14 липня у засіданні Шевченківського суду Києва очікували очільника поліції Київської області Андрія Нєбитова, щоб допитати з приводу жорсткого вбивства 3,5 роки тому Ірини Ноздровської. Наступного дня після виклику до суду Нєбитов отримав від президента Зеленського звання генерала.
Слідча Лідія Лучинська, яка займалась справою Ноздровської і тепер працює в Головному слідчому управлінні Нацполіції, вже кілька разів не з’являлась на засідання і двічі суд ухвалював рішення про її примусовий привід, який так і не вдалося виконати.
Нагадаємо, що Нєбитова чутно на записах НСРД, як він спілкувався із затриманим Россошанським, переконуючи його зізнатися, обіцяючи більш м’яке покарання за вбивство в стані афекту. В розмові із Россошанським Нєбитов дозволяв собі негативно висловлюватися про покійну та її родину.
- Читайте також – Справа Ноздровської: начальник поліції Нєбитов розповідав Россошанському, що дочка вбитої щаслива, і носив йому продукти
Минулого тижня дочка вбитої Анастасія Ноздровська розмістила у Фейсбуці анонс засідання, в якому буде допитано Андрія Нєбитова, і отримала погрози від користувачів, яких вдалося ідентифікувати як працівників поліції. Найбільше, з її слів, себе проявила Людмила Першин, відома як консультантка Нєбитова.
Наприклад, Першин написала, що дівчина вирішила пропіаритися на цій справі, бо їй не вистачає грошей. Ввечері того ж дня потерпіла отримала в особисті повідомлення погрозу, що якщо не закриє свого рота, то закінчить, як її мама.
Суд поінформував, що на стадії слідства до родичів Ноздровської було застосовано заходи безпеки. Після передачі справи до суду поліція клопотала про їх скасування. Але суд не погодився і заходи залишив.
«Суд повторно окремо звернеться до поліції з нагадуванням, що заходи безпеки мають бути збережені. Рішення суд не приймав про скасування таких заходів», – зазначив суддя Слободянюк.
Дівчина сказала, що проживає окремо від бабусі з дідусем і поліція області повідомила, що не може надавати охорону потерпілим у двох локаціях.
Суд пообіцяв звернутися до Головного слідчого управління Нацполіції з приводу ефективності цих заходів.
Виїхали у відрядження, щоб не приходити на допити до суду
На чергове судове засідання співробітники поліції Нєбитов і Лучинська передали до суду одразу декілька заяв, пояснюючи причини своєї неявки.
12 липня Нєбитов повідомив, що наказом голови Нацполіції України відряджений в зону проведення Операції об’єднаних сил, але згоден дати показання по відеозв’язку. 13 липня він запропонував організувати допит у режимі відеоконференції зі Сватівським судом Луганської області. Але вже 14 липня надіслав до суду листа і просив перенести допит на іншу дату, про яку завчасно його повідомити.
Щодо слідчої Лучинської, то указом від 9 липня її відряджено до Житомирської області на період з 12 по 23 липня. Лучинську відправили в сусідню область виконувати «посадові обов’язки, які є поважними». Водночас слідча «з метою унинення маніпуляцій» просила допитати її по відеозв’язку із Корольовського райсуду Житомира. Потерпілі, почувши це, заперечливо захитали головами: вони проти.
— Я хочу побачити очі її і багато-багато дать запитань, – сказала мати вбитої Ноздровської. — Вони робили свою грязну роботу. Хай стануть тут, а не по відеоконференції. Хай тут стануть і скажуть, що вони наробили… Хай стануть і я подивлюся їм в очі.
Суддя почав роз’яснювати, що свідки знають про запланований допит, але не можуть прибути до суду.
— Це просто отговорки. Чотири засідання вона не була, – каже потерпіла про слідчу Лучинську.
Рішення про привід Лучинської суд ухвалив ще 30 червня, після її повторної неявки на допит. Саме після цього її відрядили в Житомирську область. До слова, з Києва до Житомира дорога машиною займає близько півтора години.
Адвокат Олексій Цибенко, який захищає обвинуваченого Юрія Россошанського, вважає, що слідча Лучинська банально ухиляється від допиту.
— Лучинська знала, що сьогодні буде і на наступне судове засідання вона викликається. Вона написала заяви, що нібито виїхала у відрядження. А до 12.07 вона з якої причини вона не з’являлася?! Здається, що причини надумані. Ці особи, мабуть, умисно виїхали у відрядження, щоб не прийти у судове засідання. Крім того, пан Нєбитов не повідомив, коли він із відрядження повертається. Не назавжди ж… Колись же повернеться, — зазначив Цибенко.
Суд вирішив вжити заходів для повторного виклику свідків Нєбитова і Лучинської для їх безпосередньої присутності в судовому засіданні. У разі неявки питання буде розглядатися повторно.
