Шевченківський районний суд міста Харкова визнав громадянина винним у колабораціонізмі.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 24 грудня.

Із кінця липня по початок вересня 2022 року житель міста Ізюм працював чергового поліцейського ізолятору тимчасового тримання окупаційної поліції.

В обовʼязки обвинуваченого входив цілодобовий нагляд та охорона за затриманими особами, постійний контроль за перебуванням затриманих осіб у камерах, огляду доставлених заручників, їх речей та приміщень камер ізолятору, організація виведення людей із камер і супровід їх на прогулянки та для проведення слідчих дій, роздача харчів арештантам, стеження за порядком і чистотою у приміщеннях камер ізолятору.

У судовому засіданні чоловік визнав вину і щиро каявся. Пояснив, що пішов працювати у поліцію окупаційної влади через загрозу для свого життю та життя близьких.

Свідком у суді був місцевий житель, якого росіяни 10 діб утримували в цьому ізоляторі. Він впізнав в обвинуваченому охоронця, бачив його в цивільному одязі і без зброї.

Жінка, яка працювала прибиральницею в окупаційнй поліції, розповіла, що обвинувачений як працівник «поліції» зранку приходив відмічатися у журналі приходу на роботу. Ще одна місцева жителька була там бухгалтеркою і бачила, як обвинувачений отримував трудовий пайок і грошову допомогу в рублях, які видавали тільки працівники міліції РФ.

Цивільна дружина обвинуваченого розповіла, що той не одразу почав працювати на окупантів і зробив це через примус і погрози в бік родини. Поліцейської форми, зброї та посвідчення не мав і їздив у цивільному одязі на роботу. У липні 2022 року в комендантську годину до їх будинку, начебто, прийшли російські військові і забрали чоловіка і потім він повернувся побитий. Йому предʼявляли підозру щодо співпраці з владою України. 

Мати обвинуваченого свідчила, що під час окупації син говорив їй, що росіяни примушують його працювати у своїй поліції і що він боїться за неї.

Суд врахував щире каяття, активне сприяння слідству і вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, зокрема погроз сімʼї. На його утриманні перебували батьки похилого віку.

Протягом судового розгляду чоловік надавав послідовні та змістовні показання, критично оцінював свою поведінку і казав, що хоче стати на шлях виправлення.

Помʼякшує покарання і те, що брат обвинуваченого проходить службу у лавах Збройних Сил України. 

У підсумку суд призначив чоловікові покарання нижче від найнижчої межі, а саме 8 років вʼязниці волі без конфіскації майна і з забороною на 12 років обіймати деякі посади.

15

0

20

20