Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу виправдав колишнього дільничного інспектора поліції у справі про шахрайське заволодіння квартирою.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 16 березня.

За версією обвинувачення, у 2006 році дільничний поклав око на квартиру, де проживала жінка похилого віку, яка зловживала спиртним. Для цього він під виглядом родича підселив у квартиру чоловіка, який недавно вийшов із місць позбавлення волі. Жінка через свій стан здоров’я не тримала вдома документів на квартиру, а віддала знайомій, видавши їй довіреність керувати та розпоряджатися всім її майном.

Квартирант переконав господиню подати заяву в поліцію про крадіжку в неї документів на квартиру її знайомою. Ця заява надійшла до інспектора поліції, який потім на підставі цієї заяви забрав у жінки документи. Пізніше господиня видала квартиранту довіреність і він від її імені житло продав, не давши ніяких грошей. Чоловік обіцяв їй хату за містом, але натомість відвіз у Київ і залишив на лавочці.

Колишній зек переконував суд, що нічого не знав про злочинні наміри працівника поліції. Останній пообіцяв йому безплатне житло в обмін на догляд за його хворою тіткою. Він робив те, що йому говорив працівнику поліції, думав, що це правильно. Після продажу квартири поліцейський начебто гроші забрав гроші собі, а його переконав відвезти жінку до Києва, бо там її беруть до себе на проживання родичі. Коли ж на місці їх ніхто не зустрів, то поліцейський телефоном переконав залишити потерпілу у сквері біля вокзалу, де її буцімто пізніше заберуть. Самого його поліцейський відправив до Криму, давши на дорогу тисячу доларів. Його допомога бабусі закінчилась у парку в Києві і подальша її доля йому невідома.

Потерпіла кілька днів жебракувала, а потім змогла повернутися до Кривого Рогу. Там вона виявила, що її квартира належить іншим людям. Наступні кілька років вона жила у своєї подруги, на яку за підказкою квартиранта писала заяву про крадіжку документів. Пізніше міськвиконком видав потерпілій квартиру.

У 2015 році колишнього працівника поліції засудили до 3 років позбавлення волі умовно, стягнувши 69 тисяч матеріальної і 50 тисяч гривень моральної шкоди.

Вирок оскаржили обвинувачений та його адвокат. Суд скасував його, виявивши порушення прав потерпілої. Причиною було проведення дебатів за відсутності потерпілої, раніше вона клопотала про відкладення засідання за станом здоров’я.

У матеріалах справи не було даних про належне повідомлення потерпілої про наступне засідання. Від жінки не надходило заяв про проведення судових засідань за її відсутності. Коли вона не з’явилась, суд прийняв рішення, що можна провести судове засідання за відсутності потерпілої.

Апеляційний суд побачив у цьому істотне порушення, а саме, що жінку позбавили права подати докази, заявити клопотання, виступити з промовою в судових дебатах, тощо.

Раніше в судовому засіданні потерпіла допитувалсь і лише назвала своє ім’я і те що вона знає обвинуваченого, більше нічого через свій хворобливий стан пояснити не могла.

При повторному розгляді справи іншим складом суду колишнього співробітника поліції виправдали за недостатністю доказів.

Суд критично оцінив показання подруги потерпілої, яка стверджувала, що саме працівник поліції привів квартиранта, і саме поліцейський забрав правовстановлюючі документи на квартиру. Ця інформація була відома свідку зі слів потерпілої, яка за твердженням самої ж свідка, була психічно хворою людиною і не розуміла подій, які відбуваються. Стан жінки було доведено і судово-психіатричними експертизами, що за своїм психічним станом вона не могла розуміти і відтворювати події за період травень-червень 2006 року.

Показання з чужих слів не можуть бути допустимим доказом, якщо не підтверджуються іншими доказами. Тим більше, що первинні показання надані психічно хворою людиною.

Суд враховує, що у свідка (подруги потерпілої) була особиста зацікавленість у квартирі. Під час допиту вона сказала, що хотіла забрати потерпілу до себе і щоб її онука мешкала в тій квартирі, тому суд визнає показання свідка недопустимими.

Інші свідки не розповіли про будь-які обставини, які б свідчили на користь обвинувачення. Показання потерпілої у вироку не викладено, оскільки вона страждає на психічне захворювання і не може давати розповідати про обставини справи.

Показання зека-квартиранта щодо участі поліцейського суд визнав недостовірними. Свідки показали, що саме квартирант вирішував усі питання щодо купівлі-продажу квартири і саме він, а не інспектор поліції, називав себе племінником власниці. Потерпіла видала на квартиранта довіреність і він їздив до нотаріуса від її імені продавати квартиру.

Нечесність свідка-квартиранта  також підтверджується тим, що через місяць після продажу квартири він скоїв убивство в селі Савро П’ятихатського району і був засуджений. У цій же справі щодо вбивства початково підозрюваним був інспектор поліції, який провів 8,5 місяців під вартою та вийшов на волю тільки після того, як було затримано і доставлено із Росії так званого квартиранта, якого, зрештою, засудили за вбивство з необережності. Колишній інспектор поліції змінив статус у цій справі з підозрюваного на свідка. Відтак у справі про квартиру він озвучував версію, що зек обмовляв його взамін на м’якшу кваліфікацію (не умисне вбивство, а вбивство з необережності). Начебто правоохоронцям потрібно було якось виправдати тримання свого колишнього колеги під вартою протягом 8,5 місяців і так з’явилася справа про заволодіння квартирою.

Як вважає суд, жоден із допитаних свідків не спростував позицію обвинуваченого про його невинуватість. Також жоден з свідків не підтвердив отримання обвинуваченим коштів від продажу квартири. Суд виправдав чоловіка за недоведеністю складу злочинів.

18

0

20

20