Печерський районний суд Києва вже більше року розглядає по суті справу колишнього намісника Києво-Печерської лаври Павла Лебедя. Його звинувачують у виправдуванні збройної агресії РФ проти України, розпалюванні національної і регіональної ворожнечі, приниженні національної честі і гідності українського народу.
У двох останніх засіданнях суд завершив прослуховування записів телефонних розмов Лебедя з вірянами і представниками церкви.
Ці записи показують ставлення Лебедя до повномасштабної війни і змін у середовищі Української православної церкви Московського патріархату.
. . .
1 березня 2022 року — Лебідь спілкується із невстановленою жінкою.
Жінка: Спаси господи! Ета ми так трошечки. Ну а і сьогодні була на епархії, сестри владика визивав і сказали шоби патріарха [Кирила] не поминати. Тому я хотіла запитати, чи то правильно, чи ні?
Лебідь: Матушка, я буду поминати. Нас ніхто нічого не казав.
Жінка: Нам також ніхто нічого не казав.
Лебідь: Це владика Сергій там в Почаєві?
Жінка: Тернопіль, ага.
Лебідь: Нібито, матушка, патріарх нас молотить? Хай тоді Папу Римського забудуть в Україні, тож він благословляє продавати оружиє, він.
Жінка: Ну то так. Я не знаю, чи можна, щоб ми поминали. Нам ніхто нічого не каже.
Лебідь: Конєшно поминайте. Ви ж не получили письмового указу. Поминайте й нікого не слухайте.
Жінка: Добре, владико. Спаси господи!
. . .
1 березня 2022 року — Лебідь сварить монаха Києво-Печерської лаври за образливі дописи про російського президента Путіна.
Лебідь: Ото, що ти сьогодні пишеш… Оті всякі в інстраграмах — мені показали люди. Ти не боїшся бога?
Монах: Владика, не боюсь зовсім.
Лебідь: А ти нєвєруючій?!
Монах: Ні-ні. Владико, в мене нема страху, що я неправий.
Лебідь: А в чом ти правий? Коли ти крав у Лаврі, я приходив, ти робив, що хотів. Ти мав страх тоді?
Монах: Владика, я не крав!
Лебідь: А що ти робив?
Монах: Працював на послушаніє.
Лебідь: І послушаніє я тобі ставив обманювати?! 300 тисяч доларів із Казахстана?
Монах: Владика, не вірте Феодорі. Повірте мені…
Лебідь: А я, слухай, я тобі прочитаю: «Ті, хто підтримав путінську війну проти України, повинні бути відлучені від причастя на декілька років».
Монах: Ну вони учасники кровопролиття. Тому що Путін пішов на Україну, він обʼявив…
Лебідь: А ти не чув, коли кричав: «Путін — хуйло!». Ти не думав, що ти робиш?
Монах: Тому що він зараз дійсно хуйло, владика.
Лебідь: А ти хто?
Монах: Я монах Києво-Печерської лаври.
Лебідь (ображено): До сьогоднішнього дня.
Монах: Будь ласка!
Лебідь: До сьогоднішнього дня. Я тобі запрещаю в богослужінні. Тому що ти, якщо ти монах, ти повинен закрити двері свого серця і заглянути в нього. Ти вор лаврський. Ти блуднік зі своєю подругою…
Монах: Будь ласка, говоріть, що хочете. Я перед богом ходив і ходжу, владико. І вас любив і поважав завжди.
Лебідь: Не треба мене любити.
Монах: Владико, я кажу як є. Я чесно кажу.
Лебідь: Якби ти мене любив і уважав як ігумена, ти не був би тим хуйлом, яке ти пишеш людям.
Монах: Владико, це моя совість пише. Не я.
Лебідь: Твоя совість — вона глуха. Це я зараз тобі кажу. В тебе совісті не було, коли ти крав…
Монах: Я вас поважаю та люблю….
Лебідь: Не треба мене поважати, ти поважай себе.
Монах: Але без совісті я не можу бути своєї.
Лебідь: В тебе її ніколи не було.
Монах: Владико, ваше право шо казать, я ж не спорю. Що вважаєте, кажіть. Але я кажу, як є.
Лебідь: Ти памʼятаєш монашеский постриг? Візьми прочитай. А завтра прийдеш до мене після акафесту. Це буде наша з тобою остання [зустріч]. Тому що ти, скотіна, робиш разом із Полікарпом і з другими бунт у Лаврі. Монах істінний — він молиться не за Путіна, він молиться за весь світ. І Путін нічого поганого не зробив мені, то щоб ти його (нерозбірливо)…
Монах: Владико, ну от послухайте мене. Я вас дуже люблю…
Лебідь: Мені нема що слухати! Ти не був у Луганську?! Я не проти Путіна і не проти України.
