Києво-Святошинський районний суд Київської області визнав російського військовослужбовця визнав Дмітрія Дьогтя винуватим у порушенні законів та звичаїв війни, поєднаному з умисним убивством.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 6 грудня.
У період часу із 26 лютого по 30 березня 2022 року село Гавронщина Бучанського району Київської області було окуповане представниками збройних сил РФ.
Дмітрій Дьоготь, 1990 р.н., із Хабаровська є т.в.о. начальника розвідки бригади, служить у 64 ОМБР (військова частина 51460), має звання капітана.
3 березня близько 11 години він разом з іншими невстановленими солдатами перебував на вулиці Київська. Погрожуючи автоматом, Дьоготь зупинив чоловіка в цивільному одягу і заборонив йому рухатися далі. Прикладом автомата він ударив потерпілого в щелепу, так що той упав, а потім убив трьома пострілами в тулуб.
Злочин трапився на очах місцевого жителя. На слідчому експерименті він розповів, що того дня приблизно 10:00-10:20 ішов у магазин до центру селища і по дорозі. Попереду, за кроків 15-20 в тому ж напрямку, йшов чоловік літнього віку з повністю сивим волоссям. Раптом свідок помітив, як із центру села назустріч вибігли 4-5 російських військових з криками «Лежать! На землю!». Він побачив як чоловіка, який йшов перед ним, один із російських військових вдарив автоматом у щелепу і вистрелив у нього. Потім солдати підбігли до свідка і почали бити його та повели до магазину, де змусили стати біля стіни і ще продовжували бити. Пізніше росіяни почали грабувати магазин і свідок пішов до тіла чоловіка, перевірив його пульс і зрозумів, що той мертвий. Свідок запамʼятав, як виглядав російський військовий, який вистрелив чоловіка і впізнав його за фото. На його думку цей російський військовий був офіцером (командиром), оскільки на його формі були «зірки».
Також у вироку є посилання на протокол впізнання за фотознімками за участю ще одного свідка, який вказав на Дьогтя як особу, котра стріляла з автомата.
Прокурор не клопотав про виклик в судове засідання свідків, які були допитані під час досудового розслідування, і родички вбитого як потерпілої. Сторона захисту на цьому також не наполягала. З метою запобігання повторної віктимізації жертви та свідків, суд дослідив тільки письмові докази.
Дьоготь не затриманий і його судили заочно.
Захисник у судових дебатах просив виправдавти обвинуваченого у звʼязку з відсутністю в його діях складу злочину. Адвокат із центру безоплатної правової допомоги звертав увагу суду на суперечності щодо визначення часу й місця скоєння злочину. Протокол слідчого експерименту за участю свідків і протоколів впізнання, як він вважає, не дають підстав стверджувати, що злочин вчинено саме його підзахисним. Крім того зазначив про низку процесуальних порушень. Поряд із цим, захисник повідомив, що позиція обвинуваченого щодо визнання чи невизнання винуватості йому невідома.
Вбитий був особою літнього віку — на момент смерті загиблому було майже 70 років. Врахочуючи обставини скоєння злочину і поведінку обвинуваченого, суд призначив йому максимальне покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
22
0
20
20
