Печерський районний суд вже більше року розглядає по суті справу колишнього намісника Києво-Печерської лаври Павла Лебедя. Його звинувачують у виправдуванні збройної агресії РФ проти України, розпалюванні національної і регіональної ворожнечі, приниженні національної честі і гідності українського народу.

У двох останніх засіданнях суд завершив прослуховування записів телефонних розмов Лебедя з вірянами і представниками церкви.

Записи свідчать, що зміни в середовищі Української православної церкви Московського патріархату в перші дні повномасштабної війни Лебідь сприймав не інакше як бунт.

1 березня 2022 року — Лебідь спілкується із невстановленою жінкою.

Жінка: Спаси господи! Ета ми так трошечки. Ну а і сьогодні була на епархії, сестри владика визивав і сказали шоби патріарха [Кирила] не поминати. Тому я хотіла запитати, чи то правильно, чи ні? 

Лебідь: Матушка,  я буду поминати. Нас ніхто нічого не казав. 

Жінка: Нам також ніхто нічого не казав. 

Лебідь: Це владика Сергій там в Почаєві?

Жінка: Тернопіль, ага.

Лебідь: Нібито, матушка, патріарх нас молотить? Хай тоді Папу Римського забудуть в Україні, тож він благословляє продавати оружиє, він.

Жінка: Ну то так. Я не знаю, чи можна, щоб ми поминали. Нам ніхто нічого не каже.

Лебідь: Конєшно поминайте. Ви ж не получили письмового указу. Поминайте й нікого не слухайте. 

Жінка: Добре, владико. Спаси господи! 

1 березня 2022 року — Лебідь сварить монаха Києво-Печерської лаври за образливі дописи про російського президента Путіна.

Лебідь: Ото, що ти сьогодні пишеш… Оті всякі в інстраграмах — мені показали люди. Ти не боїшся бога? 

Монах: Владика, не боюсь зовсім.

Лебідь: А ти нєвєруючій?!

Монах: Ні-ні. Владико, в мене нема страху, що я неправий.

Лебідь: А в чом ти правий? Коли ти крав у Лаврі, я приходив, ти робив, що хотів. Ти мав страх тоді?

Монах: Владика, я не крав!

Лебідь:  А що ти робив?

Монах: Працював на послушаніє.

Лебідь: І послушаніє я тобі ставив обманювати. 300 тисяч доларів із Казахстана?

Монах: Владика, не вірте Феодорі. Повірте мені…

Лебідь: А я, схухай, я тобі прочитаю: «Ті, хто підтримав путінську війну проти України, повинні бути відлучені від причастя на декілька років».

Монах: Ну вони учасники кровопролиття. Тому що Путін пішов на Україну, він обʼявив…

Лебідь:  А ти не чув, коли кричав: «Путін — хуйло!». Ти не думав, що ти робиш?

Монах: Тому що він зараз дійсно хуйло, владика.

Лебідь: А ти хто?

Монах: Я монах Києво-Печерської лаври.

Лебідь (ображено): До сьогоднішнього дня.

Монах: Будь ласка!

Лебідь: До сьогоднішнього дня. Я тобі запрещаю в богослужінні. Тому що ти, якщо монах, ти повинен закрити двері свого серця і заглянути в нього. Ти вор лаврський. Ти блуднік зі своєю подругою…

Монах: Будь ласка, говоріть, що хочете. Я перед богом ходив і ходжу, владико. І вас любив і поважав завжди.

Лебідь: Не треба мене любити.

Монах: Владико, я кажу як є. Я чесно кажу.

Лебідь: Якби ти мене любив і уважав як ігумена, ти не був би тим хуйлом, яке ти пишеш людям.

Монах: Владико, це моя совість пише. Не я.

Лебідь: Твоя совість — вона глуха. Це я зараз тобі кажу. В тебе совісті не було, коли ти крав…

Монах: Я вас поважаю та люблю….

Лебідь: Не треба мене поважати, ти поважай себе.

Монах: Але без совісті я не можу бути своєї.

Лебідь: В тебе її ніколи не було.

Монах: Владико, ваше право шо казать, я ж не спорю. Що вважаєте, кажіть. Але я кажу, як є.

Лебідь: Ти памʼятаєш монашеский постриг? Візьми прочитай. А завтра прийдеш до мене після акафесту. Це буде наша з тобою остання [зустріч]. Тому що ти, скотіна, робиш разом із Полікарпом і з другими бунт у Лаврі. Монах істінний — він молиться не за Путіна, він молиться за весь світ. І Путін нічого не поганого не зробив мені, то щоб ти його (нерозбірливо)…

Монах: Владико, ну от послухайте мене. Я вас дуже люблю…

Лебідь: Мені нема що слухати! Ти не був у Луганську?! Я не проти Путіна і не проти України.