Монах: Якби ви мені дали слово. Я до вас з любовʼю, чесне слово, повірте. В мене нема до вас ненависті.
Лебідь: Я просто дивлюся і ужасаюся вашому бездарʼю. Ви прийшли в церкву…
Монах: Я завжди ходив перед богом і жив по совісті, повірте.
Лебідь: Ти ніколи не ходив перед богом. Тому що злодій не може бути перед богом чистий.
Монах: Владико, кажіть, що хочете. Я кажу, що я не крав.
Лебідь: Я тобі можу підняти. Тобі покликати Єронтія?
Монах: Та кличте кого завгодно! Все, що було, воно залишилось у Лаврі. У мене немає ні копійки.
Лебідь: Ти пізніше передав навіть ту трубу, яку ти купив для своїх… (нерозбірливо)
Монах: Владико, кажіть, що хочете. Але якщо я скажу, що я крав, то я збрешу.
Лебідь: А ти просто брав?
Монах: Я не крав, владико. Всі гроші, що в мене були, вони в лаврі.
Лебідь: Іуда тоже не казав, що він крав. Тільки потім кинув серебренники… Да будуть вони тобі оті слова до сьогоднішнього вечора — хай повернуться і твоїй всій родині.
Монах: Владико, зупиніться!
Лебідь: Це ти зупинися! Ти священник! Ти бидло, а не священник!
Монах: Що хочете кажіть. Але я з брехнею не можу погодитися.
Лебідь: Да будь ти проклят!!!
. . .
4 березня 2022 року — Лебідь спілкується із невідомою жінкою.
Жінка: Це надо щоб було порозуміння друг з другом.
Лебідь: А цим і не буде, тому шо оці придурки, які там в Америці, маразмат один і другий, ми молимся за мир в Україні і тут же зброю пхає. Такі, цей, осуждають патріарха, чого ж ви Папу не осуждаєте, який явно воює на стороні агресора, на стороні фашистів, «агресор» це слово таке… Поставляють сюди зброю, поставляють бандитів проти свого народу. Я ж тоже не вчорашній і бачу і знаю. Поетому так воно. Як убʼють, мать, то молися.
Жінка: Я вчора тоже так, господи, говорила з Ксенією, з бухгалтершою нашою. Ой, шо вам сказать. Хоч порозуміння хай на тій стороні і на цій, щоб не страждали люди.
Лебідь: Так на тій стороні розуміють і ждуть, тільки на цій ніхто не розуміє. Понімаєш от брешуть. Розстріляли вчора машину наших людей, просто людей, бо вони думали, що їде агресор. Який агресори в Києві? Ти ж ви охороняєте з усіх сторін. Який агресор їм пише, що я сохраняю оружиє. Я протів оружия. Я взагалі осуждаю того придурка, який дав указ роздати оту зброю, випустити тюремщиків. Це унічтоженіє України.
Жінка: Да, два дня назад ішов з оружиєм сцикун, наркоман з собакою пʼяний по всій дорозі. Віктор каже: хай пройде, потім поїдем, бо боїмося.
Лебідь: Вчора в Чернівцях мені подзвонили, зайшли двоє з автоматами, набрали шо хотіли, показали автомат і вийшли. Кто был никем тот стал всем (Лебідь цитує рядок із гімну комуністичного «Інтернаціоналу» — ред.)
Жінка: Да.
Лебідь: А ти робиш. Хай помоляться разом з нами. Господь спасе тих, кого счітає нужним.
(говорять на побутові теми)
Жінка: Господи хоч би воно все бистріше закінчилося. Переговори тепер аж через три дня. Чого ж так довго, аж три дня ждать.
Лебідь: Ну потому шо в Америку довго треба ждать отвєта. А ті ж утікли всі американці. Тепер треба розказати як себе вести. От пишуть в ютубі, лупанули по тих лабораторіях американських в Києві та Одесі, щоб аж їх пиль розлетілася, якщо вона радіоактивна, то на дурних американців…
На фото — Лебідь тисне руку президенту РФ Владіміру Путіну під час отримання державної нагороди Росії у 2013 році у своїй резиденції у Києво-Печерській лаврі. Ліворуч сидить патріарх Московський і всієї Росії Кирилл
7 березня 2022 року — Лебідь спілкується із невідомою жінкою.
(розмовляють російською)
Жінка: Алло, добрый день.
Лебідь: Добрый день, мать.
Жінка: Мне тут в церковь… (нерозбірливо)
Лебідь: Чего?
Жінка: Вот Путин виноват і Кирилл виноват. Кто будет стоять отвечать. Я сама грешна.
Лебідь: А ви спросите, а я с вами не в одном котле сижу (нерозбірливо) Подите к нему, к Путину (нерозбірливо) Ви так кричали всякую гадость на Путина. Чего ж ви не сказали, что наши плохо поступают?!
