Суворовський районний суд міста Одеси виправдав місцевого жителя від звинувачень у хуліганстві і умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу побоїв у звʼязку із виконанням службових обовʼязків.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 25 листопада.
30 березня 2019 року в Одесі на перехресті вул. Кишинівської та проспекту Добровольського (в даний час — проспекту Князя Володимира Великого) автомобіль наїхав на військовослужбовців патрульного батальйону Національної гвардії, які у форменому одязі забезпечували охорону громадського порядку. У результаті один військовослужбовець загинув і ще двоє були травмовані.
Чоловік, який не був за кермом і опинився на місці як очевидець, підійшов до лежачих поліцейських і, за версією обвинувачення, вдарив одного ногою в голову, а іншого вдарив рукою в область тулубу та голови.
Наступного ранку міністр внутрішніх справ особисто продемонстрував у ЗМІ фрагмент відеозапису камери зовнішнього спостереження і негативно висловився у відношенні цього чоловіка. Його затримали за місцем проживання і помістили під варту. Підозрюваний був неодноразово судимий і мав непогашену судимість за злочини проти власності та у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Лише в січні 2020-го суд відпустив його під домашній арешт.
У судовому засіданні чоловік не визнав вину і пояснював, що хотів допомогти постраждалим. Спочатку безрезультатно намагався зупинити проїжджаючий автомобіль. А потім підійшов до одного із поліцейських, який, як йому здалося, задихався, і щоб врятувати, для масажу серця інстинктивно двічі вдарив його рукою по грудній клітині. Але на нього накричала незнайома жінка і він відійшов.
Обвинувачений заперечував будь-яке насильство щодо іншого потерпілого та наполягав, що не мав ніяких конфліктів із поліціянтами. Він підтвердив, що не був спеціалістом із медичної допомоги. Але раніше, начебто, мав досвід, коли аналогічними ударами фактично реанімував чоловіка після спроби самогубства через повішення, а тому вирішив діяти таким же способом, щоб не дати померти правоохоронцю.
Проаналізувавши докази, суд визнав чоловіка невинуватим за відсутністю події злочину.
На відео дійсно зафіксовано, як біля потерпілих перебуває обвинувачений, який спочатку виходить на проїзну частину, жестами та криком звертається до водія одного із автомобілів. Після цього повертається до тротуару, підходить до одного з потерпілих, нахиляється та намагається того підняти, проти чого починає заперечувати присутня жінка і він припиняє свої дії. Приблизно через хвилину обвинувачений підходить до іншого травмованого поліцейського і завдає йому правою рукою два сильні удари в груди. Далі його відштовхує жінка в білій куртці, а інша жінка — за руку відтягує в сторону. Ще за хвилину на місце події прибуває перший екіпаж поліції охорони, обвинувачений підходить до них і щось пояснює. Він перебуває на місці події ще пару хвилин і вільно спілкується із перехожими.
Двоє допитаних свідків говорили, що чоловік поводився агрсивно і неадекватно, на крик присутніх відповідав нецензурною лайкою. На захист потерпілих поліцейських стали очевидці. Водночас свідки підтвердили, що обвинувачений застосовував будь-яке насильство до першого потерпілого. На відеозаписах, що вважаються найбільш обʼєктивним доказом, таких дій також не зафіксовано.
Удари, заподіяні другому потерпілому підтверджуються як показаннями свідків, так і відеозаписами. Розбіжності виникають тільки щодо умислу, мотиву та мети таких дій.
Один зі свідків повідомив, що серед присутніх на місці події були розмови про те, що незадовго до дорожньо-транспортної пригоди між обвинуваченим та потерпілими виник якійсь конфлікт в місцевій «наливайці». Поліціянти, начебто, зробили йому зауваження, що могло стати приводом до наступної агресії. Проте очевидцем такого попереднього конфлікту свідок особисто не був. Тобто йдеться про припущеннями та показання з чужих слів невстановлених осіб.
Обвинувачений послідовно під час досудового розслідування та в суді стверджував, що ударами в груди хотів врятувати потерпілого, щоб не дати його серцю зупинитися. Такі дії могли бути сприйняті свідками помилково. Зіткнувшись із негативною реакцією присутніх, обвинувачений одразу ж припинив завдавати удари потерпілому. Після цього не залишав місце події і тривалий час перебувавав серед інших очевидців, активно спілкувався як із ними, так і з поліцейськими охорони. Суд витлумачив сумніви на користь обвинуваченого і виправдав його.
22
0
20
20
