Апеляційний суд Києва скасував вирок підлеглим екс-директора Держцентру зайнятості Володимира Галицького від 2 квітня 2014 року і скерував справу на новий розгляд.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на ухвалу суду від 21 червня.

У 2014 всі четверо колишніх співробітників Держцентру зайнятості були засуджені до 2 років обмеження волі умовно.

Прокурор подав апеляцію, посилаючись на невідповідність висновків суду і м’якість вироку.

Апеляційний суд встановив, що обвинувачення було висунуто за ч.3 і ч.4 ст.368 КК (вимагання і отримання хабара) і прокурор не змінював обвинувачення та не висував додаткове. Суд виправдав обвинувачених за цими статтями за недоведеністю вчинення злочину.

Водночас суд першої інстанції за відсутності іншого обвинувачення сам сформулював нове обвинувачення та визнав осіб винними за ст.368-2. Прокурор мав право змінити обвинувачення чи висунути додаткове під час судового розгляду, але не зробив цього. Таким чином суд, як зазначає апеляційна інстанція, порушив ст.337 КПК щодо судового розгляду лише в межах висунутого обвинувачення. На цій підставі апеляція визнала вирок незаконним.

Прокурор просив апеляційний суд винести новий обвинувальний вирок, призначивши покарання від 9 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Але суд вирішив, що не може винести вирок у зв’язку з недоліками обвинувального акту. Суд вказав, що в акті відсутній виклад фактичних обставин злочинів, які прокурор вважає встановленими, натомість обвинувальний акт складається з формулювання обвинувачення окремо щодо кожного із обвинувачених та правової кваліфікації інкримінованих їм кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті.

Відтак суд скасував вирок і призначив новий розгляд справи у першій інстанції.

Нагадаємо, що уже скасованим вироком екс-начальник фінансового управління Держцентру зайнятості був визнаний винним за ч.3 ст.15 і ч.1 ст. 368-2 КК – незакінчений замах на незаконне збагачення, а саме одержання службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі за відсутності ознак хабарництва. Чоловік свою вину у замаху визнав повністю, розкаявся, підкресливши, що хабара не вимагав, бо не мав повноважень на вирішення відповідного питання, а кошти йому запропонував представник приватної компанії.

Решта троє були засуджені як пособники злочину за ч.5 ст.27 і ч.2 ст. 368-2 КК.

Щодо екс-керівника Держцентру зайнятості Володимира Галицького, то він був п’ятим обвинуваченим у справі. Всі вони утримувалися під вартою без альтернативи у вигляді застави.

Але в березні 2014 суд змінив Галицькому запобіжний захід на 730 тис. грн застави. Перед цим адміністрація Київського СІЗО звернулась на адресу суду з листом щодо стану здоров’я Галицького і попросила змінити запобіжний захід на інший, не пов’язаний з триманням під вартою. Йшлося про злоякісну пухлину підшлункової залози та дванадцятипалої кишки четвертої стадії з метастазами у печінку, тощо. Виявлена у Галицького хвороба є в переліку захворювань, які є підставою для звернення до суду про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання. Провадження щодо нього було припинено.

29 липня 2014 року Володимир Галицький помер у віці 52 років.

Як відомо, Галицький та його підлеглі були затримані у 2011 році за підозрою в отриманні хабарів – в середньому 20% від суми договору

Йшлося про 227 тис. грн. від директора ТОВ «Софт Блю» за те, що Галицький підписав договір з фірмою на впровадження комп’ютерної програми «Адміністрування єдиної бази об’єктів відділів капітального будівництва Державної служби зайнятості України».

Інші два епізоди стосувалися виділення коштів на створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів.

669 тис. грн., за версією слідства, керівництву Держцентру зайнятості передали власники ТОВ «ТРТІ» за можливість отримати 3,5 млн грн. на створення нових робочих місць у Львові.

Ще 346 тис. грн. давало ТОВ НВК «Інтехсервіс», яке займалось створенням робочих місць в Донецькій області.

Суд першої інстанції, виправдовуючи, зазначав, що підлеглі Галицького не мали службових повноважень на визначення переможців конкурсів і підписання договорів.

Допитані свідки обвинувачення, окрім директора НВК «Інтехсервіс», не підтвердили факт вимагання хабарів. Керівник «Інтехсервіс» розповідав, що гроші вносив на банківський рахунок. У день передачі останнього траншу посадовців затримали.

Секретарка і водій Галицького казали, що він був заможною людиною і зберігав кошти, в тому числі у банківських скриньках, відкритих від їх імені, що вони обмінювали для шефа гроші. Наприклад, у банківській скриньці водія було $50 тис., в екс-начальника фінуправління – 1,9 млн грн., 200 тис. євро.

За матеріалами справи, фактичний власник «ТРТІ» був у дружніх стосунках з екс-начальником фінансового управління Держцентру зайнятості і планував дати хабар, приховуючи справжній намір із заволодіння коштами, виділеними на реалізацію програми.

Однак обвинувачений стверджував, що допомагав товаришу матеріально і на оперативному відеозаписі видно, як той повернув йому борг. Зафіксовано, що чоловік залишив у кабінеті папку, в якій можливо знаходяться грошові кошти у невідомій валюті та сумі, призначення передачі цих ймовірних коштів невідоме. Тому, як вважає суд, предмет хабара теж є невстановленим і сума хабарів визначена слідчим за його припущенням.

19

0

20

20