Київський районний суд Харкова виправдав чоловіка від звинувачень в участі у масових заворушеннях.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 25 березня.

За версією обвинувачення, 1 березня 2014 року в період з 11 до 13:00 год. чоловік прибув на майдан Свободи в Харкові, де взяв участь у масових заворушеннях, що супроводжувалися знищенням майна та протиправним захопленням будівлі Харківської обласної державної адміністрації.

Обвинувачений начебто кидав каміння у вікно над центральним входом до будівлі і кидав дерев’яну палицю у бік осіб, які знаходилися у приміщенні ОДА, а потім спільно з іншими невстановленими особами проник всередину.

Чоловік причетність до вказаних подій заперечував і казав, що в цей час був вдома і з друзями святкував масляницю. Троє його друзів виступили свідками і підтвердили це.

Зі сторони обвинувачення було двоє свідків – чоловік і жінка. Свідок розповів, що пояснив, того дня на площі зібралися проросійські активісти. Зі сцени виступав мер Геннадій Кернес. Натовп скандував: «Росія». Потім стався вибух і весь натовп від трибуни ринув до обласної державної адміністрації. Перед будівлею стояли турнікети і міліція, яка здержувала натовп. Почали кидати каміння і чоловік, схожий на обвинуваченого у білій футболці з написом «Росія» і гербом РФ, почав проривати кордон міліції. Коли кордон розпався, натовп почав штурм, стали розбирати турнікети, почалась бійка. Були вибиті двері і вікна ХОДА, а потім натовп захопив будівлю. Свідок нібито бачив як обвинувачений проривав кордон міліції та перед сходинками ХОДА кидав палку в бік ХОДА. Потім начебто ще впізнав цього чоловіка на відео в інтернеті. Жінка-свідок говорила, що бачила обвинуваченого в епіцентрі подій, серед людей, які намагались захопити будівлю, що він махав палицею і намагався йти вперед. Запам’ятала цього чоловіка тому, що на ньому була біла футболка з гербом РФ.

Також були два відеозаписи штурму, на яких зафіксована особа схожа на обвинуваченого.

Харківський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС підтвердив, що на відео зображений обвинувачений.

Але захист отримав висновок Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Бокаріуса, що зображення з відео не придатні для ідентифікації особи за ознаками зовнішності.

Суд призначив повторну фотопортретну експертизу в інституті Бокаріуса, який знову дав висновок, що відеозаписи не придатні для вирішення ідентифікаційних питань.

У результаті суд вирішив, що скоєння обвинуваченим злочину не доведено.

Зокрема, були визнані недопустимими протоколи впізнання підозрюваного за фотознімками. Впізнання за фото проводиться у виключних випадках. Обвинувачений в цей час перебував у будівлі міліції і міг особисто брати участь у впізнанні.

За законом інші особи, серед яких пред’являється особа, яка підлягає впізнанню, повинні не мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі і бути щонайменше невідомі особі, яка впізнає.

Але у даному випадку фотознімок обвинуваченого свідкам пред’являвся разом із фото відомого широкому загалу російського актора театру і кіно. Крім того, у фототаблицях фотокартки не пронумеровані.

Суд зробив висновок, що процедура впізнання проводилась таким чином, щоб гарантувати бажаний результат, що свідчить про необ’єктивність та упередженість досудового слідства і порушення права на захист.

Чоловік цей у 2007-2009 рр. був тричі судимий за крадіжки і розбій. У січні 2020 його засудили до 3 місяців арешту за придбання крадених речей.

19

0

20

20