Зарічний районний суд м. Суми визнав факт провокації особи до збуту наркотиків агентом поліції і закрив справу.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на ухвалу суду від 19 листопада. Рішення ухвалила суддя Ірина Клімашевська.
Чоловік звинувачувався, що 14 серпня і 20 вересня 2017 року здійснив збут канабісу на суму 300 грн. Покупцем була особа, яка діяла у співпраці з правоохоронними органами і розплачувалася грошима, наданими поліцією.
В середині липня 2017 року, перебуваючи у хащах, неподалік аеропорту по вул. Г.Кондратьєва, підозрюваний начебто зірвав коноплю і приніс додому для власного споживання. 21 вересня 2017 при обшуку в помешканні було вилучено два паперові згортки з речовиною, зовні схожою на канабіс.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, чоловік в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому правопорушення, страждав хронічним психічним захворюванням у вигляді шизофренії, параноїдна форма, безперервний тип перебігу, а тому не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Відтак слідчий вимагав застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні зі звичайним наглядом.
Адвокат у судовому засіданні повідомив, що підзахисний страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді шизофренії, перебуває на обліку у диспансері з 2010 року, не працює, оскільки є інвалідом і стан здоров’я не дозволяє йому працевлаштуватись, fkt обмежено дієздатним чи недієздатним не визнавався. Свою вину в інкримінованих йому суспільно-небезпечних діяннях не визнає, оскільки органи досудового розслідування зібрали докази з грубим порушенням його прав, внаслідок підбурювання з боку агента поліції, а також з грубим порушенням конституційних прав щодо недоторканості житла, проводячи обшук квартири без захисника, за відсутності власника та лише в присутності особи, яка страждає на психічне захворювання.
Суд дійшов висновку, що у правоохоронних органів не було достатніх підстав підозрювати цього чоловіка, що він був торговцем наркотиків. Навпаки, він народився та виріс в повній сім’ї, легко та відмінно навчався, закінчивши одночасно соціально-гуманітарний факультет та факультет іноземних мов з червоним дипломом. Після закінчення вишу, чоловік працював 4 роки логістом у Києві, а потім, за контрактом головним консультантом по авіаперевезенням країн СНД в аеропорті в Парижі, де мав вид на проживання, але у квітні 2010 року, через перенавантаження, в його психічному стані відбулись зміни: став висловлювати ідеї величі, що він може змінити світ, що має специфічну місію. У серпні 2010 року він повернувся в Україну, де одразу був госпіталізований. У 2011 році йому поставлено діагноз шизофренія. Остання госпіталізація була з 05.07.2017 по 19.07.2017.
Тобто у справі відсутні докази, що особа раніше вчиняла злочини, зокрема, пов’язані з обігом наркотичних засобів, або потрапляла в поле зору поліції, була схильна до вживання наркотиків чи перебувала на обліку в наркодиспансері.
Під час проведення судово-психіатричної експертизи чоловік повідомив: «курил травку, периодически балуюсь». Але в який період він почав вживати таку «травку», при яких обставинах, де брав слідчими з’ясовано не було.
Коноплю, яку знайшли під час проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного, останній, за версією поліції, знайшов у середині липня 2017 року. Проте в цей час підозрюваний був на черговому стаціонарному лікуванні, після чого ще вдома тривалий час приймав ліки, які викликають сонливість. А тому, як вважає суд, «досить міфічними виглядають події придбання … куща рослини в протилежній від місця проживання частині міста Суми».
Мати підозрюваного розповідала, що за три дні до обшуку в їх квартирі, вона застала вдома друзів її сина, коли вони курили, та попросила їх залишити приміщення.
Оперуповноважений пояснив, що підставою для відкриття справи була оперативна інформація від наркозалежних осіб. Інформатор з квітня по грудень 2017 року ходив до нього щотижня та розповідав про підозрюваного, а на початку грудня 2017 року, коли справу було направлено до суду, таке спілкування припинилося, оскільки той відключив телефон. Про те, що особа страждає на психічне захворювання він дізнався у день, коли в квартирі проводили обшук та по його завершенню прийшла мати підозрюваного і принесла довідку.