Монах: Якби ви мені дали слово. Я до вас з любовʼю, чесне слово, повірте. В мене нема до вас ненависті.

Лебідь: Я просто дивлюся і ужасаюся вашому бездарʼю. Ви прийшли в церкву…

Монах: Я завжди ходив перед богом і жив по совісті, повірте.

Лебідь: Ти ніколи не ходив перед богом. Тому що злодій не може бути перед богом чистий.

Монах: Владико, кажіть, що хочете. Я кажу, що я не крав.

Лебідь: Я тобі можу підняти. Тобі покликати Єронтія?

Монах: Та кличте кого завгодно! Все, що було, воно залишилось у Лаврі. У мене немає ні копійки.

Лебідь: Ти пізніше передав навіть ту трубу, яку ти купив для своїх… (нерозбірливо)

Монах: Владико, кажіть, що хочете. Але якщо я скажу, що я крав, то я збрешу. 

Лебідь: А ти просто брав?

Монах: Я не крав, владико. Всі гроші, що в мене були, вони в лаврі.

Лебідь: Іуда тоже не казав, що він крав. Тільки потім кинув серебренники… Да будуть вони тобі оті слова до сьогоднішнього вечора  — хай повернуться і твоїй всій родині.

Монах: Владико, зупиніться!

Лебідь: Це ти зупинися! Ти священник! Ти бидло, а не священник!

Монах: Що хочете кажіть. Але я з брехнею не можу погодитися.

Лебідь: Да будь ти проклят!!!

4 березня 2022 року — Лебідь спілкується із невідомою жінкою.

Жінка: Це надо щоб було порозуміння друг з другом.

Лебідь: А цим і не буде, тому шо оці придурки, які там в Америці, маразмат один і другий, ми молимся за мир в Україні і тут же зброю пхає. Такі, цей, осуждають патріарха, чого ж ви Папу не осуждаєте, який явно воює на стороні агресора, на стороні фашистів, «агресор» це слово таке… Поставляють сюди зброю, посталяють бандитів проти свого народу. Я ж тоже не вчорашній і бачу і знаю. Поетому так воно. Як убʼють, мать, то молися. 

Жінка: Я вчора тоже так, господи, говорила з Ксенією, з бухгалтершою нашою. Ой, шо вам сказать. Хоч порозуміння хай на тій стороні і на цій, щоб не страждали люди.

Лебідь: Так на тій стороні розуміють і ждуть, тільки на цій ніхто не розуміє. Понімаєш от брешуть. Розстріляли вчора машину наших людей, просто людей, бо вони думали, що їде агресор. Який агресори в Києві? Ти ж ви охороняєте з усіх сторін. Який агресор їм пише, що я сохраняю оружиє. Я протів оружия. Я взагалі осуд даю того придумувати, який дав указ роздати оту зброю, випустити тюремщиків. Це унічтоженіє України. 

Жінка: Да, два дня назад ішов з оружиєм сцикун, наркоман з собакою пʼяний по всій дорозі. Віктор каже: хай пройде, потім поїде, бо боїмося. 

Лебідь: Вчора в Чернівцях мені подзвонили, зайшли двоє з автоматами, набрали шо хотіли, показали автомат і вийшли. Кто был никем тот стал всем (Лебідь цитує рядок із гімну комуністичного «Інтернаціоналу» — ред.)

Жінка: Да.

Лебідь: А ти робиш. Хай помоляться разом з нами. Господь спасе тих, кого счітає нужним. 

…

Жінка: Господи хоч би воно все бистріше закінчилося. Переговори тепер аж через три дня. Чого ж так довго, аж три дня ждать. 

Лебідь: Ну потому шо в Америку довго треба ждать отвєта. А ті ж утікали всі американці. Тепер треба розказати як себе вести. От пишуть в ютубі, лупанули по тих лабораторіях американських в Києві та Одесі, щоб аж їх пили розлетілася, якщо вона радіоактивна, то на дурних американців…  

_{На фото — Лебідь тисне руку президенту РФ Владіміру Путіну під час отримання державної нагороди Росії у 2013 році у своїй резиденції у Києво-Печерській лаврі. Ліворуч сидить патріарх Московський і всієї Росії Кирилл}

7 березня 2022 року — Лебідь спілкується із невідомою жінкою.

(розмовляють російською)

Жінка: Алло, добрый день.

Лебідь: Добрый день, мать.

Жінка: Мне тут в церковь… (нерозбірливо)

Лебідь: Чего?

Жінка: Вот Путин виноват і Кирилл виноват.  Кто будет стоять отвечать. Я сама грешна.

Лебідь: А ви спросите, а я с вами не в одном котле сижу (нерозбірливо) Подите к нему, к Путину (нерозбірливо) Ви так кричали всякую гадость на Путина. Чего ж ви не сказали, что наши плохо поступают?!