Жінка: Вчера там накинулась на меня: «Уйди отсюда с храма». Да кто ты такая, бл..дь. «Ты на нашей земле тут». Я говорю, земля господняя, не твоя, говорю. Ты попадешь в землю или не попадешь — никто не знает.
. . .
8 березня 2022 року — Лебідь спілкується із невідомим чоловіком.
Лебідь: Прівєтствую.
Чоловік: Владика, благословіть.
Лебідь: Бог благословить.
(розмова на побутові теми)
Чоловік (бідкається через війну): За шо то нам, за шо?!
Лебідь (здивовано): А шо нема хіба за шо? Харашо порозмисли. Сам подивися… Що спішили до церкви?! Що співали на Хрещатику?! Як не як… Я протів те, що зараз робиться з їхньої сторони. Бо зараз тут ці чеченці, ці все страхіття, що робиться. Але ж тоже не треба дражнити собаку. Якщо ти маєш гарного пса, а буде ходити якась шмакодявка і буде дражнити, то пес як вискоче, що буде?…
(Далі розмова на побутові теми)
Лебідь: От і все. Якби совість мали, пост якийсь. Але ті тоже…
Чоловік: Ніхто не поступиться зараз вже. Ні одні, ні другі.
Лебідь: Ну понімаєш… Ті не поступляться, бо знають за собою сили, мають чим. І вже сьогодні Херсон благовіствуй радость вєлію. Там уже прапора російські скрізь і все, все, все, а сюди… І люди довольні. Люди довольні! Он показують, я то не вмію, слава Богу, і не хочу. А показують по інтернеті. Ось і всьо. Ніхто не поступляться… Колись казали «буде війна Америки з Росією до останнього українця». Ще небагато осталось… Через те я кажу, що не будь у Львові… Не будь у Львові, зразу прєдупреждаю… Не будь десь близько, де є якась частина, там щось таке, якийсь завод.
. . .
9 березня 2022 року — Лебідь спілкується із невідомою жінкою.
(розмовляють російською)
Жінка: Владыка, можете представить, сегодня с Броваров ехал доктор-рентгенолог на работу, со своей женой и двое детей. Они бл..ди расстреляли!!!
Лебідь: Свои принесут больше вреда, мать, чем чужие! Ну вот пришли сегодня. Братья уходят, а они кричат: «Слава Украине!» Ну зачем это?! У нас разные братья есть. Зашли с автоматами в пещеры. Было СБУ, никто это ничего… Кто-то сказал, что на колокольне сидит какой-то наводчик. Кого наводить, куда наводить?! У нас все закрыто и где ту ракету найдешь и зачем оно нужно…
Жінка (перебиває): Не, владыченька. Это россияне расстреляли!
Лебідь: (пауза)
Жінка: Россияне расстреляли!
Лебідь (тихо): Да…
Жінка: Они в Богдановке. Они расстреляли! Они расстреляли!
Лебідь (тихо): А наши че делать…
. . .
14 березня 2022 року — Лебідь спілкується із невідомим чоловіком.
Лебідь: Хто зна, що воно буде. Дивився сьогодні в Донєцк запустили ету «У» нашу… Начинена була желєзними шаріками. Там людей до 30 повбивав.
Співрозмовник: Де-де?
Лебідь: У Донєцк Україна запустила.
Співрозмовник: Вбивають людей…
Лебідь: Люди там страшне. Лежать. Нога вибита, рука вибита. Боже-боже, які сволочі. І нема на них суда божого.
Співрозмовник: Буде тіки не зразу.
Лебідь: Ну да.
Співрозмовник: Буде тіки не зразу.
Лебідь: Нічьо, прорвьомся!
Співрозмовник: Да, а так всьо хорошо.
. . .
15 березня 2022 року — Лебідь спілкується із невідомою жінкою
(розмовляють російською)
Лебідь: Переговоры… Думаю… Чтоб не было после удара и по Ужгороду.
Жінка: Да, я тоже так думаю, владыченька! Потому что это же тоже Украина. Вы понимаете?
Лебідь: Ну там это все не Украина, будем говорить.
Жінка: Ну да.
Лебідь: Там никто Украиной и не дышит. Там все Польша, там Венгрия, там вот, но все равно территориально это Украина, а народ там далеко не украинский.
Жінка: Да, я согласна, владыченька.
(говорять на побутові теми)
Жінка: Я смотрела, что Лавру обстреляли, владыченька.
Лебідь: Не Лавру там. Но просто бомба положена.. (нерозбірливо) Потому что президент запретил наш делать какие-то распри между людьми. Ну, это националисты это делают.
. . .
16 березня 2022 року — Лебідь спілкується із невідомою жінкою.
(розмовляють російською)
Лебідь: Не надо мать, не надо поневиряться. Мы никому не нужны.
Жінка: Вот это правда.
