Деснянський районний суд міста Чернігова визнав громадянина України Олексія Зоріна, 1992 р.н., винним у державній зраді.
Про це повідомляє «Судовий репортер»із посилання на вирок від 25 квітня.
У 2022 році російські війська колоною із 13 одиниць техніки, в якій були танки, зайшли до села Семенівської ОТГ Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Місцева староста вийшла і просила окупантів не чинити агресії проти місцевого населення. Спілкуючись із загарбниками, вона почула, як один із них говорить українською. Староста запитала, чи він українець, а солдат відповів, що його мати проживає у Вінниці і попросив мобільний телефон, щоб зателефонувати мамі. Телефонував приблизно одну хвилину і потім повернув телефон. Староста спілкувалася з хлопцем хвилин 20 і запамʼятала його в обличчя, потім впізнала на фото та дізналася, що це Олексій Зорін. Він був у військовій формі, говорив, що військові прибули на навчання і він медик. Хлопець сидів на танку, що був замикаючим у колоні.
Місцевий підприємець у судовому засіданні показав, що бачив Зоріна наживо хвилин 20 під час окупації у лютому 2022-го. Тоді до села увійшли російські танки, камази. Люди пішли до колони і там ще була їх староста. Селяни промовляли до окупантів: «Чого приїхали?», «Що забули?». Свідок бачив хлопця у чорному військовому одязі біля танків, запамʼятав його, бо він казав, що його мати з України і вони з товаришами на навчання в Білорусь їдуть.
У соцмережі «ВКонтакте» знайшли сторінку Зоірна, де написано, що він народився у 1992 році і вказано рідне місто — Чебаркуль Челябінської області, РФ. У списку його контактів — громадяни Росії та мешканці ТОТ АР Крим. На сторінці є зображення Зоріна у військовій формі збройних сил Російської Федерації.
У матеріалах справи є також протокол предʼявлення особи для впізнання за фотознімками за участі жителя села Тополівка, в якого Зорін 27 лютого 2022 року також позичав телефон. Селянин набрав продиктований солдатом номер і йому відповів жіночий голос, після чого свідок перепитав у жінки, чи є вона матірʼю цього військовослужбовця, на що вона відповіла, що у неї є син і назвала імʼя. Чоловік пояснив матері Зоріна, що її син зараз перебуває на території України, а саме в Семенівському районі Чернігівської області у складі російських окупаційних військ. Після цього чоловік передав свій телефон Зоріну і той близько двох хвилин розмовляв із матірʼю, а потім віддав мобільний телефон.
За даними державної міграційної служби, Зорін має паспорт громадянина України і його громадянство не припинялося.
У липні 2023-го правоохоронці обшукали будинок у Вінниці, в якому проживає родина Зоріна. Зокрема, було оглянуто мобільний телефон господині, на якому була переписка в додатку WhatsApp. Спілкування починається у червні 2022 року словами «Мамуль привет. У меня все нормально жив здоров» та закінчується 27 червня 2022-го.
У будинку матері Зоріна виявили копію свідоцтва про смерть, в якому зафіксовано, що Олексій Зорін помер 07.07.2022р. на території України, а саме в селі Вовчоярівка Попаснянського району Луганської області. Далі було оглянуто копію листа з Міністерства оборони РФ і військової частини від 09.07.2022, в якому батька і дружину повідомляють про загибель старшого лейтенанта Зоріна, командира танкового взводу танкової роти танкового батальйону.
Але суд вважає, що смерть обвинуваченого не підтверджена належними та допустимими доказами, оскільки свідоцтво про смерть і листи військової частини та Міноборони РФ є лише ксерокопіями, що не засвідчені жодним чином.
Зоріна заочно засудили до 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.