Ярмолинецький районний суд Хмельницької області виправдав колишнього секретаря судового засідання від звинувачень у зловживанні впливом.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 6 червня.
За версією прокуратури, у березні 2018 року секретар Камʼянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області вимагав і одержав від громадянина 1000 доларів за вплив на суддю цього ж суду за призначення наймʼякішого покарання в адміністративній справі.
Під час судового розгляду обвинувачений заперечував вину і стверджував про провокацію. Розповів, що гроші він узяв для передачі адвокату. Але його затримали працівники СБУ, які просили, щоб він відніс гроші судді. Оскільки він відмовлявся, то на нього чинили фізичний та моральний тиск, погрожували підкинути наркотики, копали ногами. Насправді він із суддею ні про що не домовлявся.
У подальшому зʼясувалося, що секретаря судового засідання хотіли задокументувати з допомогою іншого свідка. За два місяці до офіційної подачі заяви про злочин була заведена оперативно-розшукова справа. У клопотанні СБУ на проведення НСРД зазначалося про те, що секретар судового засідання як активний член злочинної групи за попередньої вказівки голови Кам’янець-Подільського міськрайонного суду та домовленістю із конкретним адвокатом планує вимагати неправомірну вигоду від громадянина за винесення виправдального вироку по справі. І тут йшлося про вимагання коштів в іншої особи — лікаря-отоларинголога, в якого лікувалися діти начальника міжрайонного сектору Управління боротьби з наркозлочинністю поліції.
У судовому засіданні цей лікар підтвердив, що в Камʼянець-Подільському міськрайонному суді розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням його у хабарництві (ч.3 ст.368 ККУ). Приблизно у вересні 2017 року йому зателефонував знайомий начальник поліції і сказав, що в нього є проблеми, але він може йому допомогти і познайомив його з обвинуваченим, тобто із секретарем суду. Останній йому повідомив, що його проблему можна вирішити. Спочатку лікар сприйняв обвинуваченого як адвоката, як особу, що допоможе вирішити справу в суді, але потім дізнався, що він працює секретарем суду, і що з ним немає про що говорити. Сам свідок із заявою в правоохоронні органи щодо вимагання в нього 10 тисяч доларів США не звертався.
Приблизно в березні 2018 року до лікаря на роботу знову приїхав начальник поліції та познайомив його з іще одним чоловіком, представивши його своїм родичем. Далі поліціянт сказав, що свідок має познайомити його «родича» із секретарем суду і повіз їх обох на зустріч, при цьому дав свідкові пляшку коньяку, кажучи, що в їх співрозмовника недавно був день народження і його треба привітати. Лікар вручив обвинуваченому пляшку і при подальшій розмові присутній не був, але зрозумів, що «родичу» працівника поліції допоможуть з його проблемою в законний спосіб. Пізніше чоловік, якого він возив на зустріч, попросив його подзвонити секретарю суду, щоб вони зустрілися на території лікарні. У подальшому на цій зустрічі були передані кошти.
Чоловік, який передавав гроші, притягувався до адмінвідповідальності за зберігання марихуани (ст.44 КУпАП). Оскільки наркотик був у незначній кількості, то кримінальна справа йому не загрожувала, але чоловік чомусь думав, що втрапить за ґрати. Якось він був на прийомі у лікаря і потім саме лікар познайомив його з секретарем суду. Працівник суду, нібито, одразу озвучив, що за 1000 доларів справа вирішиться і потім зателефонував і сказав їхати до судді. Чоловік зайшов у кабінет судді і той йому порадив, щоб він не займався поганими справами. Потім йому дали рахунок, на який він мав сплати 300 чи 500 грн штраф. Після судового засідання суду чоловік збагнув, що тисячі доларів не має і вирішив звернутися у військову прокуратуру міста Чернівці. Працівники СБУ сказали, що гроші на хабар є. Також йому начебто телефонував обвинувачений і вимагав терміново принести кошти і він вирішив не перечити, щоб рішення суду не змінилося. Офіційно заяву про злочин він подав наступного дня після судового засідання.
На запитання судді, чому він звернувся саме до військового прокурора Чернівецького гарнізону Західного регіону України, а не до місцевої поліції чи СБУ, заявник пояснив, що знайшов інформацію в Інтернеті, а місцевим правоохоронцям не довіряв.
В той же час свідок не зміг пояснити, який був сенс взагалі шукати якусь допомогу та передавати 1 тисячу доларів, коли йому загрожував штраф не більше 500 гривень. Чоловік відповів, що не знав, яке покарання його може очікувати і боявся потрапити у вʼязницю. На запитання головуючого, чому ж він як сучасна людина, спеціаліст у ІТ сфері, не зміг самостійно перевірити вказану інформацію інтернет, як зробив це раніше із органом військової прокуратури, свідок чітко відповісти не зміг.
У підсумку показання заявника були визнані судом неправдивими і такими, що суперечать іншим доказам у справі та показанням інших свідків.
У вироку наводяться цитуються репліки заявника, які розцінюються як провокативні: «Можна це якось без адвоката зробити?…», «Дивися мені шо зараз то шо я маю взнати то… Чи порішалося воно там всьо з (називає прізвище судді — ред.)?». Тобто, усвідомлюючи, що їх розмова фіксується, свідок умисно ставив такі запитання з спровокувати обвинуваченого.
Версія захисту, що гроші обвинувачений отримав для передачі адвокату, на думку суду, підтверджуються протоколом НСРД, де секретар суду при розмові каже, що потрібно знайти адвоката.
Про штучність ситуації свідчать і показання лікаря, який повідомив, що саме за ініціативою начальника поліції він повіз заявника знайомитися із секратарем суду і привітав останнього із днем народження, подарувавши пляшку коньяку, яку дав йому поліціянт.
У судовому засіданні допитувався свідок, який у 2017-2018 роках працював начальником міжрайонного сектору Управління боротьби з наркозлочинністю, а потім був заступником начальника Управління боротьби із наркозлочинністю в Хмельницькій області. Він підтвердив, що приблизно 10 років знає чоловіка, який притягався до адмінвідповідальності за марихуану. Раніше він замовляв у його батьків музичні інструменти. Дружніх відносин між ними не було, а спілкувалися вони лише з приводу інноваційних технологій. У нього як в керівника оперативного спецпідрозділу цей чоловік не був заявником, про його судові справи він, начебто, взагалі не чув. Лікаря-отоларинголога він знає, бо той лікував його сімʼю декілька разів. Але свідок категорично заперечував, що знайомив цих чоловіків між собою. Про день народження секретаря суду він не знав і не передавав для нього пляшку коньяку через лікаря.
Суд проводив одночасний допит начальника поліції та лікаря і кожен із них наполягав на своїй версії. Лікар говорив, що поліціянт спочатку познайомив його з секретарем суду, кажучи, що той допоможе в його кримінальній справі. А потім саме на прохання начальника поліції він знайомив із секретарем суду іншого чоловіка, який мав справу в тому ж суді, але адміністративну. Однак і його кримінальну справу, і цю адміністративну розглядав один і той же суддя. Показання свідка лікаря суд визнав чіткими, логічними та послідовними і віддав їм перевагу.
Докази, отримані у результаті провокації, були визнані недопустимими.
Суд виніс виправдувальний вирок у звʼязку з недоведенням, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
22
0
20
20
