Голосіївський суд Києва скасував повідомлення про підозру жінці, яка працювала у Верховному суді і підозрювалася у шахрайстві та підбурюванні до надання хабара суддям.

Про це повідомляє «Судовий репортер»  із посиланням на ухвалу від 22 липня.

У 2019 році Баришівський суд Київської області задовольнив позов громадянина Святненка про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком. Апеляція залишила рішення без змін. У листопаді 2020-го справою зайнявся Верховний суд.

За матеріалами справи, 24 листопада 2020 року Святненко зустрівся у ресторані зі своїм знайомим, який є директором юридичної компанії, і розповів про розгляд своєї справи у Верховному суді. У співрозмовника начебто виник намір на заволодіння грошима Святненка шляхом обману.  Не маючи будь-яких повноважень у сфері правосуддя і впливу на суддів, співрозмовник заявив, що рішення може бути винесено на його користь. За версією слідства, усвідомлюючи неможливість самостійно реалізувати свій план, чоловік залучив співробітницю Верховного Суду, яка використовуючи особисті зв’язки з працівниками апарату Верховного Суду могла отримувати та передавати інформацію про хід розгляду цивільної справи.

У подальшому було озвучено суму неправомірної вигоди – 10 тисяч доларів для суддів, ще по 1 тисячі гривень для посередника і співробітниці Верховного суду. 19 січня 2021 під час зустрічі юрист уточнив, 10 тисяч доларів треба передати суддям до прийняття рішення і ще 5 тисяч після.

27 січня 2021-го о 8 год. 29 хв. біля АЗС «WOG» на Севастопольській площі відбулася передача 10 тисяч доларів, після чого юрист був затриманий. Того ж дня підозру повідомили і співробітниці Верховного суду.

Адвокат оскаржив повідомлення про підозру. За змістом підозри, жінка «працювала у Верховному суді, та, використовуючи свої особисті зв’язки з працівниками апарату Верховного Суду могла отримувати та передавати … інформацію про хід розгляду справи…». Захист доводив, що таке припущення органу досудового розслідування не може бути кваліфіковане за відповідними статтями Кримінального кодексу (ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України).

У тексті повідомлення про підозру наводяться можливі дії підозрюваної, за які кримінальна відповідальність законом не передбачена, зокрема те, що жінка працювала у Верховному Суді та могла отримувати та передавати інформацію про хід розгляду справи. Окрім того, взагалі не зазначено конкретних дій, які громадянка нібито вчиняла у певному місці та часі, а саме щодо шахрайського заволодіння чужим майном за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, та у підбурюванні до надання неправомірної вигоди суддям.

Суд дійшов висновку, що кваліфікація дій особи не відповідає змісту підозри, що є грубим порушенням вимог КПК.

Суд скасував повідомлення про підозру і зобов’язав керівника Київської міської прокуратури або уповноваженого прокурора внести інформацію до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Вищезгаданий Максим Святненко є заявником у декількох кримінальних справах, зокрема щодо судді Подільського суду Києва Войтенко і колишнього заступника керівника апарату цього ж суду, в аналогічному провадженні щодо голови Баришівського суду Лисюка.

10 липня 2020-го біля входу до Оболонського суду Києва затримали адвоката, який нібито підбурював представника клієнта до передачі 570 тисяч гривень неправомірної вигоди судді. Потерпілим у цій справі також є Святненко.

У серпні 2019 Святненко також відомий  подібною участю у справі заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрія Гримчака. Раніше Святненко брав участь у конкурсі на посаду в НАБУ – начальника відділу по роботі зі свідками та заявниками.

18

0

20

20