Фрунзенський районний суд Харкова виніс вирок чоловіку та жінці, які вбили листоношу біля села Водяне у 2013 році.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 19 жовтня.
На лаві підсудних опинились жінка, яка працювала у відділенні поштового зв’язку «Борова» міста Харкова та її співмешканець. У 2013 році вони перебували у скрутному матеріальному становищі. Жінка розповіла співмешканцю, що листоноші самостійно, без охорони, розносять гроші громадянам. Так в обвинувачених виник намір пограбувати листоношу.
Зловмисники сховалися в кущах біля села Водяне і дочекалися, коли по дорозі їхала на велосипеді жінка-листоноша. Чоловік збив велосипед і придушив жінку, а потім затягнув у кущі, де спільниця подала йому ніж, яким він вдарив жертву два рази в шию. Нападники заволоділи велосипедом, мобільним телефоном і золотими сережками вбитої, а також присвоїли 39 тисяч гривень для виплати пенсії, а також кількома брусками мила, пачками порошу, чаю і печива.
З награбованим зловмисники рушили у напрямку села, назустріч їм йшов свідок, який через кількасот метрів зайшов в кущі за особистою потребою, де виявив труп, після чого звернувся у поліцію. Пізніше при затриманні в обвинувачених знайшли речі загиблої, в тому числі сережки, які впізнав син жертви.
Обвинувачений в суді вину визнав і розкаявся, пояснив суду, що співмешканка йому розповідала, що працювала листоношею і в неї вкрали гроші, через недостачу її звільнили, але вона мусила віддавати борги. Гроші підприємству вона начебто повернула, проте в неї виник план пограбувати іншу листоношу. Крім того, співмешканка була вагітна, потребувала коштів, мала численні борги та кредити, а тому розраховувала, що пограбування дасть можливість їх погасити. Чоловік переконував, що початково вбивство не планували і він не знав, що співмешканка взяла з собою ніж.
Обвинувачений зізнався, що раніше надавав суду інші показання стосовно спільниці, казав, що вона не була обізнана про його злочинні наміри, приховував її активну роль у злочині, робив це на її прохання, в обмін на обіцянки придбати йому будинок після звільнення з місця позбавлення волі, любив її, через що розписався та повінчався під час перебування під вартою в слідчому ізоляторі.
Жінка свою провину заперечувала. Підтвердила, що навесні 2013 була вагітна і не працювала. Пояснила, що все сталося без її відома, почула, як її співмешканець збив особу на велосипеді. Переконувала, що намагалася відштовхнути його від потерпілої, але потім злякалася, відійшла і просто спостерігала. Моменту завдання удару ножем вона начебто не бачила, не знала взагалі, що чоловік взяв з дому ніж.
Начальник поштового відділення у с.Борова підтвердила, що обвинувачена два тижні пропрацювали листоношею, а потім звільнилася. Про те, що її обікрали під час роботи на пошті та вона вимушена була віддавати підприємству гроші, їй особисто нічого не відомо, знає, що обвинувачена звільнилася за власним бажанням.
Під час дослідженя вказаного речового доказу обвинувачений пояснював, що жінка перебувала під час вбивства потерпілої поруч, саме в цей момент на її капцях залишилися плями крові, які, відповідно до судових експертиз, належать потерплій. Сережки після завдання смертельних поранень обвинувачена зняла з вух жертви і поклала у свою сумку.
Суд визнав, що обвинувачені скоїли розбій і умисне вбивство групою осіб з корисливих мотивів.
Жінці призначено 13 років в’язниці, водночас враховано майже 6 років перебування у СІЗО як один день за два дні позбавлення волі.
Її спільнику – 15 років позбавлення волі. Йому зараховується строк попереднього ув’язнення з 17.07.2013 року по день набрання вироком законної сили як день за два.
Справу слухав суд присяжних.
22
0
20
20
