24 серпня минулого року СБУ оголосила підозру в державній зраді Інні Іваночко, ексочільниці львівського осередку партії «Опозиційна платформа — За життя» та громадського руху «Український вибір — право народу». З того часу жінка перебуває під вартою без можливості внесення застави. 

«Починаючи з 2015-го по 22 лютого 2022 року Іваночко надавала допомогу іноземним спецслужбам РФ в проведенні підривної діяльності проти України. Зокрема, встановлено, що вона в 2015 році була завербована і отримала позивний «Инга», — повідомив прокурор Андрій Никеруй.

Іваночко свою вину рішуче заперечує.

«З початку «військової операції» 24 лютого 2022 року, я не дала жодного інтерв’ю. Хоча мала велику можливість, тому що в мене знайомства з журналістами не тільки з РФ, а й інших країн, європейських країн… Я з 24 лютого знаходилась вдома. 6 квітня у мене відбувся перший обшук по даній справі. Я нікуди не виїжджала, продовжувала жити, допомагати своїй доньці… Не втікала. Я прийшла на суд своїми ногами, мене запросили в суд, цього дня була заарештована», — говорила вона.

У суді обвинувачену захищає київська адвокатеса Світлана Новицька, яка просила суду змінити ув’язнення на особисте зобов’язання. Іваночко вимагала її не знімати, а захисниця просила в суду заборонити присутність журналіста. Адвокат клопотала про закрите судове засідання, кажучи, що сім’я Іваночко зазнає тиску через висвітлення справи в ЗМІ. Проте клопотання суд не задовольнив.

Сформувала собі імідж «політичного експерта»

За інформацією з обвинувального акту, в 2015-2022 роках Іваночко давала інтерв’ю для проросійських каналів — зафіксовано 21 епізод. Особливо активно робила це незадовго до повномасштабного російського вторгнення.

22 лютого 2022 року, в парку імені Франка, на фоні університету, обвинувачена знялася для видання «Незалежне медіа онлайн» у сюжеті «Інна Іваночко. Про Львів. Можливу війну з Росією та переслідування націоналістів».

Іваночко сформувала собі імідж «політичного експерта» або «політика з Львівщини», фахівця у галузі суспільно-політичних процесів в Україні.

У період із 2018 по 2022 рік  вона активно брала участь у програмах у проросійських медіа таких як «PolitWera», телеканал «112 Україна», «NewsFront», «Голос правди». Ось приклади сюжетів за її участі: «Украинский сериал «Незалежность». На связи Львов», «Уроды при власти»,  «Инна Иваночко: Украинцы своими руками превращают цветущую республику в Руину. И радуются», «Украина сегодня — хуже, чем в 90-е», «В войне виноваты мы сами: львовский политик Инна Иваночко», «Лишение гражданства за российский паспорт — еще один шаг в превращении Украины в анти-Россию» тощо.  

«Іваночко у своїх інтерв’ю системно доносила до невизначеного кола осіб пропагандистську, упереджену та виключно негативну інформацію про Україну, зокрема щодо русофобії анти-російської України, фашизму, нацизму  та радикального націоналізму в Україні, баз НАТО, внаслідок чого вона перетворюється у ворожу для Росії державу; повної залежності від Заходу, звинувачення влади у війні на території України, що в сукупності відповідає поняттям «денацифікація» «демілітаризація» України, «захист» російського народу, що слугували формальним приводом збройної агресії РФ проти України», — йдеться в обвинуваченні.  

Просували ідею від’єднання Галичини від України

Історія кримінального провадження проти Іваночко починається у березні 2022 року. До Служби безпеки України звернулися львів’яни, які повідомили, що у Львові, ймовірно, діє агентура, під кураторством спецслужб РФ. 

Двоє заявників працювали в групі компаній ТОВ «Консорціум агентств економічної безпеки», генеральним директором яких був Володимир Мальсагов (у 2017 році  Мальсагов змінив прізвище на Єрмілов — ред.) — відомий львівський адвокат, генерал-майор правоохоронних органів у відставці, який у 2021 році помер від ковіду.За версією слідства, не пізніше 2011 року Мальсагов був завербований російськими спецслужбами. 

Як повідомив один зі свідків, з 2002 по 2021 рік Мальсагов часто їздив в Москву і Крим та, ймовірно, передавав російським спецслужбам розвідувальну інформацію. 

Орієнтовно у 2015 році Мальсагов взяв Іваночко на роботу в свою компанію начальником відділу кадрів. У 2019-му, коли Іваночко балотувалась в депутати до Верховної Ради, вона зазначила, що працює заступником гендиректора ТОВ «Консорціум агентств економічної безпеки». 

«Іваночко людина скритна, на контакти не йшла, а після мого питання про групу «Вагнера» перестала зі мною контактувати. Вони з Мальсаговим зустрічалися у приміщенні нашої фірми, а також Іваночко часто бачив на зустрічі друзів Мальсагова в ресторані. Відмічаю негативне ставлення до української держави. До 2014 року в кабінеті Мальсагова стояв прапорець ФСБ, а Іваночко, судячи по всьому, була в курсі проросійської діяльності Мальсагова та користувалася його підтримкою. Вказані особи, судячи по всьому, були пов’язані проросійськими організаціями у Львові.  За вказівками громадян РФ, які, ймовірно, причетні до діяльності російських спецслужб, проводили діяльність спрямовану на федералізацію України, створення окремої республіки Галичина, а в подальшому приєднання до Польщі», — йдеться в заяві.

