Від “класу” до в’язниці — один клік

У середині березня мешканка міста Черкаси Тетяна Дробот розмістила у забороненій в Україні соціальній мережі «Одноклассники» серію дописів, які надовго змінили її життя.

12 березня жінка поширила картинку, що висміювала один із маршів націоналістичних сил у центрі Києва, а трохи раніше ділилася приємними емоціями від окупації півдня України російськими загарбниками. Подібного багато.

Активність жінки у соцмережі привернула увагу слідчих управління Служби безпеки України у Черкаській області. Було порушено кримінальну справу, у рамках якої до Дробот навідалися з обшуками.

Спочатку жінці інкримінували посягання на територіальну цілісність України, реагуючи саме на контент у «Одноклассниках». Але за результатами обшуку тяжкість злочину змінилася. У приватному листуванні Дробот із подругами та родичкою з Росії знайшли світлини фортифікаційних споруд у центрі Черкас. «Бомбануть, шоб його тут не було», —таким підписом вона супроводжувала фото, які надсилала через Viber російським абонентам. 

Після цього Дробот отримала підозру не лише за статтею 110 кримінального кодексу України «Посягання на територіальну цілісність», а ще і 111-ю  «Державна зрада». Її одразу затримали й помістили до слідчого ізолятора. Ухвалою слідчого судді в середині березня підозрюваній обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у понад 1 млн гривень. Таких грошей у Дробот та її родини не знайшлося, і вона до винесення вироку перебувала під вартою.  

«Я не представляю угрози…»

Протягом березня та квітня слідчі СБУ та прокурори Черкаської обласної прокуратури завершили слідство та передали справу Дробот до Придніпровського районного суду Черкас. Тут, зважаючи на тяжкість злочину, була сформована колегія суддів під головуванням судді Валентина Константина та суддів Романа Демчика і Валентини Скляренко. Перше підготовче засідання відбулося у травні. Суддям знадобилося 6 засідань, аби 18 жовтня винести вирок.

Дробот одразу визнала себе винною та заявила про каяття. У засіданнях розповідала, що злочин скоїла, «піддавшись емоціям», та просила відпустити її додому, змінивши запобіжний захід на будь-який інший, не пов’язаний із триманням під вартою

— У мене немає зв’язку з навколишнім світом, — сказала Дробот. — У мене вилучили комп’ютер, планшет, телефон. У мене немає нічого. Немає засобів, якими я могла, як вважає прокурор, продовжити свою незаконну діяльність. Я дуже прошу відпустити мене під домашній арешт. На засідання суду я буду обов’язково приходити, — говорила вона.

Попри заяви про нібито «несвідомість» і «емоційний характер вчинення злочину», варто зауважити, що особиста сторінка жінки у заборонених в Україні «Одноклассниках» буквально кишить антиукраїнськими гаслами та російською пропагандою, яку вона активно лайкала та поширювала до 12 березня. Один із останніх дописів підсудної вихваляє велич Росії і її культурні переваги над країнами Заходу.  

За таке максимум, що загрожувало б підсудній, відповідно до вже наявної судової практики, це умовний термін. Більш тяжкий злочин — це поширення фотографій фортифікаційних споруд та прохання завдати по них удару. Ці дії підпадають під визначення статті 111 (державна зрада) і в умовах воєнного стану караються ув’язненням на 15 років або навіть довічно.

Дробот повністю визнала провину, тому учасники процесу відмовилися від повного дослідження доказів і приступили одразу до судових дебатів.

У промові 17-го жовтня прокурор Черкаської обласної прокуратури попросив для Дробот 8 років позбавлення волі. Менш суворе покарання, аніж передбачено законом, дозволяється за наявності кількох пом’якшуючих обставин. Прокурор враховував щире та дієве каяття підсудної, а також позитивні характеристики, пенсійний вік і стан здоров’я жінки. 

