Колишній заступник начальника Управління державної охорони президента України Вадим Чучковський четвертий місяць утримується під вартою. Його і ще двох колишніх водіїв УДО підозрюють у перевищенні службових повноважень — переміщенні поза митним контролем 38 мільйонів євро. Кошти, нібито, доставили з Москви у Київ у березні 2019-го, напередодні першого туру президентських виборів в Україні.
Про ці обставини стало відомо лише в лютому 2025 року, коли Державне бюро розслідувань оперативним шляхом отримало флешку з відеозаписом мандрівки бізнесмен-партнера Віктора Медведчука Алєександра Баримова, який, начебто, супроводив цінний вантаж.
Відеозйомка починається в московському аеропорту Шереметьєво із завантаження на борт літака великих темних валіз. Літак зупиняється у Мінську і вже звідти вирушає до Києва, де приземляється в аеропорту Жуляни. Чоловік, якого ідентифікують як Чучковського, піднімається на борт і вітається з Баримовим, який чомусь називає його «Міхаілом». Вони перераховують гроші і роблять це досить візуально.
«Чучковський» вголос нараховує 7 валіз. А Баримов пояснює, скільки пачок у валізі і уточнює: «Значит у нас 38 миллионов 612 тисяч евро». «Чучковський» забирає із валізи із доларовою готівкою. А Баримов на прощання каже: «Хороших вам виборов».
Усі звинувачення по суті базуються на відео із флешки невідомого походження. ДБР провело портретознавчу експертизу і експертизу голосу на підтвердження того, що на відео саме Чучковський. У свою чергу, захист каже, що флешку отримано із Російської Федерації під час активної фази війни і що це «копія з копії змонтованого відеоносія».
Офіційно прізвище 5-го президента Петра Порошенка у справі не звучить. Проте адвокати УДОвців кажуть, що їх підзахисним постійно пропонують в обмін на свободу дати неправдиві показання на колишнього президента, але ті не хочуть.
Чучковський перебуває під вартою з альтернативою застави, яку востаннє у червні визначили у 342 млн гривен. У його судових засіданнях завжди присутні повʼязані із Порошенком «Прямий» та «5 канал» і прихильники «Європейської солідарності». Про справу регулярно висловлюються соратники і адвокати Порошенка, хоча той поки не має ніякого статусу в цій справі.
Швидке правосуддя
Майбутній кримінальний процес із винесенням вироку може зайняти кілька років. А на покарання за порушення митних правил закон дає шість місяців із дня виявлення правопорушення.
Наприкінці березня Головне слідче управління Державного бюро розслідувань скерувало до Київської митниці окремі матеріали кримінального провадження для опрацювання «у межах компетенції». Митниця склала протокол на Чучковського і надіслала до Соломʼянського райсуду Києва.
Чучковського доставляли до суду під конвоєм із Київського слідчого ізолятора. Багатогодинні засідання часто проходили на підвищених тонах із неодноразовими заявами про відвід судді Ірини Верещінської і секретаря засідання із боку захисту. Крики «Ганьба» лунали і від групи підтримки Чучковського. Суддя, яка розглядала відвід, навіть попросила охоронців видалити Чучковського із залу засідань, тому що він бив кулаком по скляній кабіні.
Не без опору, але Чучковського визнали винним. Суддя Верещінська оштрафувала його на майже 588 мільйона 771 тисячу гривень (50 відсотків вартості товарів) із конфіскацією у дохід держави предметів порушення митних правил, а саме коштів у сумі 38,6 млн євро. Очікується, що захист буде подавати апеляцію.
Адвокат Лариса Криворучко, яка представляє Чучковського, вважає, що оцінити допустимість доказів ДБР мав би спершу суд у кримінальному процесі і без цього їх не мали права розглядати в адміністративній справі.
«Слідчі ДБР за допомогою адміністративної процедури через Соломʼянський районний суд намагаються узаконити наявність грошових коштів 38,6 млн євро в кримінальній справі, тому що до теперішнього часу докази наявності грошових коштів у всіх органів відсутні», — заявила Криворучко.
Свідок через 5 років
Із того, що прозвучало в судових засіданнях відомо, що слідчі ДБР передали митниці протокол огляду відеозапису подорожі Баримова, протоколи НСРД, які проводилися щодо майбутніх підозрюваних у березні 2025-го, протокол допиту старшого офіцера мобільного прикордонного загону Костянтина Каледіна та ін.