Інший свідок повідомив, що Мальсагов нібито взяв Іваночко на роботу, щоб вона забезпечувала надходження коштів від структур, підконтрольних Медведчуку. За словами свідка, обвинувачена з Мальсаговим організовували заходи, щоб просувати ідею від’єднання Галичини від України. Також створювали місцеві осередки російських недержавних структур, на кшталт «Кремлівська стратегія» і «Океан». 

У червні 2022 року слідчі обшукали приміщення однієї з організацій Мальсагова — адвокатське об’єднання «Верум Віта». Представник фірми повідомив, що в одному з кабінетів справді працював Мальсагов і там залишилися його речі, які родичі не забирали. 

У комп’ютері Мальсагова слідчі виявили тисячі документів, які вважаються доказами роботи на російські спецслужби, а також дотичності до цього Іваночко. На підставі цих документів слідчі провели  ще понад 60 обшуків та ідентифікували більше сотні людей зі Львова, які отримували і виконували завдання від Мальсагова в інтересах РФ. Відомо, що декотрі із цих осіб вже також отримали підозри за фактом збирання та передачі розвідувальної інформації. 

Серед іншого, наприклад, документи, що Мальсагов погоджував із росіянами проведення конференції на тему «Особливий статус Львова: регіональна самоідентифікація і європейська самостійність».  Були підготовлені матеріали щодо потреби політичної та економічної автономії Західної України. Так організатори начебто сподівалися посилити сепаратистські настрої на Львівщині і погіршити внутрішньо-регіональні зв’язки між громадянами України.  

Захід відбувся у травні 2015 року в приміщенні готелю «Гетьман». До участі були запрошені науковці Львівщини, які начебто не здогадувалися про справжні мотиви конференції. За результатами учасниками було затверджено резолюцію, яку Мальсагов погоджував з представниками РФ та отримував правки до цього документу. 

На комп’ютері Мальсальгова виявлено файл під назвою «Возможные форматы политической работы» з фрагментом невідомого листа:

«Добрый день, по проведению предложенных мероприятий предлагается работа по следующей схеме: 

• подготовка заявления на представления законопроекта по особому статусу Галичины;
• предварительное согласования проекта с вами. Оглашение по Львовской области городской сессии, заявления о внесении подготовленного законопроекта;
• проведение пресс-конференции по данному вопросу, широкое освещение проведенного предприятия в СМИ центральных и региональных;
• подготовка и проведение автопробега, с подтвержденными лозунгами, от Збруча до границы».

Також у Мальсагова слідчі відшукали файл, підписаний ініціалами Іваночко, в якому міститься інформація щодо її способу життя, трудової діяльності, а також зроблена помітка:

«В настоящее время руководитель областной организации «Антивойна» имеет широкие связи среди различных партийных структур, в том числе нациков. Помогала мне в организации массовых мероприятий. Я плотно с ней сотрудничаю».

Захисниця неодноразово наголошувала на недопустимості цих доказів. Вона вважає обшук у кабінеті незаконним, оскільки Мальсагов помер. 

«Під час обшуку в офісі адвокатського обʼєднання «Верум Віта» знайшли телефонну та комп’ютерну техніку, яка начебто належала особі, яка померла більш як за рік до проведення обшуку. За життя покійний Мальсагов був генералом правоохоронних органів у відставці, адвокатом, а не бомжем. І ніхто із спадкоємців після його смерті начебто не цікавився його майном, а воно лежало і чекало поки його вилучать під час обшуку», — говорила адвокат у судовому засіданні.

Прокурор не погоджується і пояснює, що в клопотаннях до слідчого судді було написано, що власник кабінету мертвий. Проти самого Мальсагова також розслідувалось кримінальне провадження за державну зраду, але у зв’язку зі смертю його закрили.

Протягом лютого-березня 2018 року Іваночко надсилала адвокатські запити і збирала документи для подання позову до Львівського окружного адмінсуду про вжиття заходів з усунення аварійності Монумента бойової слави радянських збройних сил на вулиці Стрийській. У суді її інтереси представляв Мальсагов. Іваночко і сама активно брала участь у судових засіданнях та висвітлювала цю ситуацію також у російських ЗМІ.

9 травня 2019-го Іваночко покладала квіти на Пагорбі Слави, але українські активісти лайкою вигнали її, звинувативши в проросійській діяльності, а хтось навіть плюнув жінці в обличчя (нижче фото інциденту — ред.).

«Мене обливали зеленкою, мене обзивали, мене ганьбили за те, що я захищала Монумент слави в судах. Те, що вони інкримінують в справі то нонсенс. Ну я мала право на ці дії тому, що саме я донька офіцера військового, які збирали колись на цей монумент кошти, і будували за свої гроші. Мала право тому, що в мене дід загинув у великій вітчизняній війні (Другій світовій війні — ред.)», — вважає обвинувачена.

Захисниця Іваночко у тривалих виступах в залі суду постійно заявляє про фальсифікацію справи. Надані прокурором докази називає «плодами отруйного дерева» та наголошує на невинуватості Іваночко.

«Вона була членом опозиційної парламентської партії. Вона мала право. У нас стаття 15 Конституції, у нас різноманітність ідеологій, цензура заборонена. Людина, яка займається громадською, політичною діяльністю, має право висловлюватись, збирати інформацію за ст. 34 Конституції… Усі ці злочини вона начебто вчиняла з 2015 року. Критикувала президента Порошенка, але чомусь йому ніякого не було діла до критики. А ось у 2022 році у березні чомусь вирішили передивитися, що там, де Іваночко виступала», — зазначила адвокат. 

Катерина Трохимчук,  «Судовий репортер» 

Цей матеріал є частиною серії про злочини, пов’язані з війною в Україні, створеної у партнерстві з JusticeInfo.net – Fondation Hirondelle.

22

0

20

20