Вищий антикорупційний суд визнав народного депутата від «Слуги народу» Андрія Одарченка винним у передачі неправомірної вигоди.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 14 листопада.
До обрання у Верховну раду Одарченко був ректором Державного біотехнологічного університету, що в Дергачівському районі Харківської області. В умовах повномасштабної війни університет постраждав у результаті бойових дій. Одарченко добивався виділення державних коштів на ремонт університету.
Мустафа Найєм був головою Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України та входив до складу цієї Міжвідомчої робочої групи, яка розглядала заявки на виділення коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
За версією обвинувачення, Одарченко запропонував Найєму хабар за виділення грошей на ремонт університету. «Я там не знаю, депутатом буду або ні, але я собі відбудую університет, для мене, розумієш, це круто», — говорив він.
Як вбачається із матеріалів НСРД, Одарченко очікував, що відбудова університету підвищить його політичні рейтинги. У разі ж закінчення депутатських повновжень він сподівався, що його без проблем переоберуть ректором університету.
Інтерес Одарченка пояснювався також ти, що він хотів ще й заволодіти часткою грошей, що виділялися на ремонт. У розмовах із Найємом він демонстрував обізнаність, скільки відсотків бюджетних коштів привласнюється у таких випадках. «Всюди роблять 16-17 %… Ні, ну дивись, 15 ми всього візьмемо… Ну, чесно…ну, я не знаю…15-20, ну це дивлячись з ким працювати, щоб не було кіпішу, як би, щоб не було кримінальних справ тощо… Давай зараз домовимось, як ви зазвичай робите? Ну, як би ти виходив з цієї ситуації? Ну, ми заробимо, буде 15-20 максимум, 17 середнє там…», — говорив Одарченко.
За неправомірну винагороду Найєм мав забезпечити прийняття рішення Міжвідомчою робочою групою, членом якої той був, про виділення коштів на ремонт університету.
Пропонуючи гроші, нардеп категорично заявив: «Я тільки одразу говорю, що давати в руки нічого не буду, возити не буду… Краще крипта, я цим займаюся».
Йшлося про хабар у сумі 50 тисяч доларів одразу після виділення коштів з фонду.
«В мене потім душа болітиме, що я там або не додав, або дав багато…Якщо гроші зайдуть, ти мені їх дав…я тобі їх віддам, навіть якщо ти не будеш працювати», — запевнив Одарченко.
Щоб уникнути викриття, нардеп вживав заходів конспірації. Наприклад, сам зізнався Найєму, що має так звані «глушилки». При цьому розповідав, що працівники НАБУ купляють апаратуру, яка викриває 150 телефонів одночасно і слухають, хто цікавий.
Майже постійно Одарченко говорив пошепки, просив і Найєма розмовляти пошепки, оскільки шепіт не ідентифікується. Сказав співрозмовнику прибрати телефон або покласти під ногу, як він робить це зазвичай сам.
5 вересня 2023 року в ресторані готелю «Hilton Kyiv» Одарченко залучив знайомого, який у присутності Найєма на ноутбуці провів платіж на 0,39 Bitcoin BTC, що було еквівалентно 10 тисячам доларів США.
22 листопада 2023-го Одарченка взяли під варту з альтернативою застави в 15 млн грн. Через два дні нардеп вийшов із СІЗО під заставу. Пізніше справу передали до суду для розгляду по суті. У вересні 2024-го нардеп не прийшов на судове засідання і зʼясувалося, що він виїхав за кордон. Це сталося тому, що поліція за рік так і не забезпечила Одарченка електронним браслетом, який би фіксував його пересування.
У подальшому Одарченко брав участь у засіданнях антикорупційного суду по відеозвʼязку і дав показання. Він не визнав вину і сказав, що дав Найєму гроші за вирішення усього питання, як він висловився, «під ключ», що включало забезпечення прийняття рішення Кабінетом міністрів та комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Найєм, начебто, не мав повноважень, щоб самостійно виконати дії, за які надавалася неправомірна вигода. Тому передачу коштів треба було кваліфікувати як зловживання впливом (ч.1 ст.369-2 ККУ).
Проте суд відхилив такі аргументи. Із досліджених записів розмов не вбачається будь-яких доказів, що Одарченко просив Найєма вплинути на членів Міжвідомчої робочої групи. Це підтвердив і Найєм у суді під час допиту, як свідок зазначивши, що обвинувачений не просив його впливати на членів Міжвідомчої групи, а звернувся до нього саме з метою «вирішення питання» на рівні цієї групи.
Суд дійшов висновку, що в уявленні Одарченка Найєм мав відповідні службові повноваження і авторитет. Найєм виступив на засіданні Міжвідомчої робочої групи на підтримку виділення коштів Університету. Тож робоча група прийняла б рішення без будь-якого додаткового впливу.
Захист намагався довести і провокацію злочину, але не повідомляючи нічого конкретного. Обвинувачений обмежився загальними фразами про натяки на надання неправомірної вигоди.
Воднчоас зі змісту листування між вбачається, що ініціатива спілкування та планування зустрічей постійно походила від Одарченка. Саме він запропонував неправомірну вигоду, а не Найєм. Під час зустрічі Одарченко каже, що вони зароблять на цьому, а сам заробіток має складати до 20-ти відсотків. При цьому був обізнаний, скільки бюджетних коштів розкрадається у таких випадках.
Як народний депутат і член Комітету з питань антикорупційної політики він мав більш аніж достатньо можливостей вжити заходів реагування. Але, буцімто, отримавши натяки на хабар, чомусь не звернувся до правоохоронних органів із заявою.
Одарченка засудили до 8 років тюремного покарання з конфіскацією майна. Також на користь держави конфіскується предмет хабара в розмірі 0,39 ВТС.
21
0
20
20