Лебідь: Потому что Америка воюет с Россией до последнего украинца.
Жінка: Да! Да! О! О!
Лебідь: Вон Польша что вытворяет с нашими, в Румынии. А в Закарпатье вообще, говорят, — страшный суд.
Жінка: Да-да-да!
У судовому засіданні Лебідь називає обвинувачення видумками прокурора і СБУ.
— Цю людину, що розстріляли в машині вечором, я благословив йому взяти трьох дітей в сімʼю. Вони взяли трьох дітей і виховували. Там була хвора жінка — Надя. І мені, коли подзвонили і сказали, що розстріляли, конєшно, це було шоком. Це було для мене важко пережити… Що пишуть — це все неправда.
За висновками лінгвістичної експертизи, у висловлюваннях Лебедя є ознаки виправдування збройної агресії РФ проти України і окупації частини території України, представлення війни як внутрішнього громадянського конфлікту. Крім того, вбачаються ознаки розпалювання національної і релігійної ворожнечі, приниження національної честі і гідності українського народу.
Захист Лебедя стверджує, що висновки експерта є недопустими і неналежними доказами. Адвокат Микита Чекман повідомив у засіданні, що експерт відповів на питання, які слідчий йому не ставив. Сторона захисту вбачає у діях експерта «грубі порушення норм процесуального законодавства». Суддя сказала, що буде оцінювати ці докази в нарадчій кімнаті.
Лебедь упевнений у власній невинуватості і охоче виступає перед судом і людьми, які приходять підтримати його в судові засідання.
— Я дякую богу, що я маю сьогодні свідчити в свою правоту. Я нічого не зробив в житті такого, про що сьогодні говориться. Ви сьогодні чули — я ніколи не був на стороні російської агресії. Я любив і люблю свою землю. Те, що ви сьогодні чули, — там нема ні одного навіть натяку на те, що я щось маю проти. Лінгвістичні оцінки — я знаю, як вони робилися. Тому що ми приходили спілкуватися з тими професорами. Казали: «Владика, ми нічого не можемо зробити, тому що і з Міністерства юстиції, і з прокуратури, і з СБУ — дали з усіх сторін…» Це було явно і в судах, як це робилося. Прокурор втік з Херсона*, здав мою батьківщину і сьогодні обвинувачує у своїх гріхах мене, що є неприпустимо і сором. Я згорів би з стида говорити неправду, як він сьогодні говорить.
Мені дуже було неприємно, як декілька разів по телебаченню казали: «От піймали московського попа в рясі». Я нікуди не уходив. Я лишаюся в своїй державі і буду. Я зробив у Лаврі те, що на моїх очах рушиться. Те, що зневажається, плюндрується. На сьогоднішній день тиснуть з усіх сторін — за електроенергію оштрафували ні за що. Є всі печатки і відключили один провід — 150 тисяч. Хотіли відрізати, але дякую деяким людям, які мені допомогли.
* Прокурор Євген Завістовський, який представляє справу в суді, перевівся з Херсонської обласної прокуратури в Київську обласну ще в 2021 році. Сам Лебідь, згідно з офіційною біографією, народився у Рівненській області.
У кожне засідання Лебідь прибуває зі свитою — представниками церкви і своїми прихожанками, які цілують йому руки і отримують благословення.
У перерві в судовому засіданні прихильниці Лебедя дорікають прокурору, навіщо він переслідує владику. Але, як зʼясувалося, ці жіночки пишуть звернення ще й до суду.
Наприкінці чергового судового засідання суддя Світлана Гречана назвала прізвища трьох громадянок, які постійно подають клопотання до суду стосовно Лебедя.
— Подаєте прохання, звернення, наводите свої доводи, просите їх розглянути, надати відповідь. Ми не маємо такого правового порядку відповідати вам на такі клопотання, — пояснила суддя.
Одна з тих, хто пише ці листи, — бабуся з паличкою — підтвердила, що вона в залі.
— З психологічної точки зору, то якщо ви вже прочитали, то невидимо ота наша любов передається і вам. Тому ми й пишем клопотання. Під лежачий камінь вода тоже тече… — сказала жінка, звертаючись до судді.
У наступному засіданні суд продовжить досліджувати понад годинне інтервʼю Лебедя каналу Новини.Live «Завжди влада України воювала проти церкви» від 31 березня 2023-го. У розмові з журналісткою він критикує владу за виселення церкви Московського патріархату із Києво-Печерської лаври. Після цього інтервʼю 1 квітня 2023 року, Лебедю офіційно вручили підозру. Митрополит провів три тижні у СІЗО і звільнився під заставу в 33 мільйони гривень, на яку для нього, начебто скидалися віряни.
Якщо суд визнає Лебедя винуватим, йому загрожує до 8 років позбавлення волі.
Ірина Салій, «Судовий репортер»
16
0
20
20
