В ефірі російського «Першого каналу» вийшло інтерв’ю ексдиректорки школи-дитсадка у смт Коцюбинське Алли Душкіної, звинуваченої у державній зраді.
«В лапах зверя», «прошли через ад» — так російські журналісти описують події довкола Душкіної.
Із Душкіною в Москві проживає її син Вадим. Сюжет починається розповіддю молодого чоловіка про те, як співробітники Служби безпеки України нібито вибивали в нього показання на матір, погрожували йому вбивством. Душкіна сидить поряд, плаче, долучається до розмови і каже, що в цей час її набирають по телефону. Мовляв, щоб вона чула крики свого сина.
Душкіна пригадує, що в перші дні вторгнення РФ вона впустила у підвал приватної школи місцевих жителів із дітьми.
«Я не могла их не пустить, потому что так бы заняла тероборона частное помещение. Тероборону я не пустила, но, соответсвенно, я попала в немилость. До 26-го числа у меня там жили дети, родители, 400 семей на полу и я с ними», — пояснює вона.
Російські журналісти стверджують, що ніяких доказів проти Душкіної не було, якщо не враховувати «переписку з українцями, які втекли до Росії». В камері СІЗО обвинувачену нібито намагалася залякати жінка, яка відбувала покарання за вбивство. Співкамерниця показувала їй, як забивали до смерті інших підозрюваних за так званими політичними справами, переконуючи, щоб вона підписала зізнання.
Душкіна розповідає, що із Бучі та Ірпеня привозили людей, в чиїх домівках були помічені російські солдати, а також тих, хто начебто був свідком злочинів української армії. Нібито українські військовослужбовці вбили телевізійну групу, яка зафіксувала, як «українці вбивали українців». Також Душкіна переповідає історію якоїсь учительки з Дарниці, яка їхала з Бучі від знайомих і машину нібито наздогнала тероборона і вбила водія. Голос за кадром підсумовує: «Такого в Укрине много. В стране по сути объявлен настоящий террор».
Обвинувачена та її син давали інтерв’ю з московської квартири, де на кухні пригощали журналістів бутербродами з ковбасою. Повідомляється, що втекти їм допоміг колишній телеведучий каналу «Інтер» Юрій Кот. Його у росЗМІ представляють політологом і лідером «движения русских украинцев «Парус». Він також дає коментар в цьому телесюжеті і говорить, що в Україні 25 тисяч політичних в’язнів.
«Трагічна історія» Алли Душкіної нібито почалася ще з подій 2014 року, які росЗМІ, називають держпереворотом. Тоді вона очолювала Печерське рауправління освіти і нібито перешкоджала «бойовикам» з Майдану, які кинулися грабувати держустанови для будівництва барикад. Саме буцімто за це нова влада люструвала її — заслуженого вчителя України із 30-річним стажем.
У сюжеті повідомляється, що тепер у Росії Душкіна повернулась до роботи з дітьми.
Жінка розповіла телевізійникам, що по приїзду в столицю РФ її сина вони пішли удвох на Красну площу, і продемонструвала фотографії звідти: «Настолько радостно, правда, на самом деле было».
У минулу п’ятницю у Солом’янському райсуді Києва планувалося чергове судове засідання за обвинуваченням Алли Душкіної. Після втечі їй дозволили участь у процесі по відеозв’язку. Однак слухання не відбулося через відсутність інтернет-зв’язку в суді.
Раніше Душкіна відмовлялась у присутності преси у судовому засіданні називати своє місцезнаходження за кордоном, нібито з міркувань безпеки. Донедавна адресу її проживання не знали навіть судді і тому зобов’язували надати цю інформацію хоча б суду.
Оголошувати обвинувачену в міжнародний розшук суд відмовився і наразі прокуратура оскаржує це в апеляції.
Офіційно Душкіну влітку звільнили із СІЗО під заставу в 500 тисяч гривень. Її відпустили без електронного браслета. Прокурор пояснив, що браслет на той час не видавався, оскільки центр, що відслідковує і отримує сигнали щодо переміщення браслетів, не працював через небезпеку для співробітників у зв’язку з повітряними тривогами. Опинившись на свободі, на наступні судові засідання Душкіна вже не приходила і, як виявилося, 20 липня виїхала за кордон. Сама вона стверджує, що покинула країну нібито через небезпеку своєму життю. Душкіна по відеозв’язку повідомила суду, що їй загрожувала «фізична розправа» і на неї робився «фізичний тиск» «угрупування націоналістичного характеру».
14 жовтня у суді оголосили обвинувальний акт. Душкіній інкримінується, що після 24 лютого 2022 року, перебуваючи в смт Коцюбинське, вона за допомогою свого айфона у месенеджері Telegram вступила у спілкування з колишнім українським журналістом Юрієм Котом, який ще після Революції гідності виїхав до Росії. Жінка нібито почала надсилати Коту як представнику держави-агресора інформацію військового характеру, розголошення якої могло завдати шкоди обороноздатності України.
Наприклад, 18 березня за пару хвилин до півночі вона відправила Коту інформацію про наявність постів ЗСУ, кількість особового складу та військової техніки на головних дорогах, що ведуть у місто Київ, тривалість коменданської години, організацію роботи патрулів тероборони і присутність підрозділів ЗСУ в місті Вишгород.
Вранці 21 березня Душкіна передала інформацію про географічні особливості заплави річки Ірпінь та можливість їх військового використання для зупинення наступу противника. Після обіду того ж дня вона написала про блокпости ЗСУ на вулицях Києва.
25 березня Душкіна в листуванні з Котом начебто побажала сил російському президенту Путіну, зізналася, що молиться за нього і хоче, щоб він переміг.
Дії жінки кваліфікуються як державна зрада в умовах воєнного стану. Їй загрожує 15 років ув’язнення або довічно.
На початку серпня цього року підозру в державній зраді також оголосили Юрію Коту, який все ще має українське громадянство і з яким Душкіна вела переписку, що викликала інтерес правоохоронців. Кота переслідують за активність у Telegram-каналі «Юрий Кот — Быть добру!».
22
0
20
20
