Бориспільський міськрайонний суд Київської області виніс виправдувальний вирок у справі про перешкоджання журналістам програми «Гроші» при зйомці у квітні 2018-го будинку тодішнього міністра фінансів Олександра Данилюка.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 8 липня.
21 квітня 2018 року приблизно о 14 годині двоє журналістів потрапили на територію котеджного містечка «Золоче», що в селі Вишеньки Бориспільського району на Київщині. Як розповіли вони згодом у своєму сюжеті, через КПП пройшли разом із групою будівельників. Далі розшукали будинок міністра фінансів Данилюка і вели зйомку на айфони, стоячи на проїжджій частині.
До журналістів підійшли охоронці і поцікавились, що вони роблять, усно заборонили знімати. Потім підійшли повторно і сказали піти з території.
Згодом на машині під’їхав деякий Василь Шурупов, який представився жителем і «головою правління містечка». Поряд в авто нібито сидить його теща.
«Телефоны в карманы и пошли себе гулять дальше», – сказав він.
На відео видно, як Шурупов виходить із машини, підходить до журналіста і бере його ззаду за шию.
За версією потерпілих, чоловік намагався відібрати у них телефон, але їм вдалося вирватися і зберегти свої гаджети та відеозаписи.
Далі чоловік нібито намагався переїхати оператора, але на відео це не встигли зафіксувати. Шурупов, за словами журналістів, машиною проводжав їх до КПП, поки вони не залишили територію містечка.
У суді Шурупов пояснив, що у 2016-2017 роках в них на вулиці відбулося шість грабежів, а за два місяці до цього інцеденту в нього підірвали гранату. Потерпілі були сторонні люди, одягнені в джинси та майки, тому він зупинив автомобіль біля свого дому, представився і запитав: «Хто вони і що тут роблять?». У відповідь потерпілий представився громадянином України і направив на нього мобільний телефон, яким вів зйомку. Потерпілі казали, що знімають сторіс в Instagram, а він їм сказав, щоб вони знімали сторіс біля свого будинку. Далі журналісти нібито «вели себе по-хамськи». Насильства він до них не застосовував, а також нікого не душив. Посвідчень йому не показували, логотипу та розпізнавальних знаків каналу «1+1» на собі не мали, журналістами не представлялися. Шурупов повідомив, що офіційно не був працевлаштований на адміністративній посаді в їхньому містечку.
Два свідки-охоронці показали, що Шурупов фізичної сили до журналістів не застосовував. Вони не знали хто ці люди, тому зробили припущення, що це могли бути злочинці, які фотографують будинки, щоб пограбувати. Чоловіки, які проводили зйомку, не представлялися журналістами та документів не показували. Розпізнавальних знаків не мали.
У результаті суд прийняв свідчення охоронців як такі, що спростовують версію потерпілих. Водночас можливі тілесні ушкодження журналістів нічим не підтверджуються – відсутня судово-медична експертиза. Самі лиш слова потерпілих не можуть бути доказом.
Суд не приймає до уваги посилання потерпілого на те, що обвинуваченому Шурупову підпорядковані свідки-охоронці, оскільки це твердження є хибним та ніякими доказами не підтверджується.
Показання потерпілого, що обвинувачений схопив його за шию та почав душити, на думку суду, не підтверджуються, а навпаки, спростовуються переглянутим в судовому засіданні відеозаписом з місця події. Аналогічно як і версія іншого журналіста, що Шурупов притиснув його до дерева і душив.
На відео, оприлюдненому програмою «Гроші» видно, як Шурупов бере журналіста ззаду за шию.
Наступний епізод – «спілкування» Шурупова з журналістом біля дерева в оточенні охоронців знято зі значної відстані і подробиць не видно.
Але суд доказів фізичного впливу не вбачає.
Натомість суд зазначає, що із переглянутого відеозапису тільки встановлено: перебування на вулиці Шурупова, двох журналістів і одного свідка-охоронця. Потерпілий погодився пред’явити посвідчення журналіста Шурупову, який сидів у машині, тільки за умови пред’явлення посвідчення особи Шуруповим.
На думку суду, на відеозаписі докази про умисні, активні дії Шурупова, спрямовані на перешкоджання законній професійній діяльності журналістів – відсутні, а також не вбачається жодних протиправних дій Шурупова щодо його наближення до потерпілих, відібрання мобільних телефонів, на які проводилась відео зйомка, тим більш, застосування до журналістів фізичного впливу, а саме схоплення рукою за шию та придушування спочатку одного журналіста, а потім другого.
З відео не вбачається, що потерпілий пред’явив посвідчення журналіста на вимогу обвинуваченого, з яким останній ознайомився, що спростовує посилання потерпілих про обізнаність Шурупова про виконання потерпілими своїх професійних обов’язків, пов’язаних із журналістською діяльністю.
Потерпілі самі підтвердили, що на одягу не мали ідентифікуючих ознак, бо їх би виявили раніше ніж вони змогли б відзняти сюжет.
Суд робить висновок, що потерпілі як журналісти не були зовнішньо забезпечені документами, знаковими, сигнальними та іншими засобами позначення особи представника преси, як то передбачено Законом України від 23.09.1997 року «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», крім того, не пред’являли посвідчення журналіста, а тому Шурупов не мав ніяких підстав вважати, що потерпілі є журналістами.
Відеозапис, який вважався доказом вини Шурупова і переглядався в судовому засіданні, оприлюднений під час виходу новин на каналі «1+1» та є у вільному доступі в соціальній мережі.
Суд вважає, що відбулося незаконне розголошення потерпілими відомостей досудового розслідування без дозволу слідчого або прокурора.
Шурупова звинувачували за ч. 1 ст. 126 (побої), ч.1 ст.171 КК України (перешкоджання журналістській діяльності).
Суд його виправдав за недоведеністю, що в його діях є склад злочину. Автор вироку – суддя Станіслав Чирка.
22
0
20
20