Ці ушкодження могли бути спричинені тільки одною людиною
14 липня допитали експерта Вадима Шевчука з Київського обласного бюро судово-медичної експертизи.
Після смерті тіло Ноздровської двічі проходило експертизу. Спочатку в судмедексперта В’ячеслава Сторожка з Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи (він уже дав показання у попередніх засіданнях). А через кілька днів провели комісійну експертизу і повторно відбувся розтин трупа. В цю комісію входив Шевчук і ще двоє експертів. Чому було дві експертизи, він пояснити так і не зміг.
Прокурор Кривошея: Враховуючи, що напрямок [ран] однаковий, якби це був не один нападник, а одночасно удари наносилися двома, трьома чи більше нападниками, чи збереглася б така подібність їхнього напрямку? Чи вони все ж таки заважали б один одному ці нападники, змінювався б напрямок?
Експерт Шевчук: Якби було декілька, то були б рани разні… однакових ран бути не могло.
Суддя Слободянюк: Ви виключаєте, що такі рани могли утворитися від дій декількох осіб?
Експерт Шевчук: Я вважаю, що ці ушкодження могли бути спричинені тільки одною людиною…
Суддя Слободянюк: Однією людиною, однією рукою?
Експерт Шевчук: Так.
…
Рана №10 має довжину близько 10 сантиметрів. На комісійну експертизу надавалися висновки експерта-криміналіста Вербицького, що довжина леза ножа складає 6 сантиметрів. Прокурор запитав, чи могла ця рана утворитися від такого ножа. Але експерт Шевчук відповів, що він не криміналіст і це не його компетенція. Тим часом, криміналіста Вербицького ще не допитували.
Згодом на запитання адвоката Шевчук все ж визнає, що глибина рани залежить від механізму і під яким кутом завдано удар — під гострим кутом буде довша рана.
Одна із ран удвічі вужча за ширину леза ножа.
— Усе залежить від того, яким чином вилучалось це лезо. Якщо під кутом 90 градусів, одна довжина, якщо під гострим… – почав говорити експерт.
— Ви самі собі вірите в те, що Ви кажете?! — вигукнула мати вбитої.
Катерина Дуняк принесла в суд муляж ножа, який вважається знаряддям вбивства, і демонструвала його суддям і експерту.
На слідчому експерименті Россошанський показав, як завдав три удари. Пізніше експерти вирішать, що рани в Ноздровської не могли виникнути так, як показав Россошанський, за винятком одної рани на шиї (одної із 17).
Прокурор запитав, чому саме ця рана, але експерт Шевчук сказав, що не має відповіді. Він узагалі не пригадує, чи дивилась комісія відео експерименту. Саме відео триває майже чотири години — зйомка велася вночі.
Суддя Слободянюк прийшов на допомогу.
— За текстом висновку можна зрозуміти, що експертами переглядався відеозапис. Якщо це зазначено у висновку, це відповідає дійсності? Чи, можливо, хтось радив Вам написати у висновку, що переглядався відеозапис, а фактично — не переглядався? — поцікавився Слободянюк.
— Таке не може бути, — швидко відповів Шевчук.
Зрештою, експерт попросив дати йому подивитися висновок, бо він уже не пам’ятає його: минуло 3,5 роки.
Шевчук каже, що на тілі вбитої не бачив слідів від утримання, зв’язування і т.п. Синці на тілі, на думку експерта, утворилися за короткий час до смерті — до 5 хвилин. Раніше експерт Сторожко повідомив, що між синцями і ножовими ударами могло пройти 45 хвилин або й година. Шевчук каже, що не знає, на підставі чого Сторожко так відповідав.
Катерина Дуняк — мати вбитої Ноздровської — обурена і не вірить експерту, що вбивця був один.
— От вбили мою дитину. Вона впала. Може буть, що не було ні краплі крові на місці злочину? — запитала потерпіла.
— Такого не може бути, – сказав Шевчук.
Однак на зупинці маршрутки, що вважається місцем нападу, так і по шляху до річки, яким Россошанський нібито ніс тіло убитої, не виявлено жодних слідів крові. У той же час причина смерті — масивна крововтрата.
За ці 10 ножів я чую перший раз
— Що Вам пояснювали працівники поліції, яка була необхідність у призначенні комісійної експертизи? Сторожко зробив розтин 2 січня, проводить експертизу. Навіщо слідчі доручили комісії проводити цю експертизу [через два дні]? Що вони Вам з цього приводу пояснювали? — запитав адвокат обвинуваченого.
— Вони нам нічого не пояснювали, винесли постанову і ми виконували, і проводили комісійну експертизу зразу через декілька днів, — відповів Шевчук.