У суді зачитали характеристику, яку жінці дав представник її ОСББ, повідомляючи, що Дробот піклувалася про клумби, висаджувала квіти під будинком, крім того, брала участь у вирішенні питань опалення. На майбутнє Дробот цей документ особливо не вплинув, але дозволив говорити про позитивні характеристики як представникам обвинувачення, так і захиснику Дробот від Центру безоплатної вторинної правової допомоги. 

— Окрім пом’якшуючих обставин, про які ми вже говорили (щире каяття та співпраця зі слідством) прошу взяти до уваги, що моя підзахисна раніше несудима, характеризується лише позитивно і також прошу взяти до уваги її вік та сім’ю. Тому вважаю за можливе призначити їй покарання, при тому що вона щиро покаялася і зрозуміла все, що накоїла. То, на мій погляд, достатнє покарання, яке буде не більше 5 років позбавлення волі, — переконував адвокат.

Сама ж Дробот у дебатах та останньому слові плакала та запевняла про каяття:

— Я шкодую про те, що вчинила. Мозок відмовляється… Я ще раз прошу вибачення у всього українського народу за те, що я порушила закон і за те, що я озлобила проти себе людей своїм вчинком. Прошу вибачення у своєї сім’ї. Єдине чого я прагну на сьогодні, це бути зі своєю сім’єю, опікуватися онуком (довго плаче — ред.)… Життя проходить повз мене, я не знаю, як повернути назад той час, пробачте мене, будь ласка. Я не представляю угрози для своєї держави. Я скільки років проробила у школі, у дитячому садочку, я скільки років учила дітей любити батьківщину, цінувати її… і за кожне її слово варто подумати, чи варто робити, чи не варто… Треба ж було оце таке, щоб під старість сама вскочила у таку халепу. Просто на емоціях, просто це було пов’язане із моїм дитинством і якимось спогодами. Не усвідомлюючи, я відправила своїй сестрі ці фотографії показати, що сталося з… (звучить назва фортифікаційної споруди — ред.), тому що моя сестра із своїм майбутнім чоловіком познайомилися саме тут. Ми ходили сюди на гуртки. Це було місце якогось спілкування. Прошу вибачення у всіх за мій вчинок.

Після виступу обвинуваченої суд пішов до нарадчої кімнати для винесення вироку, який планувалося зачитати наступного дня.

. . . .

Вранці 18 жовтня оголошення вироку довелося відкласти на пару годин. Повітряна тривога у місті тривала незвично довго. З 6 до 10 ранку українські військово-повітряні сили та сили протиповітряної оборони відбивали атаку чергової порції іранських дронів-камікадзе, що атакували критичну інфраструктуру України.

Після відбою тривоги о 10:10 судовий розпорядник дозволив завести до зали обвинувачену. Вона смиренно сіла в ізольованій кабіні, чекаючи на вирок, фокусуючи погляд то на присутньому прокуророві, то на журналістові. Захисник обвинуваченої на фінальне засідання не з’явився. 

О 10:30 до залу зайшли судді. Головуючий Валентин Константин почав зачитувати вирок. Судді врахували пом’якшуючі обставини і призначили Дробот 5 років позбавлення волі за посягання на територіальну цілісність нашої держави і 10 років за державну зраду. У результаті поглинання суворішим покаранням більш м’якого, жінка повинна провести за ґратами наступні десять років. 

Термін ув’язнення їй рахуватимуть із моменту затримання 13 березня 2022 року. Покарання може бути оскаржене в апеляційній інстанції. Оскільки жінка визнала вину і погодилася, щоб суд не досліджував у засіданнях докази, то вона не матиме права оскаржити вирок щодо обставин справи, а тільки в частині суворості покарання.

До моменту набрання вироком законної сили громадянка Дробот залишатиметься у Черкаському слідчому ізоляторі.

Артур Чемирис, для видання «Судовий репортер»

Цей матеріал є частиною серії про злочини під час війни в Україні, створеної у партнерстві з JusticeInfo.net – Fondation Hirondelle.

22

0

20

20