Червонозаводський районний суд міста Харкова визнав жінку винною у колабораціонізмі.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 22 листопада.
За матеріалами справи, обвинувачена багато років працювала в галузі освіти. 12 серпня 2022-го наказом глави окупаційної адміністрації Купʼянського району Харківської області її призначили виконувачем обовʼязків заступника начальника райвідділу освіти.
Колаборантка проводила наради з трудовим колективом, на яких обговорювала запровадження стандартів освіти РФ, організовувала поїздки вчителів до Росії з метою їх перекваліфікації, погоджувала найм працівників та ін.
10 вересня 2022 року Купʼянськ офіційно звільнили. 1 лютого 2023-го жінку затримали і помістили під варту. Їй інкримінували запровадження стандартів освіти держави-агресора, а також зайняття в окупаційному органі влади посади, що передбачала організаційно-розпорядчі функції.
Після деокупації були знайдені документи, які складалися російською владою. Зокрема, реєстр працівників відділів освіти Купʼянського району станом на червень 2022-го. Із документа вбачається, що обвинувачена тоді була начальником відділу освіти Петропавлівської сільської ради. Своїми підписами вона затвердила штатні розклади місцевих навчальних закладів. У листі в.о. начальника освіти окупаційної адміністрації Купʼяїнського району обвинувачена є у списку делегації, яка має поїхати до російського Бєлгорода для обміну досвідом. Також вилучений наказ, яким обвинувачену було призначену на посад в відділі освіти окупаційної районної адміністрації.
У судовому засіданні жінка вину визнала частково – за менш суворою статтею про запровадження стандартів освіти РФ. Розповіла, що навчальний рік закінчили за українською програмою. Далі вона написала заяву на звільнення, але її, нібито, примусили до співпраці. Одного дня до неї додому приїхали пʼятеро чоловіків і пропонували виходити на роботу. Коли вона пробувала перечити, то наділи їй на руки кайданки та чорний мішок на голову і відвезли до підвалу місцевого райвідділу поліції. Там перед нею поклали фото доньки з соціальних мереж і запитали: «Яку частину тіла привезти». Обвинувачена сказала, що провела в підвалі два дні. На нарадах не кожного разу, але, нібито, були присутні двоє співробітників ФСБ РФ, вдягнені у цивільне, але зі зброєю та раціями. Щодня співробітники ФСБ давали їй вказівки, що робити.
Суд допитав 10 свідків обвинувачення і трьох свідків захисту.
Голова Петропавлівської сільради розповіла, що особисто попередила усіх працівників про кримінальну відповідальність за колабораціонізм. Обвинувачена натомість організовувала засідання педагогічної ради, на якому йшлося про перехід шкіл на навчання за російськими стандартами. Директор і співробітниця сільського ліцею розповіли, що на початку червня 2022-го приїздила обвинувачена та вимагала прийти на збори колективу з приводу переходу на російські стандарти освіти. На початку липня в ліцеї відбулася нарада і представили нового директора навчального закладу. Обвинувачена вела нараду російською і казала, що всі вчителі мають пройти перекваліфікацію в Росії і що згодом завезуть російські підручники. Одна вчителька підтвердила, що влітку 2022 року їздила з обвинуваченою на нараду до т.зв «міністерства освіти ЛНР».
Із показань свідків суд переконався, що жінка добровільно і сумлінно працювала в окупаційній владі. Намірів виїхати не мала, хоча більшість місцевих жителів підвердили, що така можливість була. Жоден свідок не повідомив про застосування до жінки будь-якого впливу або насильства.
Жінка повідомила, що її квартиру пошкодило снарядом, але після звільнення Купʼянська вона з сімʼєю залишилась там проживати. Її двічі допитували — спершу поліція, потім СБУ, а затримали тільки через пару місяців.
У підсумку суд вирішив, що доводи про вимушену співпрацю обвинуваченої з окупаційною владою є голослівними та не підтверджуються ніякими доказами.
Про катування і погрози говорила тільки сама обвинувачена. Водночас свідки захисту давали суперечливі показання. Так, чоловік обвинуваченої повідомив, що після повернення дружини з підвалу не бачив у неї будь-яких ушкоджень, але потім додав, що, можливо, бачив дві цяточки, які швидко зникли. Матір жінки повідомила, що бачила подряпини в неї на кисті, синець чи то на лиці, чи то на руці. Донька обвинуваченої заявила, що бачила у матері великий синець на плечі. Але суд критично поставився до свідків, які є близькими родичами, сусідкою та подругою обвинуваченої та прямо зацікавлені у її виправданні.
Інші свідки не спостерігали в жінки видимих тілесних ушкоджень чи будь-якого пригніченого стану під час нарад із педагогами. Будь-яких сторонніх осіб на нарадах, ніхто не бачив. Крім того, як зазначила одна з місцевих жительок, коли їй також запропонували співпрацювати, вона відмовилась і їй не погрожували.
Обвинувачена раніше не судима, має на утриманні одну неповнолітню дитину. Вона багато років працювала в закладах освіти Харківської області і має позитвині характеристики, подяки і грамоти за сумлінну педагогічну працю.
Жінку засудили до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Близько 2 років вона вже відбула в умовах поперднього увʼязнення. Крім того, їм заборонили на 15 років обіймати посади в закладах освіти, повʼязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
21
0
20
20