— Є протокол повторного розтину від 5 січня 2018-го, де Ви у складі комісії у Вишгородському моргу проводили повторний розтин після Сторожка. Тобто досліджували повторно ті питання, які досліджував Сторожко.
— Так-так.
— Одне з найважливіших питань у цій справі — це знаряддя вбивства. Скажіть, серед комісії експертів Ви це питання обговорювали?.. Один із слідчих Макогон 3 січня виїжджав на місце злочину і неподалік від тіла виявив 10 ножів. Один із цих ножів у подальшому фігурує як знаряддя вбивства. 5 січня заступник керівника Нацполіції Аброськін давав інтерв’ю журналістам… Він говорить: «Ми знайшли 10 ножів… Ми спілкувались з експертами, що не можуть ці ножі, жоден із цих ножів, бути знаряддям вбивства», – цитував адвокат Аброськіна. «На місці працювали водолази. На дні річки знайшли різні комплекти ножів. Яким чином вони там опинились — питання. Знайшли окремо ще один ніж (мова про те, що буде визнано знаряддям вбивства — ред.). Але за розміром леза жоден із цих ножів не підходить. Вони не є знаряддям злочину». Генерал, заступник керівника поліції не міг же сам це придумати. Він, мабуть, консультувався з експертами, в тому числі, з Вами, яке знаряддя вбивства, — сказав адвокат.
— Про те, що Ви говорите, я особисто зараз чую перший раз. Можливо, Аброськін контактував з Петром Петровичем Вербицьким. Це експерт-криміналіст. За ці 10 ножів я чую перший раз, — відповів експерт Шевчук.
— До моменту затримання Россошанського ніж, який був вилучений, керівники поліції казали, що він не може бути знаряддям вбивства, бо не підходить за розміром. А після затримання посилаються на ваші висновки, що це знаряддя злочину, — говорив захисник.
Експерт каже, що в комісії про ці вилучені ножі нічого не знали і їх не обговорювали. Водночас у висновку експертизи йдеться про завдання тілесних ушкоджень колючо-ріжучим предметом, індивідуальні ознаки якого не виявлені, і походження ран від одного предмета не виключається.
Шевчук розповів, що на засіданні комісії зачитали результат дослідження криміналіста Вербицького, і погодилися з цим висновком. «Ми погодилися, бо мали всі для цього підстави», — коротко пояснив він.
Наступне засідання призначено на 21 липня. Попередньо планується допит Лучинської, попри її відрядження у сусідню Житомирську область. Також суд має допитати експерта-криміналіста Вербицького.
Крім того, суд має розглянути клопотання дочки вбитої про перевірку обвинуваченого Россошанського на поліграфі.
***
29 грудня 2017 року до Вишгородського управління поліції близько 19.59 год. надійшло повідомлення Анастасії Ноздровської, що її мати зникла дорогою додому. 30 грудня зареєстровано кримінальне провадження.
1 січня 2018-го тіло Ірини Ноздровської знайшли в річці біля села Демидів, де вона проживала. На шиї було 17 ножових поранень.
У злочині звинуватили Юрія Россошанського — батька Дмитра Россошанського, який у 2015 році машиною збив на смерть молодшу сестру Ірини. Остання займалась розслідуванням цієї справи і добивалась покарання винного. Між двома сім’ями два роки тривав сильний конфлікт. Ноздровська та її родичі начебто постійно при зустрічі називали Россошанського-батька вбивцею.
За два дні до смерті Ірини суд не відпустив під амністію сина Россошанського, засудженого за ДТП до 7 років в’язниці. У молодого чоловіка не виявили в крові алкоголю, тобто не було обтяжуючої обставини і він підпадав під амністію. Але через відсутність записів судового засідання суд скасував вирок першої інстанції і повернув справу на новий розгляд, а хлопця залишив під вартою.
У липні 2019-го Апеляційний суд підтвердив вирок Россошанському-молодшому – 7 років позбавлення волі. У січні 2020 він вийшов на свободу за амністією.
На стадії розслідування вбивства Ноздровської старший Россошанський визнав провину. Він розповів, що вбив жінку після виходу із маршрутки, коли вона почала кричати на нього. А далі 65-річний чоловік ніс тіло півтора кілометра, закинувши собі на плече, і скинув з моста в річку. Одяг вбитої він нібито забрав додому і спалив у пічці.
Згодом в суді Россошанський відмовився від попередніх показань і в лютому 2020 заявив, що взяв вину на себе під тиском поліції в обмін на звільнення сина. На записах зафіксовано, що працівники поліції розповідали йому про можливість більш м’якого покарання у випадку, якщо вбивство скоєно у стані афекту.
Рідні вбитої сумніваються у версії обвинувачення, а саме, що Россошанський міг сам це зробити і не мав співучасників.
Ірина Салій, «Судовий репортер»
22
0
20
20