Жінка: Вчера там накинулась на меня: «Уйди отсюда с храма». Да кто ти такая, бл..дь. «Ти на нашей земле тут». Я говорю, зємля господняя, не твоя, говорю. Ти попадешь в землю или не попадешь никто не знает.

8 березня 2022 року — Лебідь спілкується із невідомим чоловіком.

Лебідь: Прівєтствую.

Чоловік: Владика, благословіть.

Лебідь: Бог благословить.

(розмова на побутові теми)

Чоловік (бідкається через війну): За шо то нам, за шо…

Лебідь (здивовано): А шо нема хіба за шо? Харашо порозмисли. Сам подивися… Що спішили до церкви?! Що співали на Хрещатику?! Як не як… Я протів те, що зараз робиться з їхньої сторони. Бо зараз тут ці чеченці, ці все страхіття, що робиться. Але ж тоже не треба дражнити собаку. Якщо ти маєш гарного пса, а буде ходити якась шмакодявка і буде дражнити, то пес як вискоче, що буде?…

(Далі розмова на побутові теми)

Лебідь: От і все. Якби совість мали, пост якийсь. Але ті тоже… 

Чоловік: Ніхто не поступиться зараз вже. Ні одні, ні другі.

Лебідь: Ну понімаєш… Ті не поступляться, бо знають за собою сили, мають чим. І вже сьогодні Херсон благовіствуй радость вєлію. Там уже прапора російські скрізь і все, все, все, а сюди… І люди довольні. Люди довольні! Он показують, я то не вмію, слава Богу, і не хочу. А показують по інтернеті. Ось і всьо. Ніхто не поступляться… Колись казали «буде війна Америки з Росією до останнього українця». Ще небагато осталось… Через те я кажу, що не будь у Львові… Не будь у Львові, зразу прєдупреждаю… Не будь десь близько, де є якась частина, там щось таке, якийсь завод.

9 березня 2022 року — Лебідь спілкується із невідомою жінкою.

(розмовляють російською)

Жінка: Владика, можете представить сегодня с Броваров ехал доктор-рентгенолог на работу, со своей женой и двое детей. Они бл..ди расстреляли!!!

Лебідь: Свои принесут больше вреда, мать, чем чужие! Ну вот пришли сегодня. Братья уходят, а они кричат: «Слава Украине!» Ну зачем это?! У нас разные братья есть. Зашли с автоматами в пещеры. Было СБУ, никто это ничего… Кто-то сказал, что на колокольне сидит какой-то наводчик. Кого наводить, куда наводить?! У нас все закрыто и где ту ракету найдешь и зачем оно нужно…

Жінка (перебиває): Не, владиченька. Это россияне расстреляли!

Лебідь: (пауза)

Жінка: Россияне расстреляли! 

Лебідь (тихо): Да… 

Жінка: Они в Богдановке. Они расстреляли! Они расстреляли!

Лебідь (тихо): А наши че делать… 

14 березня 2022 року — Лебідь спілкується із невідомим чоловіком.

Лебідь: Хто зна, що воно буде. Дивився сьогодні в Донєцк запустили ету «У» нашу… Начинена була желєзними шаріками. Там людей до 30 повбивав.

Співрозмовник: Де-де?

Лебідь: У Донєцк Україна запустила.

Співрозмовник: Вбивають людей…

Лебідь: Люди там страшне. Лежать. Нога вибита, рука вибита. Боже-боже, які сволочі. І нема на них суда божого.

Співрозмовник: Буде тіки не зразу.

Лебідь: Ну да. 

Співрозмовник: Буде тіки не зразу.

Лебідь:  Нічьо, прорвьомся!

Співрозмовник:  Да, а так всьо хорошо.

15 березня 2022 року — Лебідь спілкується із невідомою жінкою

(розмовляють російською)

Лебідь: Переговоры… Думаю… Чтоб не было после удара и по Ужгороду.

Жінка: Да, я тоже так думаю, владыченька! Потому что это же тоже Украини. Вы понимаете?

Лебідь: Ну там это все не Украина, будем говорить.

Жінка: Ну да. 

Лебідь: Там никто Украиной и не дышит. Там все Польша, там Венгрия, там вот, но все равно территориально это Украина, а народ там далеко не украинский. 

Жінка Да, я согласна, владыченька. 

…

Жінка: Я смотрела, что Лавру обстреляли, владиченька.

Лебідь: Не Лавру там. Но просто бомба положена.. (нерозбірливо) Потому что президент запретил наш делать какие-то распри между людьми. Ну, это националисты это делают.

16 березня 2022 року — Лебідь спілкується із невідомою жінкою.

(розмовляють російською)

Лебідь: Не надо мать, не надо поневиряться. Мы никому не нужны.

Жінка: Вот это правда.

