Після травневих свят Офіс Генпрокурора і СБУ стрімко увійшли у новий трудовий сезон, повідомивши про підписання підозр Віктору Медведчуку і Тарасу Козаку.
Обидва арламентарі підозрюються у державній зраді за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст. 28, ч.1 ст.111). Із другою частиною підозри цікавіше – «у незакінченому замаху на розграбування національних цінностей на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, за попередньою змовою групою осіб. Проблема, що статті з такою назвою в Кримінальному кодексі немає. Але якщо пошукати, то можна виявити «розграбування національних цінностей на окупованій території» у статті 438 Кримінального кодексу – «Порушення законів та звичаїв війни». Тому коректніше буде говорити, що Медведчук і його соратник Козак підозрюються саме у порушенні законів та звичаїв війни.
Під розграбуванням національних цінностей на окупованій території розуміється довільне їх вилучення будь-яким способом, що поєднується з подальшим їх оберненням на користь іншої держави або окремих осіб.
Ще важливий момент – до осіб, які вчинили злочин за статтею 438 КК не застосовується давність притягнення до кримінальної відповідальності та давність виконання обвинувального вироку.
Нижче ми розповімо, що ховається за цими юридичним конструкціями.
Загалом Медведчуку та Козаку інкримінується три епізоди злочинної діяльності.
Епізод 1 – родовище «Глибока»
З 2012 року спецдозвіл на користування надрами нафтового родовища «Глибока» у прикерченському шельфі Чорного моря мало українське ТОВ «Нові проекти». Компанія ця до початку ліквідації у 2016 році формально належала двом офшорам «АЛОНЗО ТРЕЙДІНГ ЛТД» (Британські віргінські острови) і «РОУЗФОРД ЛТД» (Беліз), однак виявилася підконтрольною Медведчуку. Як згодом розповідатиме Медведчук, «лицензия 12-го года, за которую я воевал с Януковичем».
Після окупації півострова родовище, на розробку якого мала дозвіл компанія Медведчука, опинилося під владою РФ.
Медведчук вирішив переоформити ліцензію на видобуток нафти і газу з родовища за законами РФ. З огляду на те, що Медведчук є кумом президента Росії Путіна, то особливих труднощів не очікувалося.
Але на всяк випадок Медведчук у телефонній розмові з замглави уряду Криму нагадав і пообіцяв, що платитиме податки окупаційній владі.
Щоб зберегти майнові і немайнові права на території окупованого півострова, компанію «Нові проекти» перереєстрували в російського реєстратора. «Нові проекти» працювали в Криму, але мали київську адресу реєстрації. Окупаційний уряд начебто погоджувався зберегти київським підприємствам ліцензії на півострові, але щоб працювати в Криму, компанія Медведчука мусила відкрити там філіал, а в цьому їй українські бюрократи відмовляли.
Тому виникла ідея реєстрації однойменної компанії з тими самими засновниками. Новостворена фірма мала “успадкувати” ліцензію, раніше видану українській компанії.
Медведчуку вдалося закріпити свою позицію рішенням Арбітражного суду, яким визнано фактичне перебування ТОВ «Нові проекти» (Україна) на момент анексії на території Криму, хоча підприємство мало київську адресу реєстрації.
До реалізації плану Медведчук залучив свого близького соратника Тараса Козака (власника кількох телеканалів, який вважається держателем його бізнес-імперії) і тодішнього замглави уряду РФ Дмітрія Козака, якого в телефонній розмові ніжно називає Дімою.
На брифінгу генпрокурорка Ірина Венедіктова та голова СБУ Іван Баканов продемонстрували аудіо телефонної розмови. Фоноскопічна експертиза, як запевняють правоохоронці, підтвердила автентичність голосу Медведчука.
Дмітрій Козак курував питання, пов’язані з Кримом. Колишній російський віце-прем’єр Козак навіть має українське походження – народився у селі Бандурово Кіровоградської області. З 24 січня 2020-го Дмітрій Козак є заступником голови Адміністрації Президента РФ. До слова, ніяких родинних зв’язків між двома Козаками автору знайти не вдалося.
