Черкаський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційні скарги на виправдувальний вирок 2016 року.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на ухвалу від 29 вересня.
Влітку 2012 року чоловік по особистих справах прибув до смт.Оржиця Полтавської області та зайшов до місцевого кафе, де вживав пиво, чекаючи свою знайому, і розмовляв по мобільному телефону. Під час телефонної розмови чоловік декілька разів нецензурно вилаявся і хтось із присутніх поскаржився на нього працівникам міліції, які зайшли в кафе і стали вимагати пред’явити документи та показати вміст барсетки. При огляді речей міліціонери знайшли кастет. Чоловіка почали судити за незаконне поводження зі зброєю. Він розповів товаришу, що остерігається тюремного покарання, і той зголосився допомогти. Наступного дня товариш повідомив, що бачився із суддею, який також є головою суду, і він хоче 500 доларів. Чоловіки написали заяву в управління по боротьбі з організованою злочинністю.
Далі мала відбутися перша передача коштів. Чоловіки, маючи на собі спецтехніку і мічені купюри, прибули в суд.
НСРД зафіксовано, що товариш характеризує підсудного як порядку людину та просить покарати його штрафом. Також говорить слова «потрібно домовитись», «Прийдем 24, що б зразу обсудити …саме штраф». Сам же суддя при цьому каже, що зараз подивиться кримінальний кодекс, чи можна застосувати штрафні санкції: – «Щас гляну… значить штраф 850 гривень». Товариш говорить: «Я йому дав гроші, якщо хочете зараз дамо половину, а половину потім, як суд пройде». Суддя відповідає: – «Та хай тоді уже… Щас справу гляну в секретаря, а ви почекайте». За якийсь час суддя підходить і каже: – «Я думаю все нормально буде. Штраф заплатите в той же день».
Суд не зрозумів, чи йшлося про можливість отримати частину хабара чи покарання у вигляді штрафу. Крім того, факт передачі першої частини хабара, якщо він дійсно відбувся належним чином не задокументовано. Зафіксовано лише розмову та момент коли суддя йде по коридору і заходить до кімнати для арештантованих, а обвинувачений прямує за ним та закриває за собою двері. Після цього фіксація тимчасово припиняється. Що саме відбулося в кімнаті не зафіксовано ні відео, ні звуком.
Заявник сказав, що суддя показав йому картонну коробку, в якій він залишив 2 тисячі гривень. Але записуюча техніка не спрацювала. Відтак, коли суддю притягнули до відповідальності, то цей епізод визнали недоведеним.
З’ясувати, чи піддавались монтажу карта пам’яті не вдалося, тому що не встановлено оригінальність цих записів і відсутні технічні засоби, якими здійснювалась фіксація розмов.
Другий транш мав передаватися після вироку, коли суддя покарав чоловіка штрафом у 850 гривень.
Колишній помічник голови суду розповів, що одного дня до нього зайшов голова та попросив вийти на вулицю, де показав невідомого чоловіка і наказав отримати від нього квитанцію після сплати штрафу і ще 2 тисячі гривень, які передати йому. Про які йшлося помічник начебто не знав. Того ж дня громадянин повернувся з квитанцією. На прохання голови суду він привіз чоловіка до магазину ,,Оптовичок,, і там вийшов з власного автомобіля. А до машини підійшов суддя і поговорив із чоловіком, показуючи жест двома пальцями, після чого пішов, наказавши відвезти особу на автостанцію. Дорогою пасажир дістав гроші і сказав, що там дві тисячі і залишив їх у відділенні для рукавичок.
Далі помічник голови суду не встиг віддати гроші судді і сам був затриманий. Під час його першого допиту він сказав, що гроші ці знайшов біля автомобіля. а пізніше зізнався, що говорив неправду, бо злякався, не знав, що передані гроші є хабарем. Коли ж усе зрозумів, то вирішив чесно про все розповісти. Після цих подій він вимушений був звільнись з роботи так, бо голова суду тиснув на нього і вимагав відмовитись від наданих показань.
Суддя стверджував, що помічник його обмовляє, бо на нього самого завели кримінальну справу про шахрайство і таким чином тиснуть. Зі свого боку, прокурор не зміг це спростувати. Він надав витяг з кримінального провадження, що воно справді існує. Але з моменту появи справи ніякого руху по ній не було. Прокурор не зміг пояснити, чому справу проти колишнього помічника судді не закривають. Відтак, оскільки свідок фактично залишався під кримінальним переслідуванням, то суд не захотів визнати його показання як доказ проти судді.
Під час обшуку в квартирі самого обвинуваченого судді в нагрудній кишені сорочки знайшли купюру номіналом 200 гривень.
На відео зафіксовано, що слідчий тримає в руках купюру 200 гривень і коментує, що вона вилучена з кишені сорочки, але при цьому не називає ні її серії ні номера. Сам момент діставання купюри з кишені сорочки не зафіксовано. Огляд вилученої купюри слідчий провів аж через чотири місяці з дня обшуку про що свідчить відповідний протокол.
Дружина судді дала показання, що грошей у кишені сорочки не могло бути взагалі, бо вона її прала та за декілька годин до обшуку вигладила і залишила в кімнаті. Чоловік сорочку не встиг одягнути, бо прибув додому лише з працівниками прокуратури та міліції.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що докази не свідчать про вимагання хабара суддею та передачу йому хоча б частини хабара, а вказують на отримання коштів його помічником, який гроші судді не передавав і вони були вилучені саме в нього.
У 2016 році суддю Євгенія Смілянського виправдали за недостатністю доказів. Він продовжує працювати суддею, але суд більше не очолює.
На початку 2013 році до вищезгаданої справи було приєднано ще п’ять додаткових епізодів про вимагання суддею хабарів в інших громадян. Проте всі ці епізоди було закрито ще на етапі розслідування за відсутністю складу злочину і вони до суду не дійшли.
Суддя оскаржував свій виправдувальний вирок, бо хотів, щоб його виправдали з інших підстав – не через недостатність доказів, а за відсутністю складу злочину.
Прокурор подав апеляцію, вимагаючи для судді 7 років позбавлення волі і конфіскації половини майна.
Однак апеляційний суд вирішив. що перша інстанція не допустила порушень при дослідженні і оцінці доказів. Відтак вирок залишено без змін.
22
0
20
20