Із листа Державної авіаційної служби України до ДБР вбачається прибуття повітряного судна 28.03.2019 о 21:04 до аеропорту «Київ» (Жуляни) із Мінська і того ж дня о 22:44 виліт зворотним рейсом до Мінська. Згідно запиту на виконання польотів до дозволу, на борту літака був один пасажир — громадянин РФ Алєксандр Баримов.
Захист звертає увагу на відсутність будь-яких доказів перебування самого Чучковського в аеропорту 28 березня 2019 року. У відповідь на адвокатський запит аеропорт «Жуляни» повідомив, що відео чи будь-яких інших фіксувань за той день не збереглося.
6 березня 2025 року ДБР допитало офіцера прикордонної служби Каледіна, який пригадав, що чергував в аеропорту у ніч з 28 на 29 березня 2019 року, коли прибуло повітряне судно із Мінська. Свідок підкреслив, що запамʼятав це чергування напередодні 1 туру президентських виборів. Прикордонникам сказали, що прибуває приватний літак, який, можливо, зустрічатиме охорона президента. І, справді, до літака підʼїхала машина УДО. Звідти вийшли кілька чоловіків і один Каледіну видався знайомим, раніше він часто його бачив.
«Вказаний працівник УДО піднявся на борт літака і пробув там близько 10-15 хвилин. Інші працівники чекали його біля транспортного засобу. Вказаний працівник УДО виніс із автомобіля 7-8 валіз чорно чи темно-сірого кольору. Працівники УДО погрузили валізи в своє авто. Прикордонний чи митний контроль не проходили… Разом із цими валізами виїхали на авто та залишили межі аеропорту», — записано в протоколі допиту.
Адвокат Чучковського звернула увагу на формулювання, що гроші пермішувалися із «з автомобіля в автомобіль». Представник митниці Леонід Король відповів, що це очевидна обмовка, але не заперечував, щоби Каледіна допитали в судовому засіданні як свідка. І суддя Верещінська задовольнила клопотання захисту про виклик Каледіна, але той жодного разу не зʼявився і суддя ухвалила рішення без його допиту.
Чучковський відмовився давати показання
У березні 2025-го слідчі ДБР допитали як свідків Чучковського і двох водіїв УДО Сергія Волевача і Руслана Крамаренка. Після того стосовно них проводилися негласні слідчі дії — фіксувалося, як вони обговорювали ці допити між собою та навіть із адвокатом. Через пару днів їм офіційно вручили підозри. А протоколи за результатами НСРД долучили до масиву доказів.
Суддя Верещінська зазначила у своєму рішенні, що ці протоколи НСРД у сукупності з іншими доказами доводять перебування Чучковського в аеропорту Жуляни і отримання ним коштів та їх вивезення за межі аеропорту.
«Згідно протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіоконтролю особи від 17.03.2025, Чучковський, підтверджуючи факт свого перебування 28.03.2019 на борту повітряного судна в аеропорту Жуляни та отримання з подальшим транспортуванням готівкових грошових коштів, не спростовує їх суму та справжність, навпаки, зазначає, що якби знав що буде така ситуація, то вдягнув би маску чи балаклаву і не говорив би нічого», — зазначає суддя у своєму рішенні.
На думку суду, сам Чучковський у засіданні не спростовував ці обставини, не оспорював факт перебування у літаку і на території аеропорту та вчинення дій, про які йдеться у протоколі про порушення митних правил. У судовому засіданні він відмовився давати пояснення і сказав, що підтримує позицію свого адвоката.
Станом на дату складення протоколу про про порушення митних правил, 38,6 млн євро за курсом Нацбанку становило 1 млрд 177 млн гривень. Початково Чучковському загрожував саме штраф у понад мільярд гривень. Але саме на початку липня цього року набули чинності зміни до Митного кодексу, якими передбачено штраф в від 50 до 100 % вартості предмету порушення митних правил. Закон, який помʼякшує відповідальність має зворотну силу. Тож суддя призначила штраф у 50% переміщеної суми. Крім того, у дохід держави конфіскуються 38,6 млн євро.
Суддя врахувала, що митниця виявила порушення не під час переміщення валютних цінностей через кордон, а вже фактично зі спливом майже 5 років із дня вчинення правопорушення, на підставі матеріалів кримінального провадження. І, як погоджується суддя, це фактично унеможливлює вилучення цих 38,6 млн євро органом митного контролю.
Але Митний кодекс передбачає, що у разі неможливості конфіскації предмета порушення, судове рішення виконується в установленому законом порядку — у виді стягнення вартості товару і транспортних засобів, що використовувалися для його переміщення.
«Судовий репортер»
18
0
20
20