Протягом 9 місяців прокурор не міг забезпечити явку до суду свідка-інформатора і тільки після постановлення судом ухвали про встановлення строку подачі доказів його було доставлено. Пізніше з’ясовано, що цей свідок вже 6 місяців перебуває в СІЗО та про судові засіданні і необхідність свідчити йому не казали. А, надаючи показання та відповідаючи на запитання учасників процесу, він досить точно назвав дати та час проведення за його участю оперативних закупок, суми коштів та розмір купюр, які йому вручали правоохоронці. Водночас він не пам’ятав, коли та за яких обставин познайомився з підозрюваним, за яких обставин проходили оперативні закупки за його участю. При цьому пояснював, що про підозрюваного практично нічого не знає, що бачились випадково виключно на вулиці та їх зустрічі обмежувались привітанням. Чому підозрюваний запропонував саме йому придбати наркотичні засоби, пояснити не міг. Свою поведінку і подальшу співпрацю з правоохоронними органами мотивував тим, що є активним борцем з наркоманією. В той же час, з’ясувалось, що свідок після проведених закупок одразу втратив інтерес і до результатів таких своїх дій, і до теми продажу наркотиків, і до боротьби з наркоманією. Говорив суду, що він зробив свою справу та йому це стало не цікаво.
Такі показання свідка дали суду підстави вважати, що він був агентом правоохоронних органів, який разом з працівниками поліції створювали умови для вчинення злочинів.
Тому суд звернув увагу на таке:
«Кожна людина знаходиться у полоні власних пристрастей, часто низьких. Владою ж у державі наділяють правоохоронні органи для того, щоб вони утримували осіб від вчинення порушення, щоб стримували такі пристрасті заради суспільного блага, а не для того щоб їх стимулювали.
В даній же справі … мова йде … про людину, яка страждає на психічне захворювання і через такий психічний стан особливо добре піддається впливу, у тому числі і негативному.
Але, на превеликий жаль, такий факт не стримав правоохоронців і, як вбачається з показів свідків, саме за активної наполегливості свідка підозрюваний… схилився до того, щоб продати наркотики останньому, тобто, вчинив злочин в результаті провокації агента міліції, яка була особливо “брудною” в умовах психічного стану особи…»
За таких обставин, суд вважає недоведеним факт, що особа без активних дій з боку поліції та їх агента вчиняла би подібні дії. «І вирішення клопотання про застосування до особи примусових заходів медичного характеру за суспільно-небезпечні діяння, які він, можливо, ніколи б не вчинив, якщо б не відбулось поліцейської провокації, є фактично жорстоким вершенням долі людини з боку держави».
Крім того, суд встановив, що рішення про проведення першої оперативної закупки було прийнято особою, яка не мала на те повноважень. Рішення приймалось заступником начальника Сумського ВП ГУНП в Сумській області у вигляді постанови, керівник Сумської обласної прокуратури лише поставив постанові свій підпис «згоден», тоді як прийняття такої постанови є винятковим правом прокурора.
Оперативно-розшукову справу завели ще в квітні 2017. В той же час у матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що підозрюваний раніше збував наркотичні засоби комусь іншому, крім легендованої особи.
Працівниками правоохоронних органів було здійснено дві оперативних закупки, незважаючи на те, що в результаті першої у правоохоронців уже було достатньо підстав для зупинення такої діяльності. Натомість правоохоронцями, як зазначає суд, було створено штучну обстановку та «театр» слідчих дій.
Суд визнав інкриміновані особі дії такими, що вчинено виключно в результаті провокації та підбурювання з боку працівників правоохоронних органів та їх агента.
Суд відмовив у застосуванні до особи примусових заходів медичного характеру та закрив кримінальне провадження.