державну таємницю. Тому, як вважає суд, такий протокол не міг складатися за участі обвинуваченого і визнання його недопустимим доказом є неправильним.
Виправдувальний вирок першої інстанції скасували, постановивши новий, яким ексначальника райвідділу ДВС засудили до 6 років ув’язнення з конфіскацією всього майна.
22
0
20
20
