Печерський суд дозволив ГПУ проводити спеціальне досудове розслідування стосовно колишнього першого віце-прем’єр-міністра України Андрія Клюєва.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на ухвалу від 22 березня.
Екс-чиновник підозрюється у заволодінні державними коштами в особливо великому розмірі, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб.
15 січня 2015 Андрія Клюєва оголосили в розшук. Печерський суд неодноразово давав дозвіл на його затримання.
СБУ надано інформацію, що підозрюваний мешкає у Московській області Російської Федерації. У грудні 2016 року він брав участь у судових засіданнях Дорогомилівського районного суду Москви та давав показання з метою визнання подій лютого 2014 року в Україні державним переворотом, а також у лютому 2017 року брав участь в телеефірі російського телебачення та розповідав про свою точку зору на вказані події. Українськими слідчими надсилалися клопотання у рамках міжнародної правової допомоги до компетентних органів РФ. Повідомленнями Інтерполу підтверджується оскарження Клювєим перед комісією з файлів Інтерполу публікації «червоного повідомлення» щодо оголошення його в міжнародний розшук.
Оскільки Андрій Клюєв понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і наявні фактичні дані про його перебування за межами України, то слідчий попросив суд про заочне розслідування.
Захисник заперечувала, вказуючи не недоведеність підозри, зазначила, що слідству відомо місце проживання Клюєва на території РФ. Також адвокат вважає, що клієнт не набув статусу підозрюваного. Зазначила, що слідству відомо місце проживання ОСОБА_3 на території Російської Федерації. Звернула увагу, що немає підтвердження оголошення підозрюваного у міждержавний та міжнародний розшук, оскільки стосовно Інтерполом не прийняте рішення про публікацію «червоної картки».
Але суд зазначив, що доводи захисту, що Клюєв не перебуває в міждержавному або міжнародному розшуку, не спростовують висновків щодо переховування підозрюваного і надання дозволу на заочне розслідування надається відповідно до п. 20-1 Розділу 11 «Перехідні положення» КПК у зв’язку із встановленням факту переховування від слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності понад 6 місяців та наявні фактичні дані про його перебування за межами України.
На початку березня 2019 стало відомо, що Євросоюз виключив екс-главу адміністрації президента Андрія Клюєва із санкційного списку. Це сталося після того, як в лютому цього року Клюєв виграв справу у Суді Європейського союзу. Суд дізнався, що з березня 2016 розслідування щодо Клюєва в Україні зупинено.
Андрій Клюєв та його брат Сергій були власниками у рівних частках австрійської компанії «SLAV AG» зі статутним капіталом у розмірі 1 млн євро. Через вказану компанію Клюєви були беніфіціарними власниками низки інших підприємств, зареєстрованих в Україні, у тому числі ПрАТ «Укрпідшипник», ПрАТ «АМЗ «Вістек», ПАТ «АЗОКМ», ПАТ «КБ «Актив-Банк», ПрАТ «Актив-Страхування» та інших, а також – за кордоном, зокрема компанії «SLAV BETEILIGUNG GmbH», яка у свою чергу була засновником та у період з 12 березня 2008 року по жовтень 2008 року – власником товариства «ACTIVE SOLAR Holding GmbH», що надалі перейменоване в компанію «ACTIV SOLAR GmbH».
Брати Клюєви вирішили створити власну вертикально-інтегровану компанію з виробництва та використання фотогальванічної продукції, від діяльності якої планували отримувати прибуток, використовуючи при цьому свій вплив, обумовлений службовим становищем в органах державної влади.
У зв’язку з цим Клюєви забезпечили укладення 09.10.2008 підконтрольною їм компанією «Activ Solar GmbH» договору купівлі у ТОВ «Сі-Інвест» 74.99 відсотка акцій ВАТ «Завод напівпровідників». Надалі, у жовтні 2008 року вони здійснили передачу компанії «Activ Solar GmbH», якій належав контрольний пакет акцій ВАТ «Завод напівпровідників», у власність своїй довіреній особі Кавеху Ертефаю і той став директором цієї компанії, а у 2009 році, одружившись із донькою Сергія Клюєва, став його зятем.
Крім того, у 2008-2009 років, ВАТ «Завод напівпровідників» укладено кредитні договори на 162,5 млн грн і 6 млн євро з ПАТ «КБ «Актив-Банк», власниками якого були брати Клюєви, а впродовж 2009-2010 років – генеральну кредитну угоду та 8 кредитних угод до неї із державним АТ «Укрексімбанк», за якими ВАТ «Завод напівпровідників» отримано 2,9 млрд грн, 96,8 млн євро та 176,6 млн доларів.
Через відсутність активної фінансово-господарської діяльності станом на 2007-2008 роки, а також внаслідок значного фінансового навантаження, зумовленого кредитними зобов’язаннями, та суттєвим падінням цін на основну продукцію, ВАТ «Завод напівпровідників» у 2007, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013 та 2014 роки здійснювало збиткову діяльність.
Андрій Клюєв, за версією слідства, заволодів державними коштами, які були призначені на державну підтримку інвестиційних та інноваційних проектів у реальному секторі економіки. Зокрема, у змові з директором Державного агентства з інвестицій та розвитку Олександром Тараном начебто заволодів 170 млн грн на користь ВАТ «Завод напівпровідників», а також 3,28 млн грн на користь АТ «ВКП «Металіст» та в сумі 22 млн грн на користь ТОВ «Рекуперація свинцю».
22
0
20
20
