Київський райсуд Харкова визнав ексслідчого Балаклійського відділу поліції №1 винуватим у колабораціонізмі.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 14 червня.
Із середини червня до середини липня минулого року обвинувачений, перебуваючи в окупованому місті Балаклія, добровільно обійняв посаду охоронця у так званій «народній міліції».
У період із 16 години до 8 ранку протягом робочого тижня та у вихідні дні він охороняв різні обʼєкти — склади, молокозавод, аптеки, де тимчасово зберігалися тимчасово російські гуманітарні медикаменти. У табелі обліку робочого часу за липень 2022 року був запис що обвинувачений має оклад 25 тисяч рублів і відпрацював 17 днів.
У судовому засіданні чоловік винним себе не визнав і відмовився давати показання.
Обвинуваченого впізнали колишні колеги — українські поліцейські. У звʼяку з окупацією надійшла команда евакуюватися. У кінці березня 2022-го майже всі працівники поліції виїхали, окрім трьох, у тому числі обвинуваченого, який говорив, що у нього хвора мати і він не може її залишити. Наприкінці травня у розмові зі знайомим чоловік підтвердив, що виїжджати не збирається, оскільки у нього є мати, вона не тяжко хвора, проте він не може її залишити. Водночас обвинувачений не казав, що хоче виїхати, але не має змоги, про допомогу у виїзді з території окупації не просив.
Сусідка матері обвинуваченого, розповіла сказав, що той говорив їй, що збирається влаштуватись охоронцем молокозаводу і складів і за це будуть давати продукти. Зі слів матері обвинуваченого жінці відомо, що той був у полоні. Сусідка просила піти з нею пошукати сина. Вони разом ходили до приміщення, де раніше було відділення поліції, оскільки знали, що туди привозили затриманих. Ходили туди тиждень, потім постові на воротах повідомили, що чоловік дійсно там.
У червні 2022-го під час випадкової зустрічі з колегою обвинувачений розповів, що був два тижні у полоні. На запитання, чи ображають там, відповів, що коли себе добре поводити, то ні. На запитання чи він працює тепер на окупантів відповів: «Таке, спілкуюсь, сформувався відділок так званої «народної міліції» окупантів, там Нечитайло». Через 10 хвилин додому до свідка приїхав автомобіль з буквою z, піднялись чотири особи у чорній формі, один у зеленій формі окупантів зі зброєю, розпитували у свідка, де його зброя, оскільки він був працівником поліції.
Через два тижні свідка викликав на бесіду начальник «народної міліції». У приміщенні він побачив обвинуваченого, який на запитання, що він тут робить, відповів: «Я тут працюю за гуманітарку».
У кінці серпня 2022 року свідок зустрів обвинуваченого біля магазину і той сказав, що вже не працює у «народній міліції». Свідок зрозумів, що йому не сподобалось там працювати.
На початку вересня 2022 року цей же свідок зустрів Нечитайла, який новим начальником «народної міліції». Останній повідомив, що у них із обвинуваченим був конфлікт, оскільки він пхає носа, куди непотрібно.
Одним зі свідків також був житель Балаклії, пенсіонер, який раніше працював місцевим фотографом. У середині червня 2022 року до нього додому приїхали представники «народної російської міліції» та запропонували «по-доброму» сфотографувати їх співробітників на посвідчення. Він погодився і його привезли у приміщення, де працівники «російської міліції» приготувались для фотографування, всього чоловік 20. Свідок візуально запамʼятав серед серед них обвинуваченого і впізнав його у залі судового засідання.
Ще одна жінка пояснила, що у червні минулого року працювала контролером («местовщиком») на центральному ринку в Балаклії, збирала «местовое». До неї на ринку окупанти приставили охорону з метою збереження грошей, які вона збирала, та порядку на ринку. Ринок приватний, не належить ні місту, ні адміністрації. Кожного ранку приходили двоє молодих чоловіківі ходили з жінкою по ринку, потім фотографували суму зібраних коштів та йшли. Обвинуваченого як охоронця контролерка бачила у червні минулого року близько 4-5 разів.
Місцева підприємиця розповіла, що обвинувачений також охороняв її аптеку. Оскільки в місті не було ліків, вона відкрила свою аптеку і пішла до окупаційної адміністрації за перепусткою, оскільки їй потрібно було привезти ліки. Голова адміністрації повідомив жінці, що в її аптеці, розмістять російські медикаменти. Після цього в аптеці зʼявилась охорона — по дві людини приходили на ніч.
В аптеці був зошит, в якому охоронці відмічались. Цей зошит був вилучений і став речовим доказом. Обвинувачений у зошиті відмітився тричі — 11 червня, 28 червня і липня 2022 року, поставивши свій підпис.
Один свідок пояснив, що під час окупації працював разом із обвинуваченим в охороні гуманітарних складів і аптек, Російські військові пропонували займатись охороною, щоб не було мародерства, обіцяючи давати гуманітарну допомогу. Свідок також був у полоні, де — він не знає, оскільки йому на голову натягли пакет та він нічого не бачив, йому погрожували зброєю. Чи утримувався обвинувачений у полоні і чи погрожували йому свідку не відомо.
Показання також дав чоловік, який був начальником окупаційної поліції поліції. З його слів, в охороні громадського порядку були задіяні більше 20 осіб. Ніякого примусу до обвинуваченого, щоб він працював, не застосовувалось, про перебування обвинуваченого у підвалі свідок знає тільки з його слів.
За виконання роботи обіцяли зарплату, але на той час «охоронці» отримували лише російську гуманітарку як і всі інші мешканці. До начальника формування охорони громадського порядку у Балаклії були претензії з боку росіян щодо обвинуваченого, оскільки він має статус учасника АТО та «повинен сидіти на підвалі, а не бути в охороні». Рішення обвинуваченого про звільнення було добровільним, його ніхто не примушував. Свідок пояснив, що в окупації не було поліції, не працював жодний правоохоронний орган, який функціонував у місті раніше, але потрібно було захищати права і свободи місцевих мешканців. Так в окупаційної влади виникла необхідність у створенні органу, який буде охороняти громадський порядок, тому що був «разгул преступности», мародерство.
Суд вважає, що показання свідків підтверджують зайняття обвинуваченим посади у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території. Низка свідків розповідали також, що обвинувачеий близько двох тижнів утримувався у полоні, але це їм відомо тільки зі слів самого обвинуваченого.
При цьому деякі свідки пояснили, що від обвинуваченого дізнались, що він звільнився з «народної міліції» за власним бажанням. Начальник цього органу, допитаний як свідок, тиск на обвинуваченого заперечував.
Суд не побачив доказів фізичного або психічного примусу обвинуваченого до роботи «охоронцем» незаконного правоохоронного органу.
Про чоловіка відомо, що він має вищу освіту, є учасником бойових дій, раніше не судимий, не одружений, за місцем мешкання характеризується посередньо.
Його засудили до 12 років увʼязнення з конфіскацією усього майна.