Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області визнав громадянку винною у державній зраді.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 7 листопада.
У серпні-вересні 2024 року обвинувачена переписувалася зі співробітником ФСБ РФ і передавала йому інформацію про розташування підрозділів Збройних Сил України.
Як жінка розповідала в судовому засіданні, до 2014 року вона проживала в місті Макіївка Донецької області. Після початку війни та окупації Росією Макіївки, вона в 2014-му з сином переїхала в Селидове Донецької області, де працювала на ринку та на заводі. У 2023-му обвинувачена вирішила відвезти сина 2007 року народження, до своєї мами, яка проживає на окупованій РФ території. У червні 2023 року обвинувачена через Польшу, Латвію, та РФ поїхала з сином до своєї матері на окуповану територію в село Осикове. В окупованій Макїївці жінка оформила для себе і сина громадянство РФ. Потім жінка залишила сина у своєї мами, а сама повернулася на підконтрольну Україні територію.
Навесні 2024 року війська РФ почали підходити до Селидове, активізувалися обстріли і прильоти по місту. Жінка розповіла в суді, що читала інформацію в різних телеграм-каналах і так познайомилася з хлопцем із Донецька, який був підписаний як «Чорний доктор». Вони спілкувалися про Курахове, що маму її співрозмовника засудили в Україні за державну зраду. «Чорний доктор» повідомив, що він колишній військовий «ДНР» і попросив давати інформацію про українських військових. Обвинувачена погодилася і співрозмовник дав її номер телефону військового РФ, який із нею звʼязався. Із переписки видно, що феесбешник надсилав жінці скріншоти карти для уточнення місць розташування сил оборони. Обвинувачена підтвердила, що надсилала росіянину інформацію про імовірні місця розташування військових ЗСУ, проте говорила, що за тими адресами, нібито, нікого не було.
За даними слідства, жінка переписувалася зі співробітником 9 управління департаменту оперативної інформації 5 служби ФСБ Романом Астаховим.
Протягом двох місяців зафіксовано вісім епізодів передачі інформації ворогу.
Обвинувачена просила Астахова при нанесенні вогневого ураження не шкодувати цивільне населення. Писала, що за вказаними координатами перебувають не рядові «укропи» і взагалі їй байдуже хто при цьому постраждає, головне щоб вони «здохли». Коригувальниця цікавилась чи підтвердилась її інформація по населеному пункту Красне (Сонцівка). Астахов відповідав їй, що там все добре, але не для «укропів».
У матеріалах справи є листування феесбешника Астахова, який домовляється про допомогу для інформаторки, яка виїжджатиме із Селидового: «Короче, есть человечек, который нам помагал. Вот. Сейчас он находится в Селидово, и надо ему как-то помочь. Если у тебя есть возможность связаться с людьми, которые там находятся которые тоже когут помочь ей. Короче, ей нужно спасти машину и себя (…) Она нам не однократно скидывала координаты по Селидово».
Наприкінці серпня 2024-го обвинувачена виїхала з Селидового до Дніпра і повідомила Астахову, що по дорозі бачила пʼять блокпостів, а також багато ям і траншей, велику кількість військової техніки та особового складу. Жінка висловила думку, що по цим обʼєктам треба нанести вогневе ураження. Але водночас попросила не робити це наступного дня, тому що будуть їхати батьки її чоловіка і вона не хоче, щоб вони постраждали. Крім того обвинувачена повідомила, що біля міської ради в Селидовому розміщується артилерійська установка, по якій треба негайно вдарити. Іншим разом Астахов надіслав обвинуваченій скриншот карти населеного пункту Михайлівка Донецької області із позначкою будівлі, про яку вона повідомляла раніше. Астахов повідомив, що обʼєкт обстріляли. Жінка емоційно відреагувала: «Бейте сук». Але висловила невдоволення, що росіяни не обстріляли лінію оборони ЗСУ біля лікарні в Селидовому.
У Дніпрі коригувальниця прожила два тижні і перебралася до Світловодська Кіровоградської області, де поселилася в орендованій квартирі. Вона продовжила спілкуватися з Астаховим і раділа новинам, що росіяни просунулися в напрямку Селидового.
Жінка розповідала феесбешнику, що в Світловодську відбуваються облави за участі військових та поліції і кидала фото зі свого балкону. Писала, що недалеко від її житла є військові і в разі нанесення удару вона може постраждати. Феесбешник відповів, що ту позицію можна вразити після того, як вона виїде з міста. Також жінка повідомила що, ймовірно, поряд із нею є аеродром для літаків, оскільки вона досить часто спостерігає їх польоти. Тож тепер вона докладає зусиль, аби виявити можливу стоянку літаків. Обвинувачена писала, що бачила, як біля дамби водосховища пролітали «Шахеди» і україніські військові намагалися їх збити. Також вона надіслала фото невстановленої жінки, назвала її імʼя і пояснила, що українські солдати проживають в її будинку.
2 жовтня 2024 року зрадницю затримали на орендованій квартирі. Вона видала свій мобільний телефон, який намагалася сховати під шафою. У помешканні був вилучений паспорт громадянки РФ на її імʼя, виданий 01.09.2023.
У підсумку обвинувачена визнала вину і нічого не оспорювала. Намагалася якось виправдатися тим, що листувалася із феесбешником в обмін на інформацію про своє житло в Селідовому. Але повідомила суду, що кається, бажає виправитися, просила пробачення і просила суворо її не карати.
Суд врахував цинічне ставлення обвинуваченої до життя людей, проявлене під час скоєння злочину. Виконуючи завдання представника РФ, жінка усвідомлювала, що обстріли і ракетні удари призведуть до невизначеної кількості людських жертв.
Обвинувачену засудили до 15 років увʼязнення із конфіскацією майна.
16
0
20
20
