Вищий антикорупційний суд виправдав від звинувачень у зловживанні службовим становищем колишнього начальника відділу експлуатації будівель і споруд та соціального забезпечення управління матеріально- технічного забезпечення Генеральної прокуратури України.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 18 січня.

30 грудня 2015 року Генеральна прокуратура оплатила 1,8 млн гривень за послуги технічного обслуговування мереж водопостачання, водовідведення, опалення, системи електромереж, електрообладнання, сигналізації будівель ГПУ у місті Києві, які насправді, начебто, не надавались.

За девʼять днів до цього із трьома компаніями — ТОВ «Будконсалт Плюс», ТОВ «Арматех Буд» та ТОВ «Укрінжинірінг Він» — підписали девʼять договорів, а щоб уникнути тендерних процедур, поділили предмет закупівлі на декілька частин, щоб ціна кожного договору склала близько 199 999 грн.

За версією обвинувачення, саме цей начальник відділу ГПУ підбрав фіктивні компанії і виготовив проєкти договорів із ними, а також подбав про їх підписання інженером і начальником управління матеріально-технічного забезпечення Генеральної прокуратури України.

Обвинувачений заперечив свою вину. За його словами, новий начальник Управління матеріально-технічного забезпечення, який був і керівником тендерного комітету, почав звільняти старих співробітників і призначати своїх людей. Він же неодноразово висловлював незадоволення роботою обвинуваченого, тиснув на нього, на нарадах принижував, пропонував написати рапорт на звільнення, попереджаючи, що може бути гірше. Новий керівник пообіцяв, що він не залишиться на посаді, якщо знайдеться схема привласнення коштів. Обвинувачений стверджував, що не готував документи по цим договорам, бо не мав фахового рівня, не був спеціалістом у цій сфері. Це, начебто, робив відділ договірної роботи, рідше — інженер, яка працювала в ГПУ по трудовій угоді.

У січні 2016-го вийшло журналістське розслідування «Щедрий вечір у генпрокуратурі» і генпркурор Віктор Шокін призначив службове розслідування та особисто підписав лист на Рахункову палату, щоб провести перевірку.

Колишній начальник управління матеріально-технічного забезпечення пояснював, що адмінбудівля ГПУ побудована з порушеннями, часто тому виникала необхідність термінових ремонтнів і через день викликалась аварійна бригада. Все робили відповідно до закону. До підлеглого ніколи не було жодних претензій. Без згоди фінансового управління не можна було поділити предмет закупівлі, де не застосовується тендер. Ексчиновник припустив, що наприкінці року було занадто пізно, щоб планово освоювати кошти через тендерний комітет.

Почеркознавча експертиза показала, що всі підписи на первинних документах від імені директорів ТОВ «Будконсалт Плюс», ТОВ «Арматех Буд», ТОВ «Укрінжинірінг Він» є підробленими.

У суді допитали чоловіків, які були директорами «Укрінжинірінг Він» і «Арматех Буд». Вони підтвердили, що насправді не керували цими компаніями і погодилися формально значитися керівниками за грошову винагороду. Одному з цих директорів пояснили, що ТОВ «Укрінжинірінг Він» створено для полегшення ведення підприємницької діяльності однієї великої будівельної фірми — зменшення її податкового навантаження. Про господарські відносини із Генпрокуратурою свідки нічого не знали. Один із них був засуджений за фікивне підприємництво.

Водночас суд вирішив, що прокурор не надав жодного доказу, який би підтвердив, що саме обвинувачений вів перемовини із особами, які контролювали діяльність згаданих фіктивних компаній. Досудовим розслідуванням взагалі не зʼясовано, хто насправді контролював ці підприємства. Без відповіді залишилось питання, навіщо обвинуваченому було потрібно ініціювати такі перемовини і діяти в інтересах цих осіб.

Під час судового розгляду в діях обвинуваченого не вдалося встановити корисливий мотив — одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи.

Відсутність мотивів виключає кваліфікацію обвинувачення за ст.364 ККУ і може свідчити про вчинення службовою особою дисциплінарного проступку, а в окремих випадках службової недбалості.

В акті Державної аудиторської служби України позапланової виїзної ревізії зазначено, що ГПУ без проведення процедур закупівель укладено девʼять договорів і це порушення допущено заступником генерального прокурора, який підписав договори, головою комітету з конкурсних торгів та секретарем комітету з конкурсних торгів, які підписали зміни до річного плану закупівель, які проводяться без тендерних процедур. Такі зміни на засіданні комітету з конкурсних торгів не затверджувались і їх внесли голова та секретар комітету

Учасники тендерного комітету не підтвердили в суді, що обвинувачений якось впливав на поділ предмету закупівлі чи що ці договори були передані на розгляд тендерного комітету. Навпаки, зʼясувалося, що такі питання вирішувались іншими особами.

Суд не побачив доказів того, що саме обвинувачений виготовив девʼять актів приймання-виконаних робіт. Акти підписані начальником управління матеріально-технічного забезпечення ГПУ і завізовані внизу аркуша підписами інженера та обвинуваченого як начальника відділу експлуатації будівель і споруд. Тому з такою ж вірогідністю можна стверджувати, що ці акти виготовлялись іншими особами, чиї підписи містяться на цих документах.

Суд вважає встановленим тільки те, що обвинувачений візував договори надання послуг та їх додатки, які від імені Генеральної прокуратури України підписував заступник генпрокурора, а також підписав документи, які погоджувались керівником управління матеріально-технічного забезпечення ГПУ, до повноважень якого входила функція контролю роботи підпорядкованих підрозділів. Суд вважає, що самі по собі такі дії не утворюють складу кримінального правопорушення за ч.2 ст.364 ККУ та не були необхідною умовою для перерахування коштів за договорами.

У листі начальника Департаменту логістики, ресурсного та матеріально-технічного забезпечення Офісу Генерального прокурора від 27.05.2020 зазначено, що відповідно до п.п.9.1.17 та 9.1.18 наказу Генеральної прокуратури України від 15.01.2013 № 3 «Про затвердження Інструкції з діловодства в органах прокуратури України», відповідальність за зміст, правильну підготовку та оформлення службових документів покладається на керівників структурних підрозділів і виконавців, які їх готували. А відповідальність за зміст документа, який візується кількома особами, несуть однаковою мірою всі ці особи.

Колегія суддів ВАКС дійшла висновку, що висунуте обвинувачення не є єдиною версією, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність цих фактів.

Якщо угоди на виконання робіт були укладені з підприємствами, які фактично не здійснювали господарську діяльність, без дотримання вимог законодавства про тендерні закупівлі, усі документи від імені посадових осіб цих товариств підписані не ними та містять недостовірні відомості і водночас в структурі Генеральної прокуратури України існувала багаторівнева система контролю, то сторонній спостерігач дійшов би висновку, що внаслідок дій, в тому числі, інших осіб, стосовно яких кримінальне переслідування не здійснювалось, могли настати такі негативні наслідки. Але з усієї сукупності фактів чомусь були виокремлені тільки дії однієї особи.

Суд виправдав обвинуваченого за відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

Фото: © depositphotos / e.kryzhanivsky

21

0

20

20