Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зробила подання про звільнення з посади судді Солом’янського райсуду Києва Людмили Кізюн.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на рішення, повний текст якого був опублікований 20 серпня.
Розглядати це подання і ухвалювати остаточне рішення буде Вища рада правосуддя. До цього часу суддя тимчасово відсторонена від здійснення правосуддя.
Кізюн працює у Солом’янському суді Києва з жовтня 2002 року.
У березні-квітні 2018-го до ВРП надійшли скарги НАБУ і САП щодо рішень у так званій «справі Труханова». Йшлося про те, що суддя не зазначила в рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін, що призвело до зняття арешту з 92,3 млн грн.
6 червня скаргу на Кізюн було включено до порядку денного палати ВРП, але суддя надіслала заяву, що з 29 травня по 11 червня перебуває у щорічній відпустці за межами міста.
27 червня розгляд знову відклали, оскільки ані суддя, ані скаржники на засідання не прийшли. 11 липня Кізюн листом знову попросила відкласти розгляд.
1 серпня палата ВРП провела розгляд скарг на суддю Кізюн за її відсутності. Солом’янський суд листом від 31 липня повідомляв, що суддя Кізюн знову у відпустці. Згідно з законом, повторна неявка судді незалежно від причин не перешкоджає розгляду дисциплінарної скарги.
Палата ВРП розглядала об’єднану дисциплінарну справу стосовно судді Кізюн за скаргами НАБУ і САП, Нацбанку і адвоката Самойленко А.О. в інтересах ТОВ «Астерс Консалт».
Перший епізод – справа Труханова
У грудні 2016 суд за клопотанням детектива НАБУ арештував 185 млн грн на банківському рахунку «Девелопмент еліт» як речовий доказ, кошти, що набуті протиправним шляхом. Арешт застосували в рамках розслідування можливого заволодіння коштами міського бюджету Одеси при купівлі будівлі для розміщення міськвиконкому.
З 1 січня 2017 року по 3 січня 2018 року представниками «Девелопмент Еліт» подано 61 клопотання до Солом’янського суду Києва про скасування арешту грошей і отримано відмову.
3 січня до суду подано два по суті ідентичні клопотання про скасування арешту.
З 15 січня 2018-го припинено повноваження слідчих суддів, серед яких Людмила Кізюн. Справи, в яких не завершено розгляд, мали бути передані на новий авторозподіл. Встановлено, що суддя Кізюн не передала 17 таких справ, серед яких клопотання від «Девелопмент Еліт».
На своє виправдання Кізюн письмово пояснювала, що вважала, що передача справи здійснюється без участі судді його помічниками та секретарями судових засідань. Але це спростовується актами про передачу інших справ для перерозподілу, підписаних особисто Кізюн.
1 лютого Солом’янський суд в особі Людмили Кізюн скасував арешт 92 млн грн. Суддя врахувала доводи адвоката компанії, що 9 січня 2018 року «Девелопмент еліт» і Одеська міська рада уклали договір про зміну ціни із 185 млн грн до 90 млн грн. Підставою стала експертиза КНДІСЕ, що ринкова вартість будівлі – 90 млн грн.
Палата ВРП зазначає, що суддя не вказала у рішенні, яким чином цей новий договір і експертиза вплинули на потребу в арешті коштів, які критерії для визнання цих грошей доказом відпали.
2 лютого, тобто наступного дня, Кізюн дала роз’яснення цього рішення, що ВРП розцінює як спробу змінити мотивувальну частину. Кізюн роз’яснила, що ухвала начебто спрямована на те, щоб зробити можливим повернення 92,3 млн грн Одеській міській раді. На думку палати ВРП, роз’яснення не узгоджується із роз’яснюваною ухвалою. А визначення способу використання коштів виходить за межі повноважень слідчого судді, є нікчемним і не має жодних правових наслідків для «Девелопмент еліт».
6 лютого Солом’янський суд в особі судді Олени Мозолевської повторно наклав арешт на 185 млн грн.
7 лютого суддя Кізюн винесла рішення по клопотанню від 3 січня (нагадаємо, тоді було два однакових клопотання) і знову скасувала арешт 92,3 млн грн. З приводу арешту від 6 лютого адвокатом у засіданні було усно заявлено клопотання про його скасування. Детектив заявив відвід судді, зазначивши про неприпустимість розгляду клопотання щодо скасування арешту від 6 лютого, оскільки це клопотання на суддю Кізюн не розподілялося. Палата ВРП погодилася, що розглядаючи це клопотання, суддя вийшла за межі своїх повноважень. Крім того, скасовуючи ухвалу Мозолевської суддя Кізюн зазначила, що в ній не вказані підстави для арешту. Однак це була резолютивна частина рішення, куди мотиви не включаються. Суддя Кізюн мала це знати, а тому палата ВРП вбачає в її діях умисел. Крім того, вона позбавила НАБУ можливості підготуватися до розгляду нового клопотання і порушила змагальність сторін.
За зверненням НАБУ з 7 лютого Держфінмоніторинг заморозив всі видаткові операції «Девелопмент еліт» на 30 діб.
13 березня суддя Максим Вишняк повторно арештував гроші. Таким чином, негативні наслідки не настали з причин, незалежних від судді Кізюн.
У рішенні палати ВРП не сказано, але 5 квітня Апеляційний суд скасував арешт 92,3 млн грн. Рішення ухвалили судді – Віктор Глиняний, Денис Масенко та Ігор Паленик.
