Орджонікідзевський районний суд міста Харкова визнав жінку винною у колабораціонізмі.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 11 січня.
У липні 2022 року жителька смт. Дворічна Купʼянського району обійняла в окупаційній адміністрації посаду в.о. начальника територіального управління – начальника відділу ЖКГ. Обвинувачена їздила на наради з керівництвом у місто Купʼянськ, направляла приписи в установи та організації, підписала акт про передачу автомобіля в оперативне управління комунального закладу та ін.
Жінка визнала вину частково і пояснила, що працювала головним спеціалістом відділу житлово-комунального господарства Двурічанської селищної ради. В умовах окупації вона продовжила працювати і виконувала доручення селищного голови. Працівники комунальних підприємств надавали їй інформацію про потреби в паливі. Кілька разів вона брала участь у нарадах, де обговорювалися питання підготовки ЖКГ до зими. Питаннями житлово-комунального господарства в селищі займалася вона одна, підлеглих у неї не було. Обвинувачена говорила, що виїхати з тимчасово окупованої території не могла, оскільки там залишалася її сімʼя залишалася і її попереджали, що не випустять. На початку липня 2022 року до її двору, начебто, приїжджали четверо, один з яких мав зброю, і погрожували за те, що вона не виходить на роботу.
Свідками у справі були мешканці Дворічної, які також працювали в окупаційній адміністрації й комунальних підприємствах і перетиналися з нею по роботі. Водій селищної ради возив обвинувачену на наради з іншими колаборантами у Купʼянськ. Попередній керівник відділу ЖКГ, за словами людей, виїхав до Харкова і його посаду зайняла обвинувачена. Місцеві розповідали, що від роботи в окупаційній владі можна було відмовитися, а виїхати, хоч і складно, але також можливо.
Чоловік обвинуваченої повідомив, що працював у швидкій допомозі. Дружина вийшла на роботу в ЖКГ, тому що вона одна в районі знала цю роботу. Нагода виїхати, можливо, і була, однак вони з дружиною залишилися, бо в них хворі батьки.
Після деокупації слідчі вилучили документи, складені російською мовою, які підтверджували роботу окупаційної адміністрації. Суд вважає, що цими документами спростовуються пояснення обвинуваченої, що вона не виконувала організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції.
Пояснення жінки про погрози на її адресу нічим не підтверджуються і суд розцінює це як спосіб захисту задля уникнення кримінальної відповідальності.
Свідками захисту була свекруха обвинуваченої, рідний брат, друг чоловік і сусідка. Вони не були допитані під час досудового розслідування і перебувають у особливих відносинах з обвинуваченою, є зацікавленими в розгляді справи на її користь, тому до їх показань суд поставився критично. Ці свідки стверджували, що бачили, як до будинку обвинуваченої на початку липня 2022-го приїздили військові і погрожували їй. Сама обвинувачена раніше говорила, що розмова відбувалася біля її двору і без свідків. Про те, що жінку примушували вийти на роботу, свідки знають тільки зі її слів. Суд вважає, що свідки не були очевидцями події, не перебували поруч, а могли лише чути певні фрагменти бесіди, з яких неможливо достовірно встановити, чи йшлося про зайняття посади в окупаційному органі чи продовження роботи, яку раніше виконувала обвинувачена.
Суд дійшов висновку, що обвинувачена не діяла в умовах крайньої необхідності. Немає доказів того, що жінці або членам її сімʼї погрожували. У судовому засіданні одразу декілька свідків показали, що була можливість відмовитися від роботи в окупаційній адміністрації і, хоч із труднощами, але виїхати з Дворічної. Проте із пояснень обвинуваченої та її чоловіка видно, що вони і не намагалася евакуюватися.
Посилання обвинуваченої на те, що в селищі залишилася мати, члени сімʼї, що там був її будинок, не свідчать про неможливість виїзду і не виправдовують зайняття посади в окупаційному органі.
Жінку засудили до 7 років увʼязнення із забороною на 13 років обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування.
22
0
20
20
