Колишнього заступника начальника Київського територіального відділу внутрішньої безпеки та виявлення корупції Державної пенітенціарної служби виправдали у справі про завідомо неправдиве повідомлення про злочин (ч.2 ст. 383 ККУ). Йому загрожувало обмеження волі від 2 до 5 років або увʼязнення на той самий строк.
Про це інформує «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 23 грудня.
За версією обвинувачення, у червні 2016-го посадовець спілкувався із засудженим у приміщенні держустанови «Бориспільська виправна колонія (№119)». Розмова відбувалася під приводом того, що інші засуджені поскаржилися, що цей чоловік вимагає у них гроші і його покриває перший заступник начальника колонії.
Під час розмови перевірючий, нібито, сам заподіяв собі тілесні ушкодження ножиком — крововиливи на шиї і подряпини на животі і кисті, а потім сказав, що на нього напав увʼязнений із «заточкою».
Посадовець працював у системі 20 років і, вважається, що так хотів помститися засудженому за його активну діяльність із висвітлення порушень прав вʼязнів в установах попереднього увʼязнення та виконання покарань та численні факти зловживань службовим працівниками цих установ.
У підсумку суд вирішив, що зібрані докази версію обвинувачення не підтверджують.
Інспектор колонії, який супроводжував засудженого на зустріч із посадовцем ДПтС, сказав, що попередньо його обшукував і заборонених предметів не виявив. Працівники установи очевидцями сутички на були, не бачили, як були заподіяні тілесні ушкодження. Вони прибігли на місце, коли їх покликав обвинувачений, кажучи, що на нього напав вʼязень. Черговий бачив, що на співробітнику ДПтС була порвана сорочка, на шиї та животі виднілися декілька порізів і поряд на підлозі лежала кустарно заточена металева пластина.
Показання, що могли бути корисні для обвинувачення, дав лише чоловік, який також відбував покарання у Бориспільській виправній колонії і працював у черговій частині днювальним. Він стверджував, що чув із кабінету «хлопки», підійшов і почув від перевіряючого нецензурне словом, яким називають собак жіночої статі. Двері були привідкриті і свідок підійшов тихо і заглянув всередину. Він бачив, що засуджений сидів на стільці біля вікна і в нього на голові були червоні плями на голові і обличчі. А посадовець ДПтС бив його рукою. Потім посадовець дістав із кишені штанів блискуче лезо. Після цього свідок злякався і втік на перший поверх і не бачив, хто і яким чином тілесні ушкодження завдавав первіряючому.
Суд вирішив, що слідчий експеримент за участі засудженого провели з порушеннями. А саме відтворення подій чомусь організували не в колонії, а в приміщенні бюро судмедекспертизи. При цьому свідок не надавав чітких відповідей і слідчий ставив йому навідні питання. Проведення слідчого експерименту на місці події дало б можливість перевірити версію свідків щодо обставин подій, в тому числі щодо відкритих дверей, а також провести одночасний допит свідків.