Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області визнав громадянина Росії Сєргєя Хмурого винним в участі у терористичній організації і веденні агресивних воєнний дій. За сукупністю злочинів йому призначено 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 13 травня.
За матеріалами справи, не пізніше липня 2014 року, полковник ГРУ ГШ ЗС РФ Сєргєй Хмурий, маючи військову освіту та досвід військової служби, прибув на окуповану територію Донецької області і був призначений першим заступником міністра оборони «ДНР», займав посаду начальника так званого Розвідувального управління «ДНР». Він використовував ідентифікуючі позивні «Хмурий» та «Дєдушка», а також прізвище «Петровскій».
2 січня 2015 року Хмурий був відкликаний своїм керівництвом до Москви та відсторонений у звʼязку з використанням становища в «ДНР» з метою особистого збагачення. Тоді ж Федеральна служба безпеки РФ заборонила йому вʼїзд на окуповану територію України.
У судовому засідані показання давав волонтер і лідер запорізької «Самооборони» Сергій Тіунов, який познайомився з «Хмурим» у 1983-1985 роках, коли проходив строкову службу в Афганістані.
Приблизно у 2010 році ветерани розвідувального полку організували сайт і Дубінський там залишив свій номер, так чоловіки й почали спілкуватися. Приблизно у 2011-му Тіунов був у Дубінського вдома на дні народження. У 2014 році частина батальйону української національної гвардії потрапила у полон, там був зять знайомого. Тіунов почав шукати контакти щоб допомогти, йому дали номер, він зателефонував і трубку взяв Дубінський. За півгодини Дубінський повідомив, що зятя знайомого можна забрати. Далі свідок ще раз зателефонував та попросив звільнити всіх, через деякий час Дубінський зателефонував і сказав, що він може забирати всіх. Тіунов їздив у Донецьк і спілкувався з Дубінським, який пропонував переходити на його бік, бо в нього мало людей із бойовим досвідом. Казав, що ні з грошима, ні з житлом проблем не буде, тому складалося враження, що в «ДНР» він додатково займався мародерством.
Тіунов запитав у Дубінського, навіщо збили літак, а він відповів, що це не вони, а наказ із Москви. Через деякий час Дубінський зателефонував сам, щоб обміняти двох своїх полонених. Тіунов запропонував обміняти їх на десятьох солдатів батальйону «Донбас», але Дубінський погодився на пʼятьох. Приблизно у грудні 2014 року Дубінський знову звернувся, щоб звільнити когось із солдатів, але вони не домовились. У січні 2015-го Дубінський повідомив, що зараз перебуває у Ростові, тому що його намагалася вбити, підірвали машину та він утік. У Тіунова має з Дубінським декілька спільних фото, зокрема з дня народження та з його новою дружиною і тещею.
Ще одним свідком був український полковник військової розвідки Іван Безʼязиков, засуджений за державну зраду. У квітні 2023-го Безʼязиков ще утримувався в ДУ «Київський слідчий ізолятор», тому суд у Павлограді допитав його по відеозвʼязку.
Безʼязиков зустрічався із Дубінським у 2014-му в Донецьку під час перебування у полоні — в захопленому приміщенні СБУ, а потім у підвалі колишнього інституту фізкультури. Дубінський ніяк не представлявся, нічого не розказував про себе, спілкувався під псевдонімом. Безʼязиков показав, що Дубінський намагався завербувати його на сторону ДНР.
У 2017 році СБУ отримала інформацію, що Дубінський вільно пересувається територією РФ і неодноразово брав участь у зʼїздах бойовиків терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР». Зокрема, був присутній 4 листопада 2016 року року на засіданні т.зв. «Ради командирів міжрегіональної громадської організації «Союз добровольців Донбасу» в «Президент-готелі» міста Москва.
Також у матеріалах справи є численні статті, інтервʼю та журналістські рослідування про Дубінського. На їх основі можна зробити висновок, що Дубінський служив в Радянській і російській армії 30 років, звільнився у квітні 2014 року і пішов в запас, а згодом поїхав до Словʼянська, де став заступником воєначальника ДНР.
У лютому 2017-го на порталі «ТВ-Новости» вийшла стаття російського кіноактора та публіциста Івана Охобистіна. Він розповідає, що у грудні 2014-го вони з дружиною їздили в Донецьк і зустрілись із начальником «ГРУ ДНР» Дубінським, який використовує ідентифікуючий позивний «Хмурий».
У судовому засіданні досліджувалися телефонні розмови Дубінського, які були перехоплені і використовувались у розслідуванні збиття малайзійського «Боінгу» 17 липня 2014 року. Обвинувачений називає себе «Хмурим», командиром розвідки ДНР і заступником міністра оборони. У розмовах за 16 липня він говорить, що бої є важкими, позиції противника прорвати не вдається, Україна завдає авіаудари сушками і безперервний артилерійський вогонь. Вранці наступного дня бойовики отримують із Росії зенітно-ракетний комплекс «БУК», який має вирішити проблеми з бомбардуванням сушками.
Із додатків до вироку суду Гааги і протоколів НСРД слідує, що прибуття «Буку» яким збито цивільний літак, ініціював «Хмурий»». Менше аніж через півгодини після катастрофи МН-17 йому повідомили, що вже збили одну сушку. Пізніше Дубінський чітко повʼязує збиття літака з «Буком», який отримали зранку, і доповідає про вивезення «Буку» до Російської Федерації, а також, що його люди знайшли дві чорні скриньки від літака МН-17.
Із телефонних розмов вбачається, що Дубінський організовував бойові дії ДНР проти ЗСУ в Красногорівці, Сніжному та Григорівці, Маринівці, Донецькому аеропорту і Степанівці. При цьому він встигав відвідувати у Москві своїх безпосередніх російських кураторів та привозити від них доручення у так звану «ДНР». Наприклад, безпосередньо зустрічався із помічником президента РФ у Москві. В одній із розмов він прямо каже, що буде дзвонити «куратору із ФСБ». У подальшому Дубінський розповідає своєму кураторові, що вже два тижні веде бої в аеропорту. Він обговорює з кимось незаконний продаж вугілля з шахт на окупованій території. Також на записах йде мова про угон підлеглими у Дубінського автомобіля. Він ідентифікує своє місце народження в Україні —Великоновоселівський район Донецької області, а також називає свою адресу в Росії — Аксакайський район Великий Лог. 2 грудня 2014-го куратори повідомляють Дубінському, що в Москві надали повноваження зняти його з посади за впливу ФСБ РФ.
Ухвалюючи вирок, суд констатував наявність міжнародного збройного конфлікту, в якому терористична організація ДНР, силовим підрозділом якої керував обвинувачений, перебувала під загальним контролем російської федерації.
Водночас суд пояснив, що громадянин РФ Дубінський не може мати імунітету комбатанта.
У 2014-2015 роках Російська Федерація заперечувала будь-який контроль над «ДНР», формування «ДНР» офіційно не вважалися частиною збройних сил РФ. Із цієї причини учасники «ДНР» не мали права брати участі в бойових діях і не мають права на імунітет від судового переслідування як комбананти.
Вироком Гаазьського суду від 17 листопада 2022 року Дубінського і ще двох осіб заочно засудили до довічного увʼязнення за збиття літака МН17, у результаті чого загинуло 298 людей.
22
0
20
20
