Печерський суд визнав недійсними договори дарування квартири і садового будинку, укладені між Валерієм Постним і його матір’ю 6 років тому.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на рішення суду від 21 грудня.
Наразі в реєстрі опублікована тільки вступна і резолютивна частина рішення. Тому невідомо, які саме аргументи наводила Ганна Постна.
Як свідчать витяги з реєстру нерухомості, квартиру і садовий будинок Валерій Постний отримав від матері у подарунок в листопаді 2011 року.
Йдеться про трикімнатну квартиру площею 75 кв.м. у будинку по вул.Грушевського, 9 і садовий будинок на 57,5 кв.м. в Обухівському районі, біля села Старі Безрадичі в садовому товаристві «Росинка».
Цивільний позов матері до сина розглядався більше року. Суд відкрив провадження у справі ще в листопаді 2016 р.
Цивільний позов матері до сина розглядався більше року. Суд відкрив провадження у справі ще в листопаді 2016 р.

У рішенні суду сказано, що у 2011 році укласти договір дарування жінці запропонував
її син. Вона погодилась, оскільки чоловік помер і вона залишилось проживати одна.
Син зобов’язувався забезпечувати її доглядом, харчуванням, утримувати до смерті, взамін отримуючи будинок. Після смерті чоловіка син часто навідував її та справно допомагав з побутовими проблемами.
Але віднедавна Постний наче перестав приділяти матері увагу, і вона мусила звертатися до родича, який погодився доглядати її, якщо вона укладе з ним договір довічного утримання.
За словами жінки, вона почала збирати документи для підписання договору. «Під час отримання в бюро технічної інвентаризації документів на квартиру позивач дізналася, що фактично між нею та відповідачем було укладено договір дарування, чого остання не бажала», – йдеться у матеріалах суду.
Ганна Постна вважає, що договір дарування був укладений внаслідок помилки.
Позивачка наголосила, що їй 80 років, вона часто хворіє і потребує стороннього догляду. (1 січня 2018 Ганні Постній виповнилося 82)
Сама жінка до суду не з’явилася. Адвокат подав через канцелярію заяву, в якій просив розглянути справу за її відсутності.
Від її сина також ніхто не прибув. Через канцелярію надійшла заява, що Валерій Постний визнає позовні вимоги і не заперечує проти їх задоволення.
Як відомо, Валерій Постний є обвинуваченим у так званій «газовій справі». Слідство відводить йому роль співорганізатора схем Онищенка з розкрадання газу, видобутого за договорами спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування». Збитки держави оцінюють у понад 740 млн грн.
Справу проти Постного і ще 7 осіб передано в Солом’янський суд, але розгляд вже півроку не може розпочатися.
Валерій Постний рік утримувався в СІЗО і тільки влітку 2017 опинився на свободі, після того як суд зменшив йому заставу до 10 млн грн.
Після повідомлення про підозру Постний перестав ходити і його довелось доставляти
до суду на каталці. Згодом він почав пересуватися в інвалідній колясці. Постний стверджує, що це наслідки операції на хребті.
Раніше Валерій Постний тривалий час проживав у Німеччині, в Берліні, мав там зареєстроване місце проживання. Крім того, в матеріалах справи він зазначений як менеджер німецької компанії «Оптімал Логістик».
У 2017 син Постного – Антон – намагався зняти арешт із $250 тис і 180 тис євро, вилучених з його банківських сейфів, але програв позов у всіх інстанціях. 26-річний хлопець стверджував, що це його гроші, оскільки у 2016 він продав свою квартиру по вул.Десятинній,13 за понад 10 млн грн.
Суд вирішив, що Постний-молодший не довів, що це саме ті гроші, які він отримав від продажу нерухомості. Зокрема, не підтвердив, що міняв гривні на долари і євро.
Суд звернув увагу, що Антон Постний і його батько в один день винайняли в банку сусідні сейфи.
Крім того, в матеріалах суду була копія апеляційної скарги Вікторії Зайцевої, екс-дружини Постного, з якою він розлучився у 1993 році. Жінка стверджувала, що арештовані гроші належать їй, а сину вона їх передала у безоплатне користування. У підсумку гроші лишились під арештом.