У липні 2018-го Нацагентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів повернуло «Девелопмент Еліт» 92,3 млн грн. Агентство пояснило, що виконало рішення суду. Апеляційний суд Києва фактично визнав 92,3 млн грн законно заробленими компанією «Девелопмент еліт» від продажу приміщень.
Другий епізод – Коломойський
Інша скарга стосувалася ухвали Кізюн за 15 грудня 2017-го у справі за позовом Ігоря Коломойського до Нацбанку, ПАТ КБ «Приватбанк» , Міністерства фінансів України, Кролл Ассошіетс ЮК ЛЛП, Алікспартнерс Сервісез ЮК ЛЛП, Хоган Ловелс Інтернешнл ЛЛП, ТОВ «Астерс Консалт», ТОВ «Астерс», ТОВ «Алікспартнерз (Україна)». Коломойський вимагав визнати недійсними договори НБУ, «Приватбанку» і Мінфіну з вищепереліченими компаніями і припинити незаконну обробку його персональних даних.
Суддя Кізюн застосувала заходи забезпечення позову і заборонила виконувати спірні договори, які прямо чи опосередковано стосуються Коломойського, приймати послуги по договорах та оплачувати їх, а також заборонила будь-яким чином використовувати персональні дані Коломойського.
Адвокат «Астерс Консалт» поскаржився у ВРП, що рішення Кізюн не містить жодних посилань на докази та перешкоджає господарській діяльності зазначених організацій та є втручанням у їх діяльність. Також всупереч прямій забороні закону неправомірно зупинено рішення, акти НБУ, встановлено для НБУ заборони вчиняти певні дії.
Суддя Кізюн в рішенні посилалась на вірогідність, що НБУ, Міністерство фінансів та «Приватбанк» провели закриту закупівлю послуг у цих компаній, що може вказувати на порушення закону про держзакупівлі. Водночас із матеріалів справи суддя дійшла висновку, що закриті тендери обгрунтовувалися наявністю інформації, що належить до державної таємниці.
Крім того, суддя зіслалась на публікацію ЗМІ, що Кролл Ассошіетс ЮК ЛЛП було передано усі дані клієнтів на невстановлені сервери на території Російської Федерації із дозволу НБУ.
3 січня 2018 року Солом’янський суд заходи забезпечення позову скасував. Коломойський подав апеляцію.
Палата ВРП зазначила, що суддя Кізюн, не вирішуючи спір по суті, всупереч встановленій ст.150 ЦПК прямій забороні, вжила заходів забезпечення позову, які за своїм змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог.
Заборонивши не лише відповідачам, а й консультантам, юридичним радникам чи іншим особам, які надають послуги ПАТ КБ «Приватбанк», НАБУ та Мінфіну, виконувати умови договорів, які стосуються Коломойського, а також використовувати його персональні дані, суддя Кізюн фактично встановила заборону необмеженому колу осіб, які не є учасниками цієї справи.
Палата ВРП вважає, що такі заходи забезпечення позову були явно неспівмірними заявленим вимогам, а також недобросовісним засобом обмеження НБУ, Міністерства фінансів України та «Приватбанку» у можливості захищатися у судовому порядку. Рішення судді поставило націоналізований «Приватбанк» у невигідне становище у спорах з колишніми акціонерами.
Так, Нацбанк повідомив, що дії Кізюн можуть зупинити розслідування фінансових зловживань у «Приватбанку». Така ухвала судді унеможливила б подання доказів щодо законності рішення НБУ «Про віднесення ПАТ КБ «Приватбанк» до категорії неплатоспроможних» у справі за позовом Коломойського та у судових справах за позовами пов’язаних із Коломойським компаній, що могло призвести до завдання державі збитків на близько 150 млрд грн, які були направлені на докапіталізацію «Приватбанку».
Рішення Кізюн ускладнювало захист інтересів «Приватбанку» у Високому суді Англії та Уельсу у справі за позовом до Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, Teamtrend Limited, Trade Point Agro Limited, Collyer Limited, Rossyn Investing Corp, Milbert Ventures Inc, ZAO Ukrtransitservice Ltd, що обґрунтовується посиланням банку на «шахрайські дії відповідачів», які включали «переказ близько 1,9 млрд. доларів США 46 українським позичальникам за фіктивними кредитними договорами».
Важливе значення у цій справі мав зіграти аудит, але Солом’янський суд заборонив надавати цю послугу банку.
Палата ВРП вважає, що суддя допустила очевидні порушення і зробила це умисно.
***
Голова Солом’янського суду Людмила Шереметьєва дала судді Кізюн виключно позитивну характеристику. Повідомила, що вона справи в основному вирішує якісно і у визначені строки.
Вища кваліфкомісія суддів повідомила, що Людмила Кізюн раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувалася.
Разом з тим, у 2015 році Тимчасова спеціальна комісія побачила в діях судді Кізюн ознаки порушення присяги при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Висновок направили до Вищої ради юстиції (сьогодні – Вища рада правосуддя), яка в лютому 2016-го таємним голосуванням відмовилась вносити до парламенту подання про звільнення. Палата ВРП врахувала це як обставину, що негативно характеризує Кізюн.
У 2017 році була скарга на дії судді Кізюн від керівника САП Назара Холодницького щодо запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту для підозрюваного у «газовій справі» замглави «Укргазвидобування» Олександра Сомова. ВРП відмовилась притягувати її до дисциплінарної відповідальності.
22
0
20
20
