Луцький міськрайонний суд Волинської визнав двох співробітниць податкової інспекції невинуватими у вимаганні і одержанні неправомірної вигоди.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 7 червня.
За версією обвинувачення, заступниця начальника Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області із травня по серпень 2015 року за попередньою змовою і за посередництвом іншої співробітниці одержувала неправомірну вигоду за безперешкодне отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Підприємці за безперешкодне повернення бюджетного відшкодування ПДВ нібито мусили давати як хабар по 20-30% від суми, зазначеної в декларації, інакше повернення коштів затягувалося.
Крім того, гроші платилися за формальне проведення документальної перевірки підприємницької діяльності та зменшення податкових зобовʼязань перед державою.
У вироку йдеться про десять епізодів, коли заступниця начальника Луцької ОДПІ нібито одержувала хабарі від різних підприємців — від 500 до 56 тисяч гривень. Всього на суму понад 200 тисяч гривень.
Інша обвинувачена заступниця начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб начальника відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб по деяких епізодах виступала спільницею, отримуючи гроші, які жінки ділили між собою. У деяких випадках діяла сама. Так, одного разу податківка нібито отримала 2000 гривень за безперешкодне відшкодування ПДВ, а ще двічі заправляла у підприємця автомобіль за оптовою ціною.
У судовому засіданні жінки провину заперечували. Обвинувачена, яка працювала заступницею начальника Луцької ОДПІ, розповіла, що одного дня, наприкінці квітня 2015 року, біля входу до службового кабінету вона побачила згорнутий у двоє аркуш паперу. У листі йшлося, що відповідні структури пропонували їй у погрозливій формі співпрацювати, попередньо самостійно підшукавши співучасника і зібравши 50 тис. грн. та надіслати СМС про свою готовність як агента. У разі її згоди їй обіцяли карʼєрний ріст і великі перспективи. Інакше погрожували кардинальним поворотом всього її життя та роботи. Копія такого листа нібито була вилучена слідчим під час обшуку її службового кабінету. Про лист вона також повідомила своє керівництво. Начальник внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Волинській області, прочитавши лист у присутності своїх підлеглих, зробив собі ксерокопію і обіцяв розібратися, водночас кажучи, що це все жарт і щоб поверталася до роботи.
Обвинувачена повʼязує кримінальну справу з тим, що відмовилась співпрацювати зі спецслужбами. Вона запевняла, що ніякої неправомірної вигоди не отримувала. Бухгалтерка фізособи-підприємця до неї приходила на консультацію та давала для звірки документи. Те, що у її кабінеті було знайдено 45 тисяч гривень, обвинувачена не бачила.
Інша обвинувачена також вину не визнала і звертала увагу суду, що жоден зі свідків не вказав на неї як на особу, яка вимагала неправомірну вигоду. Розповіла, що під час досудового розслідування правоохоронці схиляли її надати свідчення проти іншої обвинуваченої, але вона відмовиласяі тому, як вважає, почали кримінальне провадження і проти неї.
У суді свідки вимагання хабарів податківцями заперечували і, навпаки, характеризували обвинувачених позитивно, на перешкоди не скаржилися. Бухгалтер одного підприємця повідомила, що на етапі слідства правоохоронці на неї тиснули.
Власниця автозаправки повідомила, що податківка не зверталася до неї з проханнями дати їй паливо чи талони на нього, не висувала ніяких вимог неправомірної вигоди.
Двоє свідків взагалі відмовилися від дачі показань, посилаючись на статтю 63 Конституції.
На підтвердження версії обвинувачення свідчила тільки бухгалтерка фізособи-підприємця. Вона повідомила, що одна з обвинувачених ставила їй вимогу щодо передачі коштів за нестворення перешкод у діяльності. Сума визначалася залежно від обороту підприємства за місяць та фінансової спроможності, що узгоджувалося щомісяця по телефону. У 2015 році вона передавала 50, 25 і 45 тисяч гривень.
Заяву про злочин вона написала вже після останнього траншу в 45 тисяч гривень, оскільки того дня після передачі грошей у приміщенні Луцької ОДПІ до неї підійшов представник СБУ і запросив проїхати з ним і потім вона вирішила написати таку заяву. Інша обвинувачена, з її слів, жодних неправомірних дій відносно неї не вчиняла.
Як докази прокурор подавав протоколи огляду місця події в робочих кабінетах податківців. Суд вважає, що на огляд робочих кабінетів потрібен був попередній дозвіл суду. І хоча ці приміщення на праві власності належать державі, однак при їх огляді, на думку суду, відбулося втручання у приватне життя обвинувачених, адже оглядалися та вилучалися також особисті речі: готівка, мобільні телефони, банківські картки, записи та ін.
Однак дозвіл на огляд кабінетів податківців слідчі в суді не отримали. Тому протоколи огляду місця події визнаються недопустимими доказами.
Також по завершенню досудового слідства стороні захисту не були відкриті ухвали суду про надання дозволів на проведення НСРД. Прокурор відкрив захисту такі ухвали тільки через 5,5 років, коли справа повторно слухалась судом по суті. При цьому не подано ніяких доказів, що прокурор не міг зробити цього раніше
За відсутності розумного пояснення таке зволікання, як вважає суд, очевидно порушує право обвинувачених на захист. Через це результати проведення НСРД визнані недопустимими доказами.
Решта доказів, на думку суду, не доводять вину поза розумним сумнівом.
Тільки один свідок вказала на обвинувачену як на особу, яка вимагала та отримувала від неї неправомірну вигоду. Це не може слугувати достатнім доказом вчинення злочину, оскільки сама обвинувачена такі факти заперечила, а інших належних та допустимих доказів на підтвердження показань свідка не надано.
У 2018-му суд вже один раз виправдовував обвинувачених. Тоді суд також не мав інших доказів, крім показань одного свідка і протоколу огляду місця події, який було визнано недопустимим доказом.
Зʼясувалося, що за півтора місяці до викриття податківців прокуратура Волинської області зареєструвала кримінальне провадження щодо підприємців та їх бухгалтерів, які дають хабарі службовим особам органів влади. У цьому провадженні фігурувала і бухгалтерка, якій співробітник СБУ після передачі 45 тисяч гривень податківцям запропонував написати заяву про злочин. Тому суд розцінює її показання як такі, що надані під тиском. Судові ухвали щодо проведення НСРД суд відмовився їх досліджувати, оскільки вони не відкривалися захисту.
У липні 2020-го апеляційний суд вирок скасував і тому справа слухалася повторно.
22
0
20
20