Лебідь: Потому что Америка воюет с Россией до последнего украинца.

Жінка: Да! Да! О! О!

Лебідь: Вон Польша что вытворяет с нашими, в Румынии. А в Закарпатье вообще, говорят, — страшный суд.

Жінка: Да-да-да!

У судовому засіданні Лебідь називає обвинувачення видумками прокурора і СБУ.

— Цю людину, що розстріляли в машині вечором, я благословив йому взяти трьох дітей в сімʼю. Вони взяли трьох дітей і виховували. Там була хвора жінка — Надя. І мені, коли подзвонили і сказали, що розстріляли, конєшно, це було шоком. Це було для мене важко пережити… Що пишуть — це все неправда.

За висновками лінгвістичної експертизи, у висловлюваннях Лебедя є ознаки виправдування збройної агресії РФ проти України і окупації частини території України, представлення війни як внутрішнього громадянського конфлікту. Крім того, вбачаються ознаки розпалювання національної і релігійної ворожнечі, приниження національної честі і гідності українського народу.

Захист Лебедя стверджує, що висновки експерта є недопустими і неналежними доказами. Адвокат Микита Чекман повідомив у засіданні, що експерт відповів на питання, які слідчий йому не ставив. Сторона захисту вбачає у діях експерта «грубі порушення норм процесуального законодавства. Суддя сказала, що буде оцінювати ці докази в нарадчій кімнаті.

Лебедь упевнений у власній невинуватості і охоче виступає перед судом і людьми, які приходять підтримати його в судові засідання.

— Я дякую богу, що я маю сьогодні свідчити в свою правоту. Я нічого не зробив в житті такого, про що сьогодні говориться. Ви сьогодні чули — я ніколи не був на стороні російської агресії. Я любив і люблю свою землю. Те, що ви сьогодні чули, — там нема ні одного навіть натяку на те, що я щось маю проти. Лінгвістичні оцінки — я знаю, як вони робилися. Тому що ми приходили спілкуватися з тими професорами. Казали: «Владика, ми нічого не можемо зробити, тому що і з Міністерства юстиції, і з прокуратури, і з СБУ — дали з усіх сторін… Це було явно і в судах, як це робилося. Прокурор втік з Херсона*, здав мою батьківщину і сьогодні обвинувачує у своїх гріхах мене, що є неприпустимо і сором. Я згорів би з стида говорити неправду, як він сьогодні говорить.

Мені дуже було неприємно, як декілька разів по телебаченню казали: «От піймали московського попа в рясі». Я нікуди не уходив. Я лишаюся в своїй державі і буду. Я зробив у Лаврі те, що на моїх очах рушиться. Те, що зневажається, плюндрується. На сьогоднішній день тиснуть з усіх сторін — за електроенергію оштрафували ні за що. Є всі печатки і відключили один провід — 150 тисяч. Хотіли відрізати, але дякую деяким людям, які мені допомогли. 

_{* Прокурор Євген Завістовський, який представляє справу в суді, перевівся з Херсонської обласної прокуратури в Київську обласну ще в 2021 році. Сам Лебідь, згідно з офіційною біографією, народився у Рівненській області.}

У кожне засідання Лебідь прибуває зі свитою — представниками церкви і своїми прихожанками, які цілують йому руки і отримують благословення. 

У перерві в судовому засіданні прихильниці Лебедя дорікають прокурору, навіщо він переслідує владику. Але, як зʼясувалося, ці жіночки пишуть звернення ще й до суду.

Наприкінці чергового судового засідання суддя Світлана Гречана назвала прізвища трьох громадянок, які постійно подають клопотання до суду стосовно Лебедя.

— Подаєте прохання, звернення, наводите свої доводи, просите їх розглянути, надати відповідь. Ми не маємо такого правового порядку відповідати вам на такі клопотання, — пояснила суддя.

Одна з них — бабуся з паличкою — підтвердила, що вона в залі. 

— З психологічної точки зору, то якщо ви вже прочитали, то невидимо ота наша любов передається і вам. Тому ми й пишем клопотання. Під лежачий камінь вода тоже тече… — сказала жінка, звертаючись до судді.

У наступному засіданні суд продовжить досліджувати понад годинне інтервʼю Лебедя каналу Новини.Live «Завжди влада України воювала проти церкви» від 31 березня 2023-го. У розмові з журналісткою він критикує владу за виселення церкви Московського патріархату із Києво-Печерської лаври. Після цього інтервʼю 1 квітня 2023 року, Лебедю офіційно вручили підозру. Митрополит провів три тижні у СІЗО і звільнився під заставу в 33 мільйони гривень, на яку для нього, начебто скидалися віряни.

Якщо суд визнає Лебедя винуватим, йому загрожує до 8 років позбавлення волі.

---

Ірина Салій, «Судовий репортер»