Бобринецький районний суд Кіровоградської області виправдав державного виконавця від звинувачень в одержанні неправомірної вигоди.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 20 грудня.
У 2014 році обвинувачений обіймав посаду начальника відділу державної виконавчої служби Компаніївського райуправління юстиції. Його підлеглий описав майно за борги і продав транспортні засоби боржника. Далі на торги мали виставити будинок. Чиновник нібито висунув вимогу передачі 15 тисяч гривень за те, що будинок не продадуть.
У подальшому гроші були вилучені з шафи в кабінеті обвинуваченого.
За показаннями підсудного, він співчував боржнику в його матеріальних труднощах і радив погашати борг, сплатити хоча б 600 доларів, і давав листок з банківськими реквізитами. У відповідь співрозмовник говорив, що віддячить за розуміння та пораду, передавши “могорич”, який він сприйняв як пляшку спиртного. Потім чоловік кудись зник і борг не погашував.
Ексдружина боржника звернулась до суду і добилася, що за нею визнали право власності на половину будинку. Виконавча служба це оскаржувала. Боржник знову з’явився і просив відкликати скаргу, казав, що зрозумів, що без начальника виконавчої служби йому не обійтись, тому хоче заплатити 15 тисяч гривень, про які вони говорили раніше. Одного разу громадянин прийшов у кабінет і дав показав, що має щось під курткою, підтвердив, що це могорич. Чиновник сказав покласти його до шафи.
У підсумку суд виніс виправдувальний вирок.
По-перше, обвинувальний акт не містив даних про те, які конкретно повноваження мав обвинувачений, що дозволили йому вчинити інкриміноване діяння. Обвинувачення не посилається на жоден нормативний документ, який регламентував дії начальника відділу, пов’язані з прийняттям рішень щодо реалізації арештованого майна.
По-друге, суд не побачив доказів вимагання. На записах НСРД зафіксовано такі висловлювання обвинуваченого: «я ще полистаю закон трохи, подивимся на хату, а хату вообще з землею ми трогать не будем … із 100 відсотків є один відсоток, якщо виставим, це наша парафія, що я буду робить дальше, 99,9 % будем шукать щоб не було, тому що я тоже понімаю, що у вас син там інвалід і ви без хати останетесь, понімаєте… Якщо виставим, я вам підкажу, що там надо буде ще зробить возможно, якщо, бо в мене там єсть 2 варіанти, вони реально законні варіанта, даже якщо люди там напишуть, єсть закон ….. надо все равно робить, трошки платить, зможете ви там в цей місяць 1000 грн. заплатили, можете там ще через 2 місяці ще 1000 грн. нашли заплатили на депозит …..».
Заявник під час допиту в судовому засіданні сказав, що звернувся до СБУ з заявою про вимагання коштів через образу на чиновника, який обіцяв вирішити питання поділу будинку, а потім подав апеляційну скаргу на рішення суду. Заради справедливості звернувся з заявою. Підтвердив, що має значний борг за судовими рішеннями (близько пів мільйона гривень), однак не хотів, щоб було реалізоване майно на погашення цього боргу.
По-третє, низка обставин вказують на підбурення до злочину і підготовку цих дій до початку офіційного розслідування.
Заявник зізнався у суді, що спочатку звернуся до СБУ усно, а там йому сказали, що потрібні докази та дали диктофон і сказали записати розмову. Після запису розмови він подав заяву в СБУ.
Прокурор в судовому засіданні відмовився від речового доказу — СD-R диску з записом цієї розмови, оскільки запис зроблено не в межах досудового розслідування і така інформація не може бути використана як доказ.
Суд погоджується із такою позицією, але вважає, що запис натомість може бути використаний як доказ провокації стороною захисту. Правоохоронний орган залучив свідка до проведення негласних слідчих дій до відкриття кримінального провадження, надав йому до першої зустрічі спеціальні засоби прихованого аудіофіксування.
На думку суду, мало місце спонукання обвинуваченого до вчинення злочину, оскільки саме заявник був ініціатором зустрічей та розмов, схиляв чиновника до будь-яких дій щодо майна. Обвинувачений під час бесіди, навпаки, звертав увагу на те, що є законні шляхи вирішення питань, нагадував про необхідність сплачувати хоча б частинами борг та говорив, що не буде відкликати апеляційну скаргу, подану на судове рішення про поділ майна. Але співрозмовник продовжував наполягати на вчиненні будь-яких дій по вирішенню питання, підбурюючи словами, що «в апеляційному суді йому назвали кругленьку суму денег».
Всі докази, здобуті внаслідок провокації, визнаються недопустимими.
Суд виправдав обвинуваченого за недоведеністю складу злочину.
22
0
20
20
