Бородянський районний суд Київської області виправдав Гостомельського селищного голову Юрія Прилипка від звинувачень у шахрайському заволодінні $148 тис.

Про це повідомляє  «Судовий репортер»  з посиланням на вирок від 9 червня.

У 2006 році невстановлені особи познайомили потерпілого із депутатом Ірпінської міської ради Прилипком. Останній переконав нового знайомого у вигідності придбання земельних ділянок на території Гостомельської селищної ради по 500 доларів США за 0,01 га, а також запевнив, що допоможе з їх оформленням. Чоловік передав депутатові $148 тис. і отримав розписку, але в подальшому власником землі так і не став, і гроші йому також не повернули.

Почеркознавча експертиза підтвердила, що на розписці підписи обвинуваченого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений винуватим себе не визнав і відмовився давати показання та відповіді на запитання, зазначивши лише, що обставини інкримінованого йому діяння охоплюються нормами цивільно-правових відносин.

Потерпілий в судовому засіданні не дав показань, а з січня 2019 року в судові засідання не взагалі не з’являвся. Спочатку потерпілий та його адвокат постійно посилались на сімейні обставини, що не дають прибути в суд, а з березня 2020 – свою неявку вже ніяк не пояснювали.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов’язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов’язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Суд вважає, що належно забезпечив права потерпілого щодо його участі в судових засіданнях. Враховуючи численні неявки протягом тривалого часу, суд визнав за можливе закінчити з’ясування обставин та перевірку їх доказами за відсутності потерпілого і його представника.

Була допитана як свідок жінка, яка начебто купувала землю разом із потерпілим. Вона дала $48 тис., а потерпілий решту $100 тис. Однак у розписці чомусь написано, що гроші отримано від однієї особи. Згодом обвинувачений передав їм із потерпілим заповіти на ділянки, але не в тій місцевості, що вони домовлялися. Тоді вони почали вимагати повернути гроші, але депутат ухилявся від зустрічей, виправдовувався економічною кризою в країні. У 2009 році стало відомо, що довіреності і заповіти на землю анульовані.

Показання також дав чоловік, чий батько 1929 р.н. був членом колгоспу і хотів продати частину земельного паю. З цього приводу він спілкувався з обвинуваченим, їздив до нотаріуса і оформив довіреність і заповіт на двох осіб, яких назвав обвинувачений. Вони отримали гроші і купили собі з батьком по машині, а за пару років батько пішов до нотаріуса і анулював довіреність та заповіт. Грошей вони нікому не повертали.

Ще один чоловік розповів, що обвинувачений допоміг йому купити будинок і кілька земельних ділянок, але було два випадки, коли гроші взяв і нічого не зробив і начебто до цих пір обіцяє гроші повернути.

Суд із показань свідків зробив висновок, що обвинувачений після одержання 148 тис. доларів вживав певні заходи, передавав кошти іншим особам – власникам земельних ділянок для оформлення права на землю на користь потерпілого.

Правомірність дій щодо оформлення права на землю на користь потерпілого не є предметом доказування у даній справі і суд не дає оцінки їх відповідності вимогам чинного законодавства.

Водночас, той факт, що обвинувачений передавав кошти власникам ділянок для оформлення права на землю для потерпілого особам, а невиконання угоди було пов’язано, в тому числі і з діями третіх осіб, підтверджує доводи сторони захисту, що обвинувачений не мав на меті лише привласнити ці кошти і не виконувати взятих на себе зобов’язань.

Суд вирішив, що прокурором не надано достатніх, належних і допустимих доказів наявності в особи прямого умислу на шахрайське заволодіння грошовими коштами без виконання свого зобов’язання перед потерпілим. Обвинуваченого повністю виправдали.

Цікаво, що за тиждень до вироку сайт «Моя Київщина» повідомив, що Гостомельського селищного голову засудили до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

«Під час зачитування вироку суду голові Гостомельської селищної ради Юрію Прилипку стало зле, він втратив свідомість. З огляду на погіршення самопочуття підсудного, розгляд справи перенесено на декілька тижнів. Щоправда, залишається формальність – зачитати вирок суду та відправити Прилипка за ґрати», – писало видання.

Через тиждень сайт опублікував новину, що «Прилипка поки що не посадять на 10 років» із посиланням на пост у Фейсбуці самого Прилипка.

18

0

20

20