До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу колишньому судді Верховного суду Богдану Львову.
Львова підозрюють у пособництві у привласненні української частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок», що належав державі Україна в особі Фонду державного майна України на підставі рішення суду. Збитки держави оцінюються в 1,4 млрд. гривень. Підозру в незаконному заволодінні нафтопроводом у 2024-му оголосили також Віктору Медведчуку, який, за даними слідства, координував свої дії з керівництвом РФ.
18 червня 2025-го Шевченківський райсуд Києва помістив Львова під варту з альтернативою застави 302,8 млн гривень.
Опинившись під вартою, Львов звернувся до Ради судді України, повідомляючи, що запобіжний захід порушує гарантії незалежності та недоторканності судді. А Львов все ще вважає себе суддею.
Рада судді України прийняла рішення в інтересах Львова. А сама дала висновок, що суддя, повноваження якого припинено з підстав, визначених ч.7 статті 126 Конституції України (за винятком набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді), але який не був звільнений з посади та не позбавлений суддівського статусу рішенням Вищої ради правосуддя, продовжує користуватися гарантіями суддівської недоторканності, зокрема щодо заборони на затримання чи тримання під вартою без попередньої згоди Вищої ради правосуддя.
У 2022 році Львова наказом голови Верховного суду відраховано зі штату суду і визнано таким, чиї повноваження судді припинено, оскільки встановлено факт набуття ним громадянства іншої держави, а саме РФ.
Усуненню Львова передувало те, що журналісти програми «Схеми» оприлюднили інформацію, що він має російське громадянство. Служба безпеки України позбавила Львова доступу до держтаємниці і надіслала листа за місцем його роботи. У подальшому цей лист став підставою для відрахування Львова зі штату Верховного суду.
Львов заперечував російське громадянство і оскаржував дії тодішнього голови Верховного суду Всеволода Князєва і СБУ. Офіційно підтвердити чи спростувати російське громадянство через запит до органів влади РФ і умовах війни по суті неможливо. У червні 2024-го Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив Львову в поновленні на посаді судді Верховного суду.
Маючи на руках рішення Ради суддів України, захист клопотав про зміну запобіжного заходу.
Слідчий суддя ВАКС вирішив, що можливість Львова користуватись гарантіями суддівської незалежності дійсно однозначно не врегульована.
Слідчий суддя погодився, що є правова визначеність статусу особи після припинення повноважень судді у звʼязку із встановленням факту набуття ним громадянства іншої держави та відрахуванням зі штату суду.
І це питання може вирішити тільки Вища рада правосуддя, розглянувши звернення Ради суддів України або за результатами розгляду клопотання прокурора про надання згоди на тримання Львова під вартою.
Відомий випадок, коли Вища рада правосуддя звільнила іншу суддю з посади саме через набуття громадянства РФ.
До розвʼязання питання про наявність чи відсутність у Львова гарантій суддівської недоторканності і можливості тримання його під вартою без попередньої згоди Вищої ради правосуддя, слідчий суддя вирішив, що підозрюваний не може триматись під вартою.
Слідчий суддя 12 серпня змінив застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою на альтернативний, визначений раніше судом, у виді застави.
Львов опинився на свободі, але мусив протягом пʼяти днів внести 302,8 млн грн застави.
Слідчий суддя не давав оцінку помірності розміру застави, віднісши це до компетенції апеляційної інстанції.
Через два дні після зміни Львову запобіжного заходу Вища рада правосуддя оприлюднила рішення, що висновки Ради судді України є хибними.
ВРП зіслалася на законодавство і позицію Великої палати Верховного суду. А саме, що не можна звільнити особу з посади судді, коли вона цю посаду вже не займає у зв’язку з припиненням повноважень судді з передбачених статтею 126 Конституції України підстав, не здійснює правосуддя і відрахована зі штату відповідного суду.
Вища рада правосуддя в рішенні від 10 липня 2023 року № 701/0/15-23 вже зауважувала, що припинення повноважень судді на підставі частини сьомої статті 126 Конституції України унеможливлює розгляд Вищою радою правосуддя подання про надання згоди на утримання його під вартою.
Після цього НАБУ викликало підозрюваного Львова на вручення копії клопотання про зміну запобіжного заходу, але його адвоката, начебто не викликало. У засіданні суду 25 серпня захисник сказав, що не отримував повістки, а клієнт наполягав на його участі.
Прокурор повідомив, що заходи для виклику адвоката вживалися і це були проблеми комунікації. Крім того, на його думку, КПК чітко не врегульовано питання вручення певних процесуальних документів. Детектив НАБУ намагався вручити документи Львову, але той відмовився їх брати, що було зафіксовано на відеозапис.
Суд відклав розгляд клопотання до 3 вересня, щоб захист міг із ним ознайомитися.
Водначас у засіданні прозвучала інформація, що наразі за Львова внесли тільки 1 мільйон 200 тисяч гривень застави — це та сума, що, відповідно до офіційних доходів, є у розпорядженні сімʼї Львова.
Адвокат Олександр Дульський сказав, що його довіритель продовжує збирати кошти.
— Багато помічників суддів хочуть внести — хтось тисячу, хтось дві, хтось 50 тисяч. То є трошки технічно складно, але вживаються всі заходи.
«Судовий репортер»
19
0
20
20
