Минулого тижня Вищий антикорупційний суд здивував громадськість відмовою в дозволі на заочне розслідування щодо бізнесмена Костянтина Жеваго, якого підозрюють у наданні неправомірної вигоди суддям Верховного суду за скасування рішення господарського суду про витребування у нього 40% акцій акцій ПрАТ «Полтавський ГЗК».
Але після появи повного тексту судового рішення стали відомі деякі обставини, які проливають світло на перспективи притягнення до відповідальності впливового бізнесмена.
У травні 2023-го відбулося гучне затримання голови Верховного суду Всеволода Князєва і адвоката Олега Горецького. Останній після кількох місяців СІЗО пішов на угоду і отримав умовне покарання в обмін на викривальні показання.
Жеваго через своїх адвокатів заперечує причетність до передачі коштів суддям Верховного суду. Версію слідства називає надуманою.
Адвокати повідомили суду, що їх клієнт із 2019-го із сімʼєю мешкає у Франції «у звʼязку із веденням бізнесу та благодійною діяльністю на користь Україні». Але це, ймовірно, не головна причина, чому колишній народний депутат Жеваго віддає перевагу життю за кордоном.
27 вересня 2019 році Державне бюро розслідувано викликало Жеваго на допит у справі про розкрадання 2,5 млрд гривень банку «Фінанси та Кредит». Але бізнесмен не прийшов, тому що за три дні до цього приватним авіарейсом вилетів до Лондона і почав проживати в Франції.
В Україні у Жеваго почали арештовувати майно і стягувати з нього кошти примусово. У липні 2021-го Інтерпол оголосив бізнесмена в міжнародний розшук за розтрату 113 мільйонів доларів.
27 грудня 2022-го Жеваго затримали на гірськолижному курорті Куршавелі. Французький суд застосував до нього екстрадиційний арешт. Проте в березні 2023-го місцевий суд в екстрадиції Жеваго відмовив. У липні 2023-го компетентні органи Французької Республіки в рамках запиту НАБУ про міжнародну правову допомогу вручили бізнесмену підозру в справі про хабар суддям Верховного суду.
10 листопада 2023 року Верховний суд Франції відхилив апеляцію на відмову в екстрадиції Жеваго по справі банку «Фінанси та Кредит» із тої причини, що Україна не може гарантувати, що справа буде розглядатися незалежним судом.
У липні 2024-го в справі підкупу суддів Верховного суду ВАКС заочно застосував до Жеваго запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Через рік детективи звернулися до суду по дозвіл на спеціальне досудове розслідування, тобто без присутності підозрюваного і отримали відмову.
Як зʼясувалося, уряд України зробив ще один запит на екстрадицію Жеваго, але вже по справі хабара суддям Верховного суду.
3 грудня 2024 року Апеляційний суд Парижа на підставі запиту про екстрадицію взяв Жеваго під судовий контроль, а саме вирішив, що він проживатиме за певною адресою. Жеваго заборонили виїжджати за межі континентальної Франції. Його змусили здати всі документи, що посвідчують особу, зокрема паспорт та зʼявлятися раз на два тижні до комісаріату поліції Парижа 7-го округу. Окрім того, бізнесмен мав внести заставу у розмірі 1 мільйона євро.
У квітні 2025-го Апеляційний суд Парижа витребував в уряду України додаткові документи, необхідні для вирішення питання екстрадиції. Планується, що справа про екстрадицію Жеваго буде розглянута 1 жовтня 2025 року.
На переконання слідчого судді, спеціальне досудове розслідування можливе, якщо фактичне місцеперебування особи за кордоном невідоме, або якщо екстрадиція особи неможлива або в її видачі Україні відмовлено.
Фактично Жеваго зараз перебуває під запобіжним заходом, що застосований рішенням Апеляційного суду Парижа на підставі звернення Уряду України, адреса його місцеперебування також відома. Тому, як зазначає суд, із юридичної точки Жеваго у міжнародному розшуку не перебуває і з точки зору здорового глузду також.
Тому клопотання про спеціальне досудове розслідування до вирішення питання про екстрадицію суд вважає передчасним. Адже є можливість, що Жеваго ще особисто братиме участь у кримінальному провадженні.
16
0
20
20
