Донецький бізнесмен Владислав Дрегер дав показання проти полковника ЗСУ Івана Без’язикова. Його поява була несподіванкою. Тільки напередодні він зайшов у ГПУ, запитав прокурора Олега Пересаду і повідомив, що має, що розповісти.
Справа Без’язикова слухається в суді півтора року. Зі слів Дрегера, він знав про справу, але думав, що процес іде добре. Але в кінці минулого тижня побачив публікацію, де критично оцінювалися показання свідка – колишнього бойовика «ДНР» Олексія Зубченка. Дрегера це стурбувало, оскільки, на його думку, Без’язиков не виглядав як полонений і дійсно співпрацював з незаконними збройними формуваннями.
https://www.facebook.com/sud.report/videos/295150567845476/
Особисто обвинуваченого він не знає, справ із ним не мав, але бачив його у період полону. А саме у приміщенні «Індустріального Союзу Донбасу», яке зайняла розвідка «ДНР», де посаду нібито отримав Без’язиков.
Свій візит до окупантів Дрегер пояснює тим, що представниками нової влади було захоплено його бізнес – автостанції та автовокзали. Він дізнався, що за цим стоїть угруповання, в яке входить його давній знайомий – Олег Шляпін, котрий був його адвокатом, а потім суддею райсуду Донецька. У 2014 році Дрегеру стало відомо, що Шляпін перейшов на бік окупантів, став керівником 1 відділу розвідуправління «ДНР» і має позивний 63.
https://www.facebook.com/sud.report/videos/659930981089318/
«Шляпін… називав його Ваня або Іван Миколайович… Знаходячись у коридорі і чекаючи, коли я зможу поспілкуватись зі Шляпіним… Я був не один. Там було п’ятеро людей. Ми всі чекали, по черзі… Я в цю будівлю приходив три рази. Кожного разу на другому поверсі я бачив Івана Миколайовича, він був у військовій формі, вільно пересувався, в нього була вогнепальна зброя. Шляпін багато звертався до Івана Миколайовича, між ними були стосунки робочі… Він був його підлеглий. Віддавав накази, відправляв людей: ідіть до Вані, скажіть Вані», – розповідав свідок. На уточнююче запитання Дрегер додав, що у Без’язикова був пістолет Стечкина.
«Більше ніж через рік я побачив у ЗМІ, що Івана Миколайовича чи поміняли на когось, чи якось звільнили. Я побачив цю людину з президентом України на фото. Я був дуже здивований. З паном Шляпіним мав декілька разів зв’язок за допомогою скайпу і розпитав, як так сталося, що людина, яка проходила службу разом з тобою, зараз є звільненим полоненим, як це взагалі можливо… Шляпін підкреслив, що Іван Миколайович перейшов на бік незаконних збройних формувань абсолютно добровільно… Розказував, що він з Іваном Миколайовичем виїжджав у місто Ростов, де Іван Миколайович мав зустріч зі справжніми представниками військової розвідки Російської Федерації… Навіть сам не знає, як це сталося. Допускав, що Іван Миколайович проходив навчання в структурах НАТО і зараз його осудять, а потім відпустять і він буде для подальшого внедрения… Тобто якісь конспірологічні теорії…
На момент звільнення мене вразили ті зображення, які я бачив. Без’язиков виглядав дуже виснажений. Виглядало, що людину тримали, як то кажуть, на підвалі. Я з цього приводу розпитував Шляпіна. Пан Шляпін підтверджував, що після того, як Хмурого відсторонили та заборонили в’їжджати на територію «ДНР», то всі їх підлеглі утискалися… Хтось звільнився, хтось роз’їхався, а Іван Миколайович потрапив на підвал… Були чутки, що його почали розцінювати, як українського розвідника… Коли його звільнили як полоненого, я не мав розуміння…
Я все чекав, коли оголосять, що не просто розвідника звільнили, а ось яка чудова операція пройшла і ми тепер щось знаємо. Але такого не сталося. Потім я взнав, що він затриманий і звинувачується у зраді і пособництву незаконним збройним формуванням… Шляпін казав, що сам не володіє ситуацією, що Без’язиков тримався в одному підвалі, потім в іншому, і дуже довго вагався давати згоду на обмін чи не давати. Шляпін виказував думку, що, може, його викупили просто за гроші… Але це слова. які я чув… За інформацією від Шляпіна, він добровільно там служив, виконував обов’язки аналітика в 1 відділі, безпосередньо підпорядковувався Шляпіну. Він довго особисто вів співбесіду і Без’язиков без насильства психічного чи фізичного дав згоду на перехід.
Шляпін підкреслював, що якщо Без’язиков є за гратами в Україні, то він буде засуджений…. за дело… что его осудят справедливо… Нагадую, що пан Шляпін був і суддею…
В мене було враження що цей процес (суд над Без’язиковим – ред.) успішно пройде… Але в п’ятницю на «Українській правді» був матеріал про програму «Повернись додому»… Свідчення, які давала людина, в цій статті ставились під сумнів. В неділю я повернувся в Україну і в понеділок я знайшов прокурора… і написав заяву…», – повідомив свідок.
Дрегер приніс флешку із записом розмови з Шляпіним у 2017 році, але суд відмовився її долучати та досліджувати. Суддя Лідія Щебуняєва озвучила рішення колегії, що докази мають право подавати тільки учасники процесу і флешку можна, наприклад, віддати прокурору.
«Підготувалися?! Це Ваш досвід чи Ви з громадянином Пересадою (прокурором – ред.) поспілкувалися?!. Даючи вільні покази Ви назвали події, опис яких дуже співпадає з конкретним епізодом кримінального провадження», – відреагував адвокат Титич.
https://www.facebook.com/sud.report/videos/350667302212114/
Захисники Без’язикова запитували номер телефону Дрегера, щоб з’ясувати його місцезнаходження в ті дні, коли він нібито ходив в офіс «ДНР» і таким чином перевірити його показання. Але свідок номера не сказав, переконуючи, що не пам’ятає. Без’язиков сказав, що свідка бачить уперше.
Адвокати також звернули увагу на репутацію Дрегера. З 2011 по березень 2014 він утримувався в Лук’янівському СІЗО Києва.
Владислав Дрегер пояснив, що підозрювався в економічних злочинах – несплаті податків, шахрайстві та ін. Але у 2014 строк його запобіжного заходу закінчився, справу відправили на додаткове розслідування, а потім закрили.
===
Нагадаємо, що полковник ЗСУ Іван Без’язиков керував розвідкою 8-го армійського корпусу і брав участь у бойових діях на сході країни. У серпні 2014-го потрапив у полон «ДНР», коли поїхав за тілами українських бійців. Був звільнений у липні 2016.
За версією обвинувачення, у полоні Без’язиков пішов на співпрацю з терористами і був заступником начальника відділу військової розвідки «ДНР».
Полковник вину не визнає і перебуває в СІЗО з грудня 2016 року. Його обвинувачують у державній зраді і участі у терористичній організації. За це полковнику загрожує до 15 років позбавлення волі.
22
0
20
20
