Луцький міськрайонний суд Волинської області засудив чоловіка, який 20 липня 2020-го взяв у заручники пасажирів і водія автобуса. За сукупністю злочинів йому призначено 13 років ув‘язнення.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 26 вересня.
За матеріалами справи, Максим Кривош є уродженцем Росії, але має укораїнське громадянство. З середини 90-х він засуджувався в Україні за шахрайство, вимагання і розбій до позбавлення волі. Востаннє звільнився після відбуття покарання у 2013 році.
До нових злочинів чоловік готувався. За два дні до події він приїхав з міста Дубно Рівненської області до Луцька Волинської області. Там винайняв готель, підготував автомат, більше сотні боєприпасів і три ручні гранати, які поклав у сумку, а кастет — у кишеню штанів.
21 липня близько 9 ранку Кривош прибув на автостанцію і сів в автобус сполученням «Краснилівка – Берестечко». Як потім пояснював, він вибирав автобус так, аби там не було дітей і вагітних.
Приблизно через 15 хвилин Кривош зробив постріл в автобусі і оголосив про свої наміри тримати людей у заручниках поки його вимоги не будуть виконані. Зловмисник бажав, щоби вищі посадових особи держави, представники бізнесу та голови церков публічно визнали себе «терористами в законі», а президента — опублікував відеозвернення з текстом «Фільм «Земляне» 2005 року дивитися усім». Це були умови звільнення заручників. Інакше він погрожував знищенням людей та вчиненням вибухів.
В автобусі перебувало 13 осіб, включно з водієм. Останнього Кривош змусив змінити маршрут і їхати на Театральний майдан. Там, зупинившись на видноті, Кривош почав переговори з представниками влади і поліцією.
Близько 20 год. 30 хв. того ж дня, після телефонної розмови з президентом, терорист звільнив трьох заручників, а саме: підлітка, вагітну і старшу жінку.
Кривош озвучив Зеленському вимогу оприлюднити в інтернеті своє відеозвернення зі словами: «Фільм «Земляне» 2005 року дивитися усім». Близько 21.30, після виконання президентом такого завдання, чоловік звільнив решту заручників і сам був затриманий правоохоронцями.
Раніше протягом дня Кривош з метою залякування населення і впливу на владу зробив 19 пострілів поблизу службового автомобіля роти поліції особливого призначення і кинув у бік поліцейської машини гранату РГД-5, створивши небезпеку для заручників та поліцейських, які знаходились поблизу автобуса. Ще одна кинута ним граната не вибухнула.
У судовому засіданні Кривош, свою вину не визнав, але не заперечив фактичні обставини події. Пояснив, що протягом останніх п’яти років планував дії, які б демонстрували суспільству його незгоду з політикою влади, а також спротив жорсткому поводженню з тваринами. Розуміючи, що законні методи, у виді протестів та мітингів є неефективними у нашій країні, вирішив узяти заручників і показати владі, що вони є таким ж терористами, яким і назвали його.
Коли автобус рушив, він зробив дійснив постріл вверх та повідомив про захоплення, наказавши водію їхати на Театральний майдан. Опублікувавши у соцмережах свої вимоги до високопосадовців, він зателефонував на лінію «102» і повідомив про подію, наголосивши, аби працівники поліції не під’їжджали ближче ніж на 50 метрів до автобуса, інакше він стрілятиме. Ці вимоги не були дотримані останніми, тому він вистрілив.
Про неповнолітнього і вагітну жінку він довідався лише в автобусі й згодом відпустив їх. Будь-якого замінування автобуса чи іншого людного місця в Луцьку не було, він блефував, аби привернути увагу громадськості та правоохоронних органів до серйозності своїх намірів. Протягом усього часу цікавився самопочуттям заручників, пропонував воду, медикаменти, попереджував про здійснення пострілів, кажучи затулятти вуха. Кривош запевнив, що намірів убивати будь-кого не мав, постріли та викиди вибухівки були попереджувальними. Більш того, зазначив, що якби президент України не виконав його вимоги, він усерівно б відпустив заручників о 22 год 30 хв, бо так передбачив у заздалегідь продуманому плані.
Розкаяння Кривош висловив, кажучи, що не шкодує про вчинене, вважає, що він правий, оскільки став на захист тих, хто не може себе захистити.
Справу слухав суд присяжних. У суді виступили потерпілі з числа заручників і працівників поліції та свідки. Одна із пасажирок була на сьомому тижні вагітності і говорила Кривошу про свій стан, але той їй начебто не вірив, адже вагітність ще була візуально непомітна. Після тих подій у жінки стався викидень.
Усі потерпілі скаржились на моральні страждання, адже усвідомлювали, що можуть загинути в будь-який момент. Одна громадянка розповіла, що після пережитого боялась сідати в автобус і мусила звертатись до психолога.
Одним із учасників спецоперації був тодішній перший заступник голови Національної поліції України. В його обов’язки входили перемовини із Кривошем. Він зателефонував злочинцю та почув від нього лише одну вимогу — звернення президента України через соціальні мережі із закликом подивитись фільм «Земляне». Згодом він направився до автобусу із сумкою-холодильником, в якій була вода для заручників, але Кривош висловив невдоволення форматом подачі води, відтак, свідок вирішив принести воду у спайках. Однак, обвинуваченому не сподобався і другий прихід і під час їх словесної перепалки Кривош зробив постріл із автобуса. Перший замглави Нацполу супроводив перших трьох звільнених заручників, а згодом і решти.
Кривоша визнали винним у низці злочинів — захопленні заручників (ч. 2 ст.147 ККУ), терористичному акті (ч.1 ст. 258 ККУ), непроавдивому повідомленні про замінування (ст.259 ККУ), незаконному поводженні зі зброєю та боєприпасами (ч.1 і ч.2 ст.263 ККУ), примушуванні працівника транспорту до невиконання своїх службових обов’язків (ч.1 ст. 280 ККУ), незаконному заволодінні транспортним засобом (ч.3 ст.289 ККУ), посяганні на життя працівників правоохоронного органу (ст. 348 ККУ).
22
0
20
20