Медведчука хвилювало, щоб після зміни влади ліцензію на родовище лишили за його структурою. Із розмови вбачається, що питання планували врегулювати окремим законом.
У подальшому влада РФ видала ООО «Новые проекты» ліцензію на розвідку родовища видобуток вуглеводнів до 2046 року.
Вважається, що Медведчук мав ексклюзивні дані щодо родовища «Глибока», які і передав владі РФ – саме це, а не перереєстрація компанії, і кваліфікується як розграбування національних цінностей. За версією слідства, передача документальної бази почалася з березня 2015 року. Без цих документів та «інших вчинених ними та їх спільниками дій», процес підготовки та розробки родовища окупаційною владою РФ зайняв би роки та потребував би значних матеріальних ресурсів. Ресурси цього родовища оцінюють у понад 38 мільярдів гривень. Держава Україна розробляла його з 2002 року і витратила на це кошти.
Єдине, що зупинило видобуток (і причина, чому дії кваліфікуються як замах), – це те, що межі родовища «Глибока» межують із військовим полігоном окупанта.
Але зв’язків Медведчука достатньо, щоб посунути цей полігон.
Компанія «Новые проекты» звернулася із листом на адресу президента Путіна з проханням змінити межі полігону. У розпорядженні слідчих опинився лист із особистими правками Медведчука. Експерти підтвердили, що це почерк політика.
Епізод 2
У серпні 2020 року Віктор Медведчук, за версією слідства, відправив Тарасу Козаку, який перебував на території РФ, дані про розташування секретного військового підрозділу Збройних сил України, його особовий склад та бойову підготовку. Вважається, що інформація призначалася для спецслужб РФ. Голова СБУ Баканов вважає це шкодою обороноздатності дережави.
Епізод 3 – проект «Промінь»
На перший погляд, проект зводиться до тісної опіки над українцями, які їдуть навчатися чи працювати до Росії. Однак, як пояснює голова СБУ, насправді йдеться про створення «інфраструктури» впливу на користь Росії. Мова про формування мережі агентів впливу, лояльного до Російської Федерації прошарку населення, просування та лобіювання в Україні політичних, геоекономічних та інших інтересів РФ, прийняття вигідних для РФ управлінських, економічних, політичних рішень. Передбачався збір персональних даних громадян України, їх вербування та поширення через них пропаганди Росії.
Рукописні правки на тексті даного проекту, за висновками експертизи, належать особисто Віктору Медведчуку.
Тарасу Козаку в цих подіях відводиться роль пособника Медведчука, який виконував вказівки та доручення шефа, йому випадало спілкуватися із представниками РФ, обмінюватися інформацією.
Станом на вечір вівторка обидва українські політики ще були невідомо де. Зі слів голови СБУ Баканова, Тарас Козак тимчасово виїхав до РФ і в Україну, на жаль, повертатися не планує. А місцезнаходження Медведчука встановлюється… За попередньою інформацію, Віктор Володимирович вдома, 8 травня він в’їхав в Україну і з того часу її територію не покидав. Підозру йому скерували за останнім відомим місцем проживання і за місцем роботи – у Верховну Раду.
Водночас дружина Медведчука Оксана Марченко 11 травня опублікувала в Instagram світлини з морського узбережжя Хорватії. Чи перебуває поряд із нею чоловік, чи вона «здійснює паломництво» самостійно наразі невідомо (Марченко має авторський відео проект «Паломница» – ред).
Пізно ввечері партії «Опозиційна платформа – За життя» оприлюднила позицію свого лідера.
«Заявляю, что я нахожусь в Украине и не собираюсь прятаться от правосудия. Я и дальше буду участвовать в законных следственных действиях и добиваться справедливости как для себя, так и для всех украинских избирателей, доверивших мне высокое звание народного депутата Украины», – повідомив Медведчук.
Ірина Салій, «Судовий репортер»
21
0
20
20